Не підлягає забуттю

Жителі Дубоссар завжди пам’ятатимуть одну з найтрагічніших сторінок Великої Вітчизняної війни. Восени 1941 року на околиці міста нацисти створили два великих гетто. До них звозили в’язнів і з навколишніх сіл, і з міст віддалених: Кишинева, Тирасполя, Григоріополя, Балти та інших.


Під командуванням німецького фельдфебеля В. Келлера на східній окраїні міста було викопано одинадцять глибоких ям – майбутні братські могили, що, за страшною іронією, самі ж полонені й приготували для себе. Масові розстріли розпочалися 12 вересня. За різними даними, жертвами окупантів стали не менше 18 тисяч осіб. Їхні імена здебільшого залишилися невідомими, проте люди зберігають пам’ять про ту вселенську трагедію.

Після закінчення Великої Вітчизняної війни на цьому трагічному місці був створений меморіал. У 1949 році з’явився пам’ятник солдату-визволителю з дітьми, пізніше – гранітні плити з іменами загиблих. У різні роки проводилися всілякі реконструкції, у 2017-му на території комплексу встановлена статуя «Реквієм» – скорботна постать єврея, який молиться, створена за проектом скульптора Лазаря Дубиновського. На її постаменті висічене одвічне запитання: «За що?».

Нині, через десятиліття, Меморіал жертвам фашизму представ перед мешканцями та гостями міста оновленим. Масштабні роботи проведені коштом фонду капітальних вкладень. У межах реконструкції залито фундаменти під огорожу та гробниці, зведено 620 м цегляної стіни з меморіальними нішами, облицьовано цоколь косеуцьким каменем, укладено 1 250 м² тротуарної плитки, проведено відсипання гранітним і гравійним щебенем. Оновлено і металеву частину вхідної групи, гробниці та пам’ятники – «Реквієм» і «Солдату-визволителю з дітьми». Над відтворенням скульптур працювали викладачі та студенти Бендерського вищого художнього коледжу ім. В. І. Постойкіна.

В урочистих заходах з нагоди відкриття меморіалу взяли участь Президент Вадим Красносельський, Надзвичайний і Повноважний Посол РФ у РМ Олег Озеров, представники органів державної влади, керівники єврейських громад, курсанти, юнармійці, жителі міста. Вони вшанували пам’ять понад 18 тисяч невинних жертв.

«Перебуваючи на цьому місці, усвідомлюєш усю глибину трагедії та ціну перемоги. Тут все абсолютно зрозуміло: визволитель – солдат Червоної Армії, жертви – мирні жителі, агресор – румунсько-фашистські окупанти, заражені вірусом нацизму. Будь-який націоналізм переростає в нацизм, що закінчується розстрільними ямами, як тут, у Дубоссарах. З цим потрібно боротися», – наголосив Глава держави.

Вадим Красносельський подякував усім, хто доклав зусиль до відновлення меморіалу, і поділився особистим творчим відгуком на трагедію. Його вірш «У пеклі тіней розстрільних ям або Дубоссарський Голокост» пролунав на меморіалі, підсиливши атмосферу скорботи й пам’яті.

«Нині ми є свідками того, як видаються підручники, в яких виправдовують нацистських злочинців. Це вони, ось тут, на цьому місці, розстрілювали людей, – сказав Олег Озеров. – Я звертаюся до влади Молдови, до Міністерства освіти, щоб вони перестали ігнорувати обурення людей, які читають ці підручники. Почули те, про що благають жертви, які лежать у цій землі. Сьогодні всі ми повинні сказати: немає виправдання нацизму! Тільки так ми зможемо запобігти повторенню цих злочинів», – зазначив дипломат.

Звернення Посла Ізраїлю в РМ Йорама Елрона оголосив представник Ради єврейської громади РМ Йосип Шац:

«Ця земля – місце пам’яті та скорботи, де мовчання говорить саме за себе. Меморіал повинен нагадувати нинішнім і майбутнім поколінням про страшну трагедію Голокосту і спонукати до збереження миру».

Голова Єврейської громади Молдови Олександр Белінкіс зауважив, що для нього цей меморіал – особиста трагедія і біль: тут спочивають його родичі, які жили в Дубоссарах. Поминальну молитву провів рабин Мендель Гоцель. Учасники траурного мітингу вшанували жертв трагедії хвилиною мовчання, після чого поклали квіти на плити братських могил.

Оновлений меморіал – це місце скорботи, символ історичної пам’яті, заклик до майбутніх поколінь берегти мир і не дозволяти повторення жахів минулого.


Надія ПОЛОНСЬКА.

Фото автора.