Цього найвищого в СРСР звання під час Великої Вітчизняної були удостоєні майже 12 тисяч воїнів. Серед них – Iван Несторович Коваль, 105-річчя якого урочисто відзначили на кам’янській землі.
Біля будинку, де народився та ріс Іван Несторович, зібралися представники держадміністрації та депутатського корпусу, трудових колективів і громадських організацій, ветерани та діти. Школярки Василина Олар, Софія Ляхович і Вікторія Стригуненко перегорнули сторінки біо-графії знаменитого земляка. Особливу увагу приділили важливим битвам Великої Вітчизняної, в яких йому довелося брати участь: від Сталінградської до Дніпровської. Артилерист Коваль звільняв Україну, Молдавію, Румунію. В історичному Параді Перемоги, який відбувся 24 червня 1945 року в Москві, чеканив крок на Красній площі.
Серед учасників ювілейних урочистостей були родичі Івана Коваля.
«У сім’ї нас було 8 дітей. Ваня – найстарший брат. Завжди з усмішкою, доброзичливий, він учив нас, молодших, допомагав порадами, підтримував матеріально та душевно. Дуже любив свою сім’ю, дочка й онучка були для нього щастям. Після війни Іван недовго працював у Кам’янці, потім учився в Кишиневі. Очолював республіканський комітет профспілки працівників текстильної та легкої промисловості, – поділилася спогадами сестра героя Любов Столярчук. – Коли приїжджав у Кам’янку, Ваня завжди ночував у батьківський хаті, в якій уже 40 років діє музей. Я вдячна всім, хто зберігає пам’ять про брата і про всіх воїнів, які подарували нам свободу».
«Я горджуся прадідусем, який воював заради того, щоб ми зараз жили мирно», – признався Дмитро Горох.
Нащадок героя емоційно продекламував вірш «Не забувайте про війну» і задав тон для малечі з дитсадка, школярів і солістів районного Будинку культури, які виконували патріотичні та ліричні твори про війну та мир, Перемогу та пам’ять.
«На жаль, сьогодні є люди, які спотворюють історію Другої світової війни, тому необхідно й надалі робити все, що від нас залежить, аби зберегти та передати грядущим поколінням правдиву інформацію про величезний внесок радянського народу в перемогу над фашизмом», – наголосив керівник справами Кам’янської держадміністрації Олександр Самоній.
Велика роль у збереженні пам’яті поколінь належить музеям. Івану Ковалю присвячена експозиція не тільки в Кам’янці. Шанують його героїчний подвиг і в Бєлогорську – одному зі старовинних населених пунктів Амурської області. Тут Коваль працював слюсарем депо на станції Куйбишевка-Восточна, був бригадиром. Саме колектив вагонного цеху проводжав його в 1941-му на фронт.
Бєлогорці, як і ми, вважають Івана Несторовича земляком. У краєзнавчому музеї експонуються листи, щоденники, документи й особисті речі, що розповідають про учасників оборони Москви та Ленінграда, Сталінградської та Курської битв, штурму Берліна… Портрет І. Н. Коваля є серед фотографій десяти місцевих Героїв Радянського Союзу.
У Кам’янці будинок-музей цілком присвячений долі Івана Несторовича. Тут простежений його родовід. Фотографії та документи розповідають про етапи дорослішання та становлення особистості, нагороди – про бойові подвиги та вагомі досягнення на трудовому шляху й у громадській діяльності. Тетяна Бурлака, яка завідує музеєм, завжди рада гостям. У ювілейному році вона вже провела чимало екскурсій для відвідувачів різного віку – від дошкільнят до ветеранів, і кожен дізнався якісь нові факти з біографії І. Н. Коваля.
Студенти Кам’янського політехнічного технікуму зізналися, що про ратні подвиги героя вже знали, оскільки активно брали участь у багатьох заходах, присвячених 80-річчю Перемоги. А в будинку-музеї їх зацікавила кімната, що відтворює атмосферу повсякденного життя сім’ї Ковалів. Автентичні меблі, предмети побуту допомогли ознайомитися з історією та культурою рідного краю, відчути себе часткою тієї дружної спільноти, що зветься придністровським народом.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.