Боча – більше ніж гра

Республіканський спортивний реабілітаційно-відновлювальний центр інвалідів знову став центром тяжіння для параспортсменів: там відбувся чемпіонат ПМР з боча за участю шанувальників гри з Тирасполя, Бендер та Слободзейського району.


Головний суддя змагань Андрій Моор упродовж останніх років навчає придністровців тонкощам гри. Він розповів про те, як вона сприяє соціалізації параспортсменів:

«Це не просто розвага, а чудова допомога в реабілітації інвалідів. Під час гри у чоловіків та жінок розвиваються такі навички, як концентрація, точність, розважливість та інтелект. Тому що, перш ніж зробити кидок, гравцеві потрібно подумати, куди полетить м’яч і як кинути якомога краще. І виграє частіше не той, хто сильніший і швидший, а той, хто правильніше вибудує стратегію по ходу гри. Зокрема, також розвивається координація роботи рук, точність рухових реакцій, моторика, просторове мислення. Ну і, зрештою, на тренуваннях та змаганнях у гравців є можливість познайомитись одне з одним, завести нових друзів, знайти нові інтереси. А це, у свою чергу, стає досить важливим стимулом у розвитку навичок комунікабельності, а також інтеграції їх як повноцінних членів суспільства».

Андрій зазначив, що змагання є перевіркою роботи тренерів та їхніх вихованців на тренуваннях.

Одним із найбільш відомих учасників турніру став керівник столичного спортивного клубу інвалідів «Тирас-Ракета» Дмитро Лавров, який нещодавно став переможцем Кубка світу з настільного тенісу. Він поділився власною думкою стосовно важливості проведення змагань для людей з обмеженими можливостями здоров’я:

«Наша команда з п’ятьох гравців завжди готова перевірити власні сили в поєдинках із суперниками. Особисто я тільки вдруге долучився до цієї цікавої спортивної дисципліни. Вважаю, що у боча та настільного тенісу є багато спільного: параспортсмени розвивають увагу, спостерігають за точністю польоту м’яча, щоб стати успішним гравцем, необхідно розумітися на тактичних і технічних моментах».

Керівник бендерського центру адаптивного спорту «Инвапанспорт» Дмитро Кузук теж намагається не пропускати жодних спортивних змагань. За його словами, вони є чудовою нагодою перевірити на практиці результати наполегливих тренувань. Він розповів про свої секрети підготовки:

«Часто турнір сприймається як найважливіша подія в житті. Можлива поразка може викликати в людини зневіру у власні сили. Насправді ж від тих, хто змагається, вимагають продемонструвати все те, чого вони навчилися на тренуваннях. Тому і до чемпіонату слід ставитись, як до чергового тренувального заняття. Суперники – це невеликі перешкоди, які додадуть інтересу, а судді – лише сторонні спостерігачі. Кожне тренування має включати тактичну, технічну та змагальну підготовку. Одні вправи розвивають якості, необхідні для оволодіння технікою (зміцнення кистей, збільшення маси м’язів, розвиток м’язів рук та ніг), інші спрямовані на формування тактичних умінь (швидкість реакції та орієнтування, переміщення у боксі, реакція на жести судді)».

Мешканець м. Слободзеї Андрій Парщенко упродовж кількох років відвідує Республіканський центр. Чоловік пояснив, що йому приємно спостерігати за власним прогресом, адже з кожним стартом його результати покращуються. На попередніх змаганнях деякі тактичні помилки завадили йому стати призером, у майбутньому він сподівається їх уникнути.

Яскравою частиною змагань стала церемонія нагородження переможців і призерів. Серед чоловіків із порушеннями опорно-рухового апарату (ПОРА) 1-е місце дісталося Сергію Чебручану; 2-ге – Андрію Парщенку; 3-тє – Віталію Сліпченку. Серед жінок із ПОРА: 1-е місце виборола Марина Мустяца; 2-ге – Тетяна Драган; а 3-тє дісталося Ользі Альошкіній.

Місця серед параспортсменів з порушенням інтелекту розподілилися наступним чином: серед чоловіків перше місце виграв Дмитро Огурцов; друге виборов Кирило Верба; Дмитро Пушкаш здобув 3-тє місце. Жінки: Любов Чернат – на першому місці; Віра Чернат – на другому; Тетяна Васильєва посіла 3-тє місце. Їх відзначили дипломами та грамотами.

Під час гри учасники переконалися, що боча – це не тільки спортивна гра, а й гарний спосіб інтеграції, розвитку та натхнення. Доступність і користь роблять її унікальним інструментом неформальної освіти та гармонійного розвитку особистості.


Володимир ДАНИЛОВ.

Фото Сергія МАРЧЕНКА.