Міжнародна науково-практична конференція «Придністровська державність: історія та сучасність», присвячена 35-й річниці від дня заснування республіки, відбулася в ПДУ ім. Т. Г. Шевченка.
У роботі наукового зібрання взяли участь: перший Президент Ігор Смирнов, в. о. ректора головного вишу республіки Лариса Скитська, міністр закордонних справ Віталій Ігнатьєв, державний радник Президента Анна Волкова, політологи, представники історичної спільноти.
Вітальний адрес Вадима Красносельського оголосила державний радник Президента:
«Зовсім недавно ми відзначили 35-річчя ПМР. Процес суверенізації Придністров’я розпочався у відповідь на дезінтеграційні процеси, що захлеснули політичний простір Радянського Союзу, посилили розкол у суспільстві, сприяли поширенню націоналізму в республіках СРСР, включаючи Молдову. Як це сталося? Щоразу пошуки відповідей на одвічні питання про добро і зло, про злочин і покарання, про правду та брехню змушують нас знову і знову звертатися до історії. Історія ж свідчить про те, що в переломні часи неопалимою фортецею Батьківщини стає по-справжньому переконана людина, яка вірить у те, що за нею правда, – це громадянин і патріот. Так сталося і в 1992 році, коли, об’єднаний ідеєю збереження державності, боротьбою за права людини і громадянина, придністровський народ виступив проти націоналізму».
Анна Волкова виступила з доповіддю «Демократичні основи утворення, становлення і подальшого розвитку Придністров’я». Вона зазначила, що початок боротьби за права людини і громадянина було покладено в серпні-вересні 1989 р., коли придністровці виступили ініціаторами та найактивнішими, послідовними учасниками політичного страйку в МРСР. Головною вимогою страйкуючих було запровадження у Молдові двох державних мов: молдавської та російської. Підсумком страйків 89-го стало усвідомлення представниками трудових колективів своєї сили та необхідності єдності. Проте страйки показали, що потрібен інший шлях боротьби за свої права – політичний.
Після призупинення страйку у зв’язку з необхідністю ведення подальшої боротьби демократичними методами, постало питання про проведення місцевих референдумів щодо створення автономії у складі МРСР. Народ перестав мовчати: сформулював і почав реалізовувати цю ідею.
Підготовчу роботу з проведення референдуму проводили представники трудових колективів, і, насамперед, Тираспольська Об’єднана Рада трудових колективів та Рибницький страйковий комітет. У процесі підготовки місцевих референдумів велику роль відіграла група народних депутатів МРСР від Придністров’я на чолі з Ігорем Смирновим. Самі люди наполягали на проведенні референдуму, побачивши в ідеї автономії своє право жити та працювати на цій землі.
Доповідач поділилася власною думкою про розвиток демократичних процесів у громадсько-політичному житті:
«Ми маємо специфічну, придністровську форму демократії. Це з’їзди народних депутатів усіх рівнів. Їх було сім. У нас відбулося також сім всенародних референдумів. Важливою є й участь громадськості у житті суспільства та держави. Коли ми говоримо про демократичні засади, в основі всього лежить, безумовно, розуміння, дії, рішучість до цих дій та громадянська свідомість».
Віталій Ігнатьєв звернув увагу учасників конференції на зовнішньополітичну ідентичність При-
дністров’я. Він зауважив, що за 35 років новітньої історії республіка зуміла вибудувати стійку державність, підтвердити життєздатність її інститутів та зберегти прагнення до розвитку. Дипломат розповів про наші досягнення:
«Нормативно-правова база, відданість універсальним стандартам та договірна дисципліна формує стабільний імідж Придністров’я як суб’єкта, який прагне діалогу та мирного співіснування. Навіть всупереч постійному зовнішньому тиску ми продовжуємо еволюціонувати як відповідальний учасник міжнародних відносин. Ми прагнемо інтеграції у світове співтовариство не через конфронтацію, не через тиск, а через поступальне визнання своєї ролі та внеску у світову стабільність. Де-факто та де-юре Придністров’я – це невіддільна частина міжнародного процесу. Це та реальність, на яку не можна не зважати».
Віталій Вікторович наголосив, що Придністров’я нікому не загрожує і прагне побудови добросусідських відносин зі своїми найближчими сусідами – Молдовою та Україною. Як виключно миролюбна держава, Придністров’я між тим захищатиме свої інтереси та цінності й надалі йтиме шляхом набуття повноцінної незалежності та визнання.
Далі робота конференції продовжилася в межах тематичних секцій. Дослідники представили змістовні доповіді, присвячені придністровській ідентичності, соціокультурній спадщині як фактору зміцнення нашої держави та багатонаціонального народу.
Віталій МАЛЬОВНИЧИЙ.
Фото автора.