Заступник генерального директора ЗАТ ТВКЗ «KVINT» Володимир Дорма у вересні відзначив одразу два ювілеї: 60-річчя від дня народження та 30 років керівництва Дойбанським виробництвом.
Ці дати немов підбивають підсумок пройденого шляху і водночас відкривають перед ним нові горизонти.
Володимир Семенович народився в селі Дойбани-1. Тут промайнули його дитинство та юність. Після закінчення технікуму харчової промисловості у Тирасполі та служби в Радянській Армії юнак вступив до Московського вищого технічного училища імені Баумана. Однак, за наполяганням батьків йому довелося перевестися до Кишинівського політехнічного інституту, адже рідні хотіли, щоб син будував життя ближче до рідної домівки. Так і сталося: доля міцно пов’язала його з рідним краєм.
«Дойбани – найближче і найдорожче для мене місце, – зізнається ювіляр. – Тут я народився, тут і став у нагоді. Радий, що зміг реалізуватися саме на батьківщині».
Після інституту почав працювати на Дубоссарському комбінаті, а невдовзі йому зробили пропозицію, що стала визначальною. Генеральний директор заводу «KVINT» Олег Баєв розвивав виноградарство і запросив молодого фахівця до команди. З цього моменту й розпочалася історія, що триває вже три десятиліття.
Перші кроки були непростими: всього 15 гектарів землі та близько 80 сортів винограду, які потрібно було вивчити, випробувати, вибрати найкращі. Десять років роботи, копіткі спостереження, і в підсумку – двадцять сортів, з яких виросли великі плантації. Нині вони займають понад дві тисячі гектарів, а Дойбанське виробництво стало найбільшим виноградним господарством республіки.
Володимир Семенович не тільки керував процесом, а й надихався ним. Колись виноградна лоза навіяла йому вірш. Це були рядки про перші посадки, про лози Біанка, Піно і Мерло, про гордість за працю і землю, де виросли такі багатства. Ці слова й сьогодні слугують нагадуванням про те, як усе починалося.
«Один у полі не воїн, – переконаний виноградар. – Усього цього не було б без команди, яка завжди поруч. Разом ми зуміли вивести нові сорти, піднести господарство на той рівень, яким сьогодні можна пишатися».
І справді, гордитися є чим: 1,5 тис. га у Дойбанській зоні та ще 500 га у Рашкові. Понад 2 тис. га плодоносних виноградників, щорічні міжнародні нагороди та визнання. Навіть важкі кліматичні випробування 2019–2021 років не зламали виробництво: завдяки грамотній системі захисту вдалося зберегти врожай і зібрати понад 15 тис. т винограду.
Село Дойбани справедливо називають унікальною зоною, оскільки саме тут вдало поєднуються, переплітаються щедра земля, м’який клімат і працьовитість місцевих жителів. Володимир Дорма завжди з повагою говорить про старше покоління, згадуючи, що ще в 60-ті роки на цій землі працював передовий винзавод, куди приїжджав сам голова Ради міністрів СРСР Олексій Косигін.
«Ми зберегли та примножили цю спадщину», – з гордістю констатує він. Нині, коли Володимир Семенович дивиться на виноградні масиви, відчуває особливу радість і задоволення: «Недарма присвятив цьому життя».
Ювілейні дати стали приводом для особливих слів вдячності. На урочистій церемонії Володимиру Дормі вручили орден «За заслуги» II ступеня. Глава Дубоссарської держадміністрації Руслан Чабан зауважив, що саме завдяки таким людям, як Володимир Семенович, рідне село і виробництво розвиваються і процвітають. Колеги відзначили його авторитет і незмінне лідерство. Колектив Дойбанського виробництва тепло подякував за вірність справі та самовіддану працю.
За роки роботи Володимир Дорма удостоєний звань і нагород: «Заслужений працівник ПМР», орденів «Трудова слава» та Пошани, Державної премії, звання «Людина року – 2021». Та всі регалії для нього – лише підтвердження головного: вірності землі, праці та людям.
Сьогодні він продовжує наукові дослідження, впроваджує сучасні технології, залучається до участі у громадському житті. І, звичайно, думає про майбутнє виноградників, що стали справою життя:
«Коли дивишся на плантації, що простягаються вдалину, розумієш: все було не дарма».
Надія ДОБРЯНСЬКА.
Фото автора.