Історія і сучасність Дубоссарської ГЕС

До важливої ювілейної дати – 70-річчя введення в експлуатацію Дубоссарської гідроелектростанції – у районному історико-краєзнавчому музеї відкрилася тематична виставка, підготовлена спільно з трудовим колективом ГЕС. Експозиція підкреслила не тільки повагу до працівників станції, а й стала нагадуванням про значення об’єкта для всього Придністров’я.


ВИСТАВКА ЯК ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ЕПОХИ
У музеї представлені архівні документи, унікальні фотографії та нагороди працівників, які зробили внесок у становлення та розвиток станції. В експозиціях простежується історія ГЕС від проектування до сучасного етапу, коли триває модернізація обладнання. Поруч можна побачити свідчення розвитку самого міста, адже будівництво станції дало імпульс для спорудження житла, появи соціальних установ і підприємств.

Виставку відвідали діти з Дубоссарського оздоровчого табору, представники адміністрації та співробітники ГЕС. З гостями поспілкувалися головний інженер станції Олексій Саламатін і черговий інженер Олег Попов, а ветерани галузі поділилися своїми спогадами.

МІСТО ЕНЕРГЕТИКІВ НАРОДИЛОСЯ РАЗОМ ЗІ СТАНЦІЄЮ
Історія Дубоссарської ГЕС розпочалася у повоєнний час. Як розповів один із фахівців станції, ще в 1920-ті роки освоєння Дністра передбачалося загальновідомим планом ГОЕЛРО (ДЕЕЛРО), однак тільки після Великої Вітчизняної війни, 1948 року, перейшли до реальних досліджень. У січні 1950-го стартували земляні роботи й одночасно будівництво «нового» міста Дубоссари. Уже в грудні 1954-го були введені в експлуатацію перші агрегати. Символічною датою завершення будівництва вважається 28 червня 1955 року.

ДОСВІД ПЕРЕДАЄТЬСЯ ПОКОЛІННЯМИ
Історію та атмосферу перших років станції добре пам’ятає Iза Новицька – ветеран праці, одна з перших співробітниць станції та засновник династії енергетиків. Після закінчення Запорізького технікуму вона приїхала в Дубоссари 19-річною дівчиною, молодим дипломованим фахівцем.

«Коли я приїхала, ще не було водосховища, був тільки котлован, у якому стояли механізми після будівництва. Ми прибули як фахівці на експлуатацію. Багато чого доводилося освоювати, заново вчитися, переймати практичний досвід. Молодь навчалася у спеціалістів із Запоріжжя – проходили курси, готували електромонтерів. Пізніше я сама 10 років відпрацювала черговим інженером», – згадує Іза Олексіївна.

Тут, у Дубоссарах, започаткувалася й «енергетична династія» її родини.

МАСШТАБИ ТА НОВАТОРСТВО
За своїми масштабами, на той час ГЕС набула статусу всесоюзного ударного будівництва. На ньому працювало близько трьох тисяч осіб, представники тридцяти національностей. Це був приклад комсомольського, по-справжньому героїчного будівництва. Досвідчені інженери та будівельники впровадили передові рішення, завдяки яким станція стала не тільки джерелом енергії, а й лабораторією провідних технологій. Уже 1966 року ГЕС увійшла до Золотої книги пошани Молдавської РСР, а пізніше була представлена на ВДНГ як одна з найбільш автоматизованих у Радянському Союзі. Тут випробовували інноваційні системи управління: автооператори, пристрої корекції активної та реактивної потужності, що в подальшому впроваджували на великих гідровузлах.

ЕНЕРГІЯ ВОДИ – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ
Усі ці роки станція працює на благо жителів республіки, наголосив головний інженер Дубоссарської ГЕС Олексій Саламатін, а запорукою її надійної роботи є безперервна модернізація:

«Наша станція вже 70 років забезпечує світло в будинках. Ми безперебійно здійснюємо оновлення і зміцнення робочих вузлів – зокрема й нині реалізуємо проект з укріплення верхового схилу лівобережної греблі, готуємо модернізацію системи управління гідроагрегатів».


ПАМ’ЯТЬ І ПОДЯКА
Заступник глави держадміністрації міста і району Наталія Кравець, звертаючись до дітей і працівників станції, відзначила значущість ювілею:

«Наша Дубоссарська ГЕС – це перше енергетичне підприємство на Дністрі. Вона зведена у важкі повоєнні роки самовідданими зусиллями будівельників і енергетиків, більшість з яких залишилася жити в Дубоссарах. Ми дякуємо всім, хто працював і працює на благо рідного міста і республіки. Цей ювілей став не тільки приводом для гордості, а й для вдячності всім поколінням енергетиків».

Ознайомитися з унікальними фотографіями періоду будівництва і запуску Дубоссарської ГЕС, а також з архівними документами та експонатами, з особистими історіями енергетиків можна в історико-краєзнавчому музеї. Виставка працюватиме протягом трьох найближчих тижнів.


Надія ПОЛОНСЬКА.

Фото автора.