Літо – ідеальний час для відпочинку. У школярів і студентів – це канікули, а дорослі прагнуть взяти відпустку саме в один із залитих яскравим сонцем місяців, щоб провести час у сімейному колі, зануритися в домашні справи, які в повсякденній робочій метушні часто відкладаються на невизначений термін…
І ось настає пора, коли можна забути про чіткий розпорядок дня, розслабитися, відпочити від своїх трудових обов’язків. У відпустці ми почуваємося вільними. Є час для зустрічей із друзями та нових знайомств, для довгих прогулянок і несподіваних відкриттів, для пляжного відпочинку та пікніків, для відвідування концертів і виставок, інших культурно-масових заходів.
До того ж літо – прекрасний час для подорожей. І хоча вирушити в далекі країни нині проблематично, у нашому краї теж є багато мальовничих місць і пам’яток. З автентичними селами півночі Придністров’я знайомить жителів і гостей республіки проект «KAMENKA FEST+». Управління культури Кам’янського району реалізує його у співпраці з сільськими адміністраціями, туристичними локаціями та креативними родинами вже третій рік. За цей час кількість фестивалів подвоїлася, та головне не кількість, а те, що кожен захід розкриває багатогранність придністровського народу. Широка Масляна у Валя-Адинці, слов’янський Сонцеворот у Подоймі, купальські обряди в Окниці, єврейське свято в Рашкові… На всіх фестивалях панує мікс – поєднання культур, мов, мелодій, смаків.
«Девіз нашого проекту – «Душа придністровського народу», отже героєм його може стати кожен мешканець республіки. Озирніться навколо: майстри та рукодільниці, які організовують виставки вишивок, сувенірів із деревини чи глини; художники з картинами, на яких зображені наші прекрасні пейзажі; кулінари, які приготували національні страви; артисти та музиканти, які виконують фольклорні або сучасні пісні та мелодії, – всі намагаються показати багатство й красу рідного краю. І глядачі, які причепурюються з нагоди свята в народне вбрання, підспівують і танцюють, – невіддільна частина проекту», – впевнений керівник районного Управління культури Віталій Лозовський.
Ми вирішили приєднатися до проекту, коли було оголошено про проведення агрофестивалю, і разом із численними відпочивальниками попрямували у крихітне кам’янське село, що завдяки ініціативі однієї працьовитої та цілеспрямованої родини увійшло до найпопулярніших туристичних об’єктів Придністров’я.
«СМАЧНА» ПОДОРОЖ У САДКИ
Анонс, що розлетівся всіма соцмережами, обіцяв «Ягідний переполох» із розвагами для всієї родини: ігри та майстер-класи для дітей, тріатлон для прихильників активного відпочинку, музику на будь-який смак. І дійсно, для гостей, які приїхали на фазенду «Садки» з різних куточків Придністров’я та Молдови, була організована різнопланова програма з улюбленими піснями від народних ансамблів «Черемушка» та «Лагуна», вокального колективу «Задоринка», солісток Аеліти Слюсару й Олени Кучук; з ярмарком, на якому можна було купити вишукані роботи рукодільниць Надії Теленкевич та Олени Лембас; з неспішними прогулянками на сапбордах і катамаранах мальовничими озерами.
Нас фазенда вабила стиглими ягодами та соковитими фруктами. Через кліматичні умови цього року їхній урожай невеликий. У деяких садах «погосподарювали» весняні заморозки, в інших – літня посуха. На фазенді ж немов і не було погодних катаклізмів. Гілки ожинових і малинових кущів усипані крупними ягодами, яскравими та запашними.
«Вранці збираємо по 25–30 кг і веземо в Кам’янку або Рибницю. Свіжі ягоди городяни розкуповують швидко, – розповідає Віктор Музика під час екскурсії теренами фазенди. Малини й ожини тут не пара кущів, а ціла плантація. – Культивуємо різні сорти, в більшості своїй – ремонтантні, що дають урожай до пізньої осені».
Здатність рослин неодноразово цвісти та плодоносити протягом одного сезону красномовно демонструють кущі ожини. Серед різьблених листочків видно і великі біло-рожеві квіти, й ягоди: зелені, червоні й, нарешті, фіолетові. До них мимоволі тягнеться рука. Віктор Олексійович заохочувально киває – так, мовляв, ця вже стигла. З’їсти ягоду з куща, яка не втратила ні краплини соку, зігрітого щедрим сонцем, – особливе задоволення. Господар фазенди це добре розуміє, і хоча в одній із затишних альтанок вже організовано дегустацію, завжди дозволяє гостям самим зірвати солодку малинку або пікантну ожинку, щоб порівняти смак різних сортів, відчути, як варіюється аромат ягід.
А ще Віктор Музика розповідає, як самому виростити багатий урожай на присадибній ділянці. Садівничий досвід у нього величезний. Починав із розсадника. Вирощував для продажу саджанці плодово-ягідних і декоративних культур. Паралельно створював на пустирі власний сад. Тепер у затишній долині над Дністром рівними рядами стоять вишні та груші, яблуні та айва, сливи та персики. Поруч зі звичайними горіхами кущиться фундук. Наливається медовою солодкістю інжир, його плоди поки ще зелені, а як дозріють – стануть темно-фіолетовими. З рослиною, яка ще не стала звичною у нашому краї, Віктор Олексійович «няньчиться» вже кілька років, і з гордістю повідомляє, що скоро буде в саду цілий рядок таких кущів.
Сумнівів у цьому немає, адже на подвір’ї вже давно прижилася екзотична актинідія. На цій ліані дозрівають плоди, які містять рекордно високу кількість вітаміну С. Їхній смак, зізнаюся як дипломований філолог, складно передати словами. Актинідія схожа на ківі – свого далекого родича. Однак, залежно від сорту, смак може варіюватися і нагадує кожному про улюблений плід: яблуко чи кавун, ананас або банан. Нинішній рік для актинідії несприятливий: на гнучких гілках вдалося помітити лише кілька гронок. В урожайні сезони солодкі, з легкою кислинкою плоди на фазенді заготовляють на зиму. На вигляд і на смак – немов варення з аґрусу.
Переробляє вирощену в Садках продукцію дружина Віктора Олексійовича. У фестивальний день Тетяна Володимирівна з донькою Оленою та онукою Аміною хазяйнували в альтанці, де проходила дегустація ягід та приготованих із них смаколиків. Скуштувавши ложечку-другу запашного варення, пригубивши ковточок малинової чи ожинової наливки, туристи охоче купували баночки й пляшечки з оригінальними етикетками. Зізнаюся: цей товар – не тільки смачний спогад про відвідування фазенди, а і гарний сувенір, який уже кілька сезонів даруємо родичам і друзям, що приїжджають у гості.
Коли ажіотаж навколо свіжих ягід і продукції з них трохи стих, попросили господиню поділитися фірмовими рецептами.
«Ніяких секретів немає, – посміхнулася Тетяна Музика. – Просто свіжі фрукти та ягоди, вирощені без зайвої «хімії», та відточений десятиліттями навик. У день закатую до 300 баночок варення. Починаю сезон із черешні, потім переробляю чорну смородину – її у нас багато. Консервую вишню у власному соку, сушу інжир. Якось поекспериментували з гарбузовим варенням. Усі, хто пробував, думали, що воно з ананасів. Розлетілися ті консерви вмить. Цього року спеціально посадили побільше гарбузів – буде чим зайнятися восени на кухні».
І все ж рекомендації нашим читачам Тетяна Музика дала. Не варіть ягоди довго, щоб вони не втратили смак, аромат і корисні властивості. Співвідношення цукру і плодів – один до одного. Господиня радить розділити цукор на три частини: змішати ягоди з першою порцією і довести до кипіння. Потім додати другу частину і знову закип’ятити. Повторити ще раз – і варення готове. Головне – робити все з любов’ю! Саме таким принципом керується в житті родина Музики – і досягає успіху.
СВЯТО ВРОЖАЮ В КАТЕРИНІВЦІ
Як тільки не називають серпень у народі! Вінець літа, стиглий місяць, зоряний… А найчастіше його характеристика поєднана із жнивами. У Білорусії зараз «жнивень», фіни називають цей місяць «хлібним» або «зерновим», а литовці в одне слово вмістили цілу фразу: «час збирати жито».
Серп, який наші предки використовували для жнив, уособлює час переходу з літа в осінь не тільки в українців, а й у Чехії та Польщі. Відлуння серпня чути й у назві врожайного фестивалю «Катеринівський серпантин», який другий рік поспіль збирає на березі сільського озера велику кількість учасників із різних куточків Придністров’я.
Герої дня, звичайно ж, землероби. Неперевершену роль їхньої праці для розвитку країни та благополуччя народу відзначили керівники Кам’янського району: глава держадміністрації Сергій Сокирка і голова Ради народних депутатів Олег Бурлака. Про високий професіоналізм сільських хліборобів красномовно свідчать такі цифри: середня врожайність пшениці у Придністров’ї – майже 38 ц/га, а в Катеринівці кожне селянсько-фермерське господарство зібрало не менше, ніж півтонни.
Почесними грамотами нагороджені комбайнер Сергій Чунту, тракторист Олег Бардієр, а також Олександр Замула та Ганна Теслюк – керівники СФГ із рекордним намолотом хліба. Зібрати в нинішніх складних кліматичних умовах по 66–68 ц/га – для цього потрібні фундаментальні знання, величезна працьовитість і справжня любов до своєї землі.
Багато років присвятив турботі про неї Сергій Чунту. Вже після нагородження він охоче розповів, що в господарстві, де працює, вирощують не тільки зернові й технічні культури, а також і вітамінну продукцію: є теплиці, город і баштан.
«Пшениця та ячмінь уже зібрані, зерно якісно оброблене і закладене на зберігання. Попереду чекає обмолот соняшнику та кукурудзи. Овочевий клин у фермерському господарстві чималий – близько 5 га. Вирощуємо огірки та помідори, картоплю і цибулю. Урожай салатних овочів і «другого хліба» гарний. А цибуля ще на грядках. Приїжджайте на збирання, самі оціните і якість, і кількість!» – доброзичливо запросив аграрій.
Розмовляли на ходу – Сергій Михайлович поспішав до мангалу. Так, він не тільки механізатор широкого профілю, а і талановитий кулінар. Другий рік готує для гостей фестивалю смачний шашлик (свої овочі – на гарнір) і солодку кукурудзу. Поруч у казанах, під якими весело танцювало полум’я, варили ароматну юшку та наваристу чорбу вже знайомі нашим постійним читачам Алла Савицька та Ганна Чербуленко під керівництвом Олексія Лопача. Забігаючи наперед, відзначу чудовий смак страв. Ними підкріплювалися гості, нагулявши апетит по святково прикрашеному парку. Адже попереду була велика концертна програма, яка незабаром стала і танцювальною. Словом, відпочинок теж вимагав сил…
На ярмарку торгували ароматним медом і виготовленими з нього напоями, традиційними стравами, різноманітними солодощами. Багато підприємців організували дегустацію. Ажіотаж панував біля глибоких скляних ваз, наповнених апетитними навіть на вигляд скибочками кавуна і дині. Великі смугасті та золотисті плоди виростили майстри-баштанники з Костянтинівки.
«Ми фермерствуємо з 2009 року. Угіддя невеликі – 30 га. Працюємо по-сімейному, справляємося практично без сторонньої допомоги, тільки на деякі види технічних робіт запрошуємо фахівців-механізаторів, – розповіла керівник господарства Людмила Томак. – Вирощуємо зернові та соняшник, але знають нас на Кам’янщині як баштанників. У сезон усі хочуть поласувати цукровими кавунами чи медовими динями, а правильно вибирати їх не кожен уміє. На ринку багато покупців просять порадити найстигліший плід. Вдома переконуються, що купили смачний товар, і знову йдуть до нас».
Над парком линула музика. Тон задали господарі. Народний ансамбль козацької пісні «Черемушка» виконав відомий український твір «Зелене жито», який оспівує працю хліборобів і щедру народну гостинність. В унісон лунали виступи артистів із Подойми, Северинівки, Слобода-Рашкова.
Зі щирою подякою до земляків, які брали активну участь у проведенні свята, до підприємців і фермерів, які приїхали на «Катеринівський серпантин» зі своїми товарами, звернувся голова сільради Денис Петров. Пам’ятними дипломами організатори фестивалю відзначили внесок кожного: креативних авторів колоритних фотозон, талановитих народних умільців, майстерних кулінарів, натхненних музикантів, словом – усіх творців неповторної святкової палітри, що відображає розмаїття та багатство придністровської культури.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.