З нагоди міжнародного дня музеїв відбулася зустріч в особливому місці, яке зберігає пам’ять про великий подвиг народу в роки Великої Вітчизняної війни. В цьому осередку вона особливо животрепетна, тому що особиста, рідна, вистраждана.
Наші земляки билися на фронтах, рятували поранених, працювали на межі сил у тилу біля верстатів на військових заводах. Ми пишаємося іменами героїв, чиї подвиги вписані в історію міста, пам’ять про них назавжди залишиться в його вулицях, меморіалах, школах. Серед них були й ті, хто до війни трудився на Молдавській меліоративній дослідній станції. Голова ГО «Ветерани війни, праці та ЗС Придністровського НДI» Євдокія Юхимівна Ємельянова зазначила:
«Останнім часом Рада ветеранів довго і скрупульозно збирала інформацію про вчених-фронтовиків. Пошуки та розвідки дали позитивні результати: зібрано великий обсяг інформації. На плитах Меморіалу пам’яті НДI висічені прізвища та ініціали загиблих, а ми знайшли імена та по батькові. Усе це стало можливим завдяки ініціативі та завзятості учасника ВВВ, кандидата сільськогосподарських наук I. Р. Iльїна, який лише три місяці не дожив до 80-річчя Перемоги, а також музейній кімнаті первинної організації № 13 Ради ветеранів Тирасполя під керівництвом Людмили Михайліни Пшатової. В архівних папках первинки збереглися дані про цих людей і маленькі, зворушливі історії, розповіді рідних».
У межах святкування ювілею Перемоги є й заходи, проведені в музейній кімнаті. Це круглий стіл «Згадаймо прадідів-фронтовиків», на який зібралися «солдатські» діти, діти війни, які сьогодні набагато старші, ніж були їхні батьки у воєнний час. Галина Дмитрівна Таранова читала фронтові листи-трикутники свого батька Матвєєва Дмитра Васильовича, який не повернувся з війни, а листи збереглися в сімейному архіві. Нелі Делі, секретар первинки, теж поділилася спогадами про батька-фронтовика. Спогади були дуже особисті, з любов’ю та сльозами на очах.
Уже не вперше музейну кімнату відвідали учні ТЗОТЛ. Під керівництвом куратора Любові Павлівни Ольшевської вони провели класну годину «Що пам’ятає світ врятований про своїх прадідів-фронтовиків?». Ліцеїсти (всі!) підготували розповіді, зворушливі повідомлення про близьких, які воювали чи працювали під час війни, наближали перемогу. Такий урок справив глибоке емоційне враження на учасників події. Свої замальовки ліцеїсти оформили в альбом «Iсторії про мужніх, хоробрих і самовідданих наших прадідів-фронтовиків» та передали його до музейної кімнати ліцею.
Характерно, що в заходах брали участь вихованці дитячих садків № 54 та № 20, учні ТЗОТЛ, а також активісти Ради ветеранів столиці та первинної організації № 13, депутат столичної міськради Олена Соболєва, яка, зокрема, сказала:
«Музей, у стінах якого ми перебуваємо, це не просто зібрання реліквій. Це живий пам’ятник тим,
хто відстояв свободу та мир. Солдатам, які загинули на передовій, удовам, трудівникам тилу, дітям війни, в’язням концтаборів… Усім, хто пройшов через пекло випробувань з 1941 по 1945 рік і залишився людиною.Особливі слова подяки адресуємо Людмилі Михайлівні Пшатовій. Її праця це копітка архівна робота, вона зберігає подих історії. Ви робите все, щоб молодь пам’ятала, щоб слова «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» не були фразою, ніколи не втрачали свого істинного значення. Завдяки Вам, музей стає місцем діалогу між поколіннями, між минулим і сьогоденням».
З нагоди дня Великої Перемоги та особистого ювілею Людмилі Пшатовій, яка належить до покоління дітей війни та все життя поєднує свою педагогічну діяльність із вихованням справжніх патріотів, вручена медаль «80 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні».
Принагідно слід зазначити, що експонати, зібрані у скромній музейній кімнаті, зацікавили наукових працівників музейного кварталу, що будується. Деякі з них будуть представлені в нових експозиціях.
Активісти ж планують приділити більше уваги підготовці до ювілею республіки, пожвавити спілкування з жителями мікрорайону, які безпосередньо брали участь у її становленні та захисті, а нині працюють на її розвиток.
Депутат подякувала активу та побажала подальших успіхів:
«Нехай у цій залі завжди лунають запитання допитливих дітей та щирі відповіді дорослих. Нехай люди приходять сюди не тільки в пошуках фактів, а й у пошуках істини, співчуття та гордості: «Ми пам’ятаємо, ми вдячні. Ми передамо цю пам’ять далі».
Олена СТЕФАНЮК.
Фото з архіву редакції.