Яссько-Кишинівська наступальна операція, відома також як Яссько-Кишинівські Канни, розпочалася 20 серпня 1944 року. Вона тривала всього 10 днів і вважається однією з найбільш вдалих стратегічних операцій Великої Вітчизняної війни.
За своєю значимістю вона стоїть в одному ряду з такими битвами, як Сталінградська та Курська, входить до «Десяти Сталінських ударів» і вважається у цій десятці сьомою. Розпочалося все з боїв біля Кіцканського плацдарму, невеликого клаптика землі, визволеного нашими військами ще 14 квітня 1944 року. На світанку 20 серпня околиці розбудила масована артилерійська підготовка. Авіація завдала потужних ударів по опорних вузлах оборони, штабах ворога і скупченнях його бойової техніки. О 7:40 піхотинці, підтримувані вогнем артилерії, пішли в атаку, першими – штрафники.
Придністровець, кандидат історичних наук Петро Шорников так описував ситуацію у своєму дослідженні:
«Червоній Армії протистояло не зборище випадкових людей, а 6-та німецька армія, відновлена після двох розгромів – під Сталінградом і під час Корсунь-Шевченківської операції. Німецькі солдати володіли бойовим досвідом, були до зубів озброєні: мали танки, гармати, літаки, автомобілі – все необхідне для успішної оборони».
У перший день наступу війська прорвали оборону противника, ввели в бій другий ешелон. Шість добірних дивізій фашистів були розгромлені. У наступні вісім днів успішні дії продовжилися. А 29 серпня, в останній день операції, десант Чорноморського флоту зайняв важливий стратегічний опорний пункт – румунський порт Констанца. Цього ж дня наш передовий загін уже вийшов до Бухареста і захопив столицю. В результаті один з основних союзників Гітлера – Румунія – капітулювала. На цьому переможну Яссько-Кишинівську наступальну операцію було завершено.
Кілька років тому представництво Росспівробітництва у РМ та Інститут соціально-політичних досліджень і регіонального розвитку (ІСПДРР) провели в Тирасполі науково-практичну конференцію «Яссько-Кишинівська наступальна операція в історичній пам’яті народів Молдавії та Придністров’я». Доповіді учасників конференції охоплювали різні її аспекти. Завідувач музею
с. Кіцкани Віолетта Бедрос розповіла про уродженців села, які брали участь у його визволенні. Керівник Бендерського музею Бойової слави Володимир Перстньов присвятив доповідь ролі 129-го стрілецького полку 93-ї Миргородської стрілецької дивізії у визволенні міста.
«Про Велику Вітчизняну війну розповідається в багатьох військово-мемуарних виданнях. У ролі їх авторів здебільшого виступають великі воєначальники. Уважно читаючи їхні мемуари, виявляєш, що у спогадах і документах, загалом, згадуються тільки великі з’єднання та фронти. А от докладних розповідей і фактів про дивізії, а тим більше про полки, там не знайдеш. Напевно, такий стан речей необхідно змінювати», – до такого висновку підвів учасників конференції Володимир Перстньов.
ОСНОВНІ ПІДСУМКИ ОПЕРАЦІЇ. Яссько-Кишинівські Канни мали вирішальний вплив на подальший хід бойових дій на Балканах: розгромлено головні сили групи армій «Південна Україна»; виведено з війни Румунію; звільнено Молдавію та Ізмаїльську область України; створено передумови для визволення Угорщини та Югославії.
У результаті наступальної операції 126 з’єднань і частин Червоної Армії були удостоєні почесних найменувань, більш ніж 140 бійців і командирів здобули високе звання Героя Радянського Союзу, шестеро радянських воїнів стали повними кавалерами ордена Слави. Зрештою, командувачам 2-го і 3-го Українських фронтів генералам армії Родіону Малиновському і Федору Толбухіну було присвоєно військове звання «Маршал Радянського Союзу». Розпочалося відновлення народного господарства Молдавії.
Історик Петро Шорников так написав про це:
«Операція була надзвичайно успішною. Вона дійсно стала однією з найрезультативніших наступальних операцій Другої світової війни. Війська Червоної Армії втратили всього 1 % особового складу, безповоротні втрати становили 13 800 осіб. Це і ті, хто загинув у бою, і ті, хто помер пізніше в госпіталях. У той же час втрати противника досягли 50 %. Група армій Німеччини «Південна Україна» втратила 22 дивізії вермахту і всі союзницькі румунські дивізії. Яссько-Кишинівська операція – це «витвір мистецтва» військової справи. Вона досі служить навчальним посібником, прикладом для молодих воєначальників».
Олександр ПЕТРЕНКО.
Фото slobodzeya.gospmr.org