Ці слова, що стали рефреном відомої пісні, линули над кам’янським парком. «Балада про хліб» з репертуару заслуженого вокального ансамблю «Хрустовчанка» відома чи не з моменту створення колективу, до складу якого входять не тільки професійні музиканти, а й трудівники різних галузей. Є серед них і досвідчені сільгосппрацівники.
Однак не тільки вони, а і представники інших професій не з чуток знають, яке значення має хліб. Адже це не просто насущна їжа, це символ життя, багатства і гостинності. Хліб – запорука нашої сили, нашого майбутнього, тому праця землеробів має в суспільстві особливу пошану. З року в рік аграрії орють і сіють, дбають про родючість ланів і про врожай. Шлях до нього триває багато місяців і залежить не тільки від знань і старання людей, а й від природних факторів.
Про погоду
Вона для землеробів – найважливіший фактор. Наші предки склали цілий календар, який вказує на взаємозв’язок природних явищ і врожаю. Там є застереження, поради й інша вікова мудрість. Однак, останніми роками погода підносить безліч сюрпризів – у більшості своїй неприємних. Кажуть, клімат змінюється. Стають звичними посухи, що тривають місяцями; вже не дивують відсутність снігу взимку та заморозки у квітні-травні…
Наші аграрії пристосовуються до примх погоди. Переходять на нові сорти, адаптовані до складних кліматичних умов, упроваджують сучасні технології вирощування сільгоспкультур, застосовують високоефективні добрива та засоби захисту рослин. Важливу роль відіграє меліорація, розвитку якої приділяється велика увага на державному рівні.
Крім погодних катаклізмів, аграріям нині доводиться долати ще й проблеми, що виникають через складну міжнародну ситуацію. Порушена звична логістика, сильно подорожчали добрива та гербіциди, засоби боротьби зі шкідниками та хворобами рослин, паливно-мастильні матеріали – словом, те, що необхідно для успішного проведення всього циклу польових робіт.
Герої жнив
Лідерів жнив теж традиційно визначають за намолотом із кожного гектара. Адже угіддя за площею різні, а врожайність демонструє, хто попрацював найпродуктивніше. Цього року серед передовиків – сільгосппідприємства «Мегафрукт», «Кам’янський колос», «Агро-Імпекс», «Калина» та «Подойма», а також селянсько-фермерські господарства Ігоря Продана, Анатолія Пастики, Галини Бабчинецької, Наталії Верлан, Бориса Заболотного та Юрія Усова.
Вручаючи дипломи лідерам, керівники Кам’янщини зазначили, що високі виробничі показники досягнуті завдяки колективній щоденній праці. У загальний результат зробили значний внесок рільники та механізатори, інженери й агрономи, фахівці та керівники господарств. Усі, хто ремонтував техніку, перевозив намолочене зерно з полів на токи, обробляв цей урожай і закладав на зберігання, вів бухгалтерські книги та виконував іншу, непомітну на перший погляд, але вельми важливу роботу, – одна команда, яка сумлінно попрацювала заради того, щоб ми були забезпечені хлібом.
І все ж є незаперечні герої жнив. У спекотну пору вони на зорі виводили в поля комбайни та працювали без вихідних, щоб без втрат зібрати вирощене зерно – золото найвищої проби. Під оплески численних глядачів піднімалися на сцену, прикрашену налитим колоссям, передовики-комбайнери Олександр Кіореску, Сергій Мартин, Дмитро Мясковський, Андрій Сапега, Валерій Ташко…
Мешканець Окниці Віталій Маковей, отримавши заслужену нагороду, розповів, що професію механізатора більше 10 років тому опанував у місцевому політехнічному технікумі – й одразу влаштувався у ТОВ «Кам’янський колос». Це сільгосппідприємство відрізняється новаторським підходом до господарювання на землі. Тут першими в районі почали впроваджувати систему «нульової» обробки ґрунту, яка запобігає його ерозії, сприяє підвищенню природної родючості, краще зберігає вологу. У нинішньому посушливому сезоні в товаристві зібрали з кожного з 800 га понад 62 ц пшениці.
У цьому високому результаті є частка праці Віталія Анатолійовича, який сіяв озимі та ярові культури, проводив підживлення та інші агрозаходи щодо догляду рослин. Особливу увагу механізатор приділяє стану техніки та реманенту, що закріплені за ним.
«Трактор і комбайн у мене сучасні, з комп’ютерним обладнанням. Особливого ремонту вони не потребують, тільки своєчасного обслуговування. Працювати на таких агрегатах – одне задоволення», – коротко та влучно висловився про улюблену справу В. Маковей.
Підсумки літньої кампанії
Однак землеробів труднощами не налякати. Вони наполегливо працюють від зими до зими, від світанку до світанку. Завдяки їхньому досвіду та вмінням, виснажені посухою поля перетворюються на золоті ниви й дають урожай, що дивує своєю повноцінністю.
Радують, незважаючи на складні кліматичні умови, і результати літніх жнив. За оцінками фахівців міністерства сільського господарства та природних ресурсів, хліба вистачить не тільки для внутрішнього споживання і створення резервів, а й для продажу на експорт.
На Кам’янщині підсумки нещодавно завершеної збиральної кампанії підбили в урочистій обстановці. Свято останнього снопа зібрало в старовинному парку не тільки героїв жнив, а й безліч мешканців, які знають ціну селянської праці.
Слова щирої вдячності всім, хто своєю наполегливою працею на землі робить суттєвий внесок у продовольчу безпеку нашої республіки, адресували керівники Кам’янського району. Глава держадміністрації Сергій Сокирка зазначив, що зібрано рекордний для погодних умов цього року урожай озимих культур. Пшениці намолочено майже 30 тис. тонн, рапсу – понад 7 000 тонн, ячменю – 2 300 тонн. У засіках є зерновий горох, нут, овес тощо.
Голова міськрайради Олег Бурлака звернув увагу на врожайність культур. Читачам, не знайомим зі специфікою сільськогосподарської праці, ця деталь може здатися неважливою. Однак вона свідчить, наскільки раціонально використовується кожен гектар ріллі. Олег Валентинович, професійний агроном, який 35 років присвятив вирощуванню широкого спектру сільськогосподарських культур, впевнений: урожайність показує, чи дбайливо ставляться хлібороби до землі – нашого головного багатства.
У Кам’янському районі врожайність основних культур вища, ніж середня по республіці. З кожного гектара зібрано майже по 45 ц ячменю та без малого 46 ц пшениці. На деяких полях намолот зерна був удвічі більшим! Урожайність рапсу наблизилася до чверті тонни з гектара.
Господарство з історією
Саме так можна охарактеризувати виробничий сільськогосподарський кооператив (ВСК) «Подойма». Фундаментом для нього став колгосп, який з 1929 року обробляв землі навколо однойменного села. Коли в нашій республіці розпочалося реформування агропромислового комплексу, колгоспники вирішили й надалі спільно працювати на рідних полях.
На сьогодні кооперативні угіддя трохи перевищують 1 200 га, на яких вирощують зернові та технічні культури. Невеликий колектив, у якому близько 30 осіб, працює злагоджено й уміло, ефективно використовує землі, про які дбали ще діди-прадіди, тому з року в рік збирає високі врожаї.
От і нині озимий клин порадував, хоча сіяли пшеницю, рапс і ячмінь у суху ріллю. Кажуть, працьовитим і Бог допомагає. Для подоймян такою підтримкою стали дощі у жовтні та листопаді, які дали зерну, що лежало в землі, сили для росту і розвитку. Та й самі аграрії не схибили: вчасно підгодували посіви, якісно обробили проти бур’янів, хвороб і шкідників.
Бригадир ВСК «Подойма» Андрій Мазур, механізатори Сергій Мартин і Дмитро Мясковський, нагороджені на святі дипломами, зазначили, що врожайність пшениці нині відповідає кам’янському показнику, а рапсу намолотили по 26,6 ц/га. Досить гарні результати досягнуті на ячмінних полях – кожен гектар дав на тонну зерна більше, ніж у середньому по району.
Урожай ранньої групи якісно обробили на власному току і заклали на зберігання. Це зерно – запорука стабільного подальшого розвитку господарства, в якому майже столітній землеробський досвід підкріплюють сучасними знаннями й технологіями. У «Подоймі» постійно оновлюють агромеханізми. Механізатори з гордістю розповіли, що машинно-тракторний парк нараховує 8 потужних тракторів, оснащених новим причіпним інвентарем, і 2 високопродуктивних комбайни. На вижатих кооперативних полях оперативно проводиться дискування, щоб знищити бур’яни та зберегти в ґрунті вологу.
Попереду ще чекає збирання соняшнику. Високоурожайні сорти олійної культури в «Подоймі» вирощуються за інтенсивними технологіями. Довга літня посуха не завадила рослинам сформувати красиві капелюшки з повноцінним насінням. На землеробів чекає обмолот 470 га, а потім розпочнеться новий цикл: сівба озимих у землю, що відпочила.
По батьківському сліду
Ім’я Анатолія Степановича Пастики добре відоме на Кам’янщині. Ще на початку 2008 року він заснував селянсько-фермерське господарство, але, на відміну від багатьох інших підприємців, які працюють в агропромисловому комплексі, не сконцентрував усі зусилля на вирощуванні зернових і технічних культур, а заклав сад. За минулі роки тендітні саджанці перетворилися на плодоносні дерева, розширилася площа багаторічних насаджень.
Виховав Анатолій Пастика і гідного продовжувача селянської династії. Анатолій-молодший 3 роки тому закінчив Кишинівський аграрний університет і повернувся до рідної Кам’янки. Тепер у нього є власне господарство з промовистою назвою «Мегафрукт».
Глибокі знання в сільськогосподарській галузі, великий фермерський досвід Анатолія Степановича та прагнення сина вивчати та впроваджувати у виробництво інноваційні методи вивели на лідерські позиції й СФГ, і нове підприємство. У «Мегафрукті» кожен гектар дав понад 32 ц рапсу, а врожайність головної хлібної культури досягла 65 ц/га. Вагомі результати жнив-2025 і у Пастики-старшого.
Однак наша розмова, з огляду на непрості погодні умови нинішнього року, зайшла не про озимі, а про стан справ у яблуневому та сливовому садах. Адже весняні заморозки негативно вплинули на цвітіння та формування плодів. Абрикоси на Кам’янщині цьогоріч вимерзли практично повністю, черешня і вишня постраждали на 35 %, слива – на 40 %, яблуні – на 50 %.
Досвідчені садівники доклали максимум зусиль, щоб урятувати врожай. Палили багаття, теп-
лий дим від яких допоміг уберегти квітучі дерева.
Тепер дружний рід Пастики збирає сливу. Стиглі соковиті фрукти продають на внутрішньому ринку. Зазначають, що продукція має неабиякий попит. А ще на підприємстві є сучасна високопродуктивна сушарка. За добу вона перетворює 36 тонн плодів на 12 тонн чорносливу, що містить велику кількість вітамінів, мінералів та інших корисних компонентів.
Попереду садівників чекає збирання яблук, а в планах – удвічі збільшити площу садів. Щоб виключити деякі ризики природного характеру, ведуться роботи з монтажу поливної системи на 80 га. Тут поетапно посадять нові дерева. Молодий агроном вірить: майбутнє – за сучасними інтенсивними садами, в яких застосовуються прогресивні технології обробітку плодових культур.
Ніна ПАНАЇДА.