Цього року День учителя поєднав в одній даті традиції радянських часів із сучасністю: тоді педагогів вшановували в першу неділю жовтня.
І навіть після розпаду великої держави ця традиція зберігалася в різних країнах досить довго. З 2016 року в Придністров’ї відзначають професійне свято педагогів 5 жовтня – у Всесвітній день учителя, заснований ЮНЕСКО.
Шлях до професії Олени Хлистал, педагогічний стаж якої перевищує 10 років, починався зі звичайної дитячої гри в ляльки. Зовсім ще крихітна Оленочка, яка мріяла про те, як піде до школи, розсаджувала їх у рядочок і влаштовувала «уроки». У перший вересневий день 1997 року її, прибрану, немов лялечка, батьки привели на велике подвір’я Рашківської середньої школи, за порогом якої були і справжні парти, і цікаві книжки, і щиро захоплені своєю справою наставники. Саме вони допомогли Олені Вишник обрати майбутню професію.
Більш за все їй подобалася література: і твори, передбачені програмою, і книги, що рекомендували в бібліотеках, – шкільній і сільській. Саме з дитячої гри, з любові до книг, із прагнення пізнати таємниці рідного слова народилася мрія стати вчителем.
Філологічний факультет Придністровського державного університету був першим кроком на шляху до її втілення. Закінчила його Олена з червоним дипломом, у якому зазначено, що викладати вона може не тільки українську мову та літературу, а й англійську. У перший свій учительський рік у рідній школі саме цю дисципліну і викладала. А з 2014-го почала обживатися в кабінеті української мови та літератури.
«З особливим почуттям я повернулася в той клас, де колись сама сиділа за партою. Адже це не просто кабінет, а місце, де народилася моя любов до українського слова. Сьогодні, стоячи біля дошки, я немов продовжую той урок, який почався у мої шкільні роки. Це допомагає краще розуміти учнів: їхні хвилювання, зацікавленість, радість відкриття нового, – зізнається Олена Хлистал. – І хочеться ділитися зі школярами своєю любов’ю до рідної мови, навчити їх впевнено і свідомо висловлювати свої думки, прищепити повагу до традицій нашого народу, його багатовікової культури».
Колеги, не раз відвідавши відкриті уроки молодої вчительки, яка вже накопичила певний педагогічний досвід, зазначають, що у класі завжди панує атмосфера щирого інтересу до того, що відбувається на занятті. Учні уважно слухають пояснення теми, беруть участь у практичній роботі, щоб закріпити нові знання та навички. Велику увагу приділяє Олена Іллівна творчості школярів. Під її керівництвом вони працюють у Дослідницькому товаристві учнів, готуються до предметних олімпіад, до різноманітних конкурсів і проектів. І нерідко стають переможцями на муніципальному та республіканському рівні.
Саме на одному з яскравих заходів – святі «Шевченківський березень», яке традиційно проводить на Кам’янщині районне товариство української культури, ми і зустрілися вперше з ініціативною, по-справжньому захопленою своєю справою молодою вчителькою з Рашкова. Її учні натхненно декламували безсмертні рядки з «Кобзаря», задушевно виконували старовинні та сучасні пісні, кружляли в народних танцях, з артистизмом виступали в невеличких виставах.
Уже кілька років «Шевченківський березень» з різних об’єктивних причин відбувається в онлайн-форматі, втративши, на жаль, святкову складову. Проте у традиційних конкурсах учні Олени Іллівни, як і раніше, серед кращих. Цього року відзначилися юні художники Матвій і Карина Кирнасовські, Наталія Лембас. А креативна ініціатива Ксенії Хлистал, Валерії Ступак і Поліни Гудаль, які створили інтерактивну тематичну папку, присвячену життю Тараса Шевченка, спонукала журі ввести нову конкурсну номінацію – «Лепбук».
«Мова краще засвоюється через активне використання, різноманітну творчість. Конкурси та проекти дають дітям можливість не просто запам’ятати правила, а й застосувати знання на практиці, відчути красу слова, виразити себе. А коли школярі бачать, що їхню працю помічають та гідно цінують, це пробуджує інтерес до подальшого навчання, до нових знань і умінь, які стануть фундаментом для дорослого життя», – поділилася Олена Хлистал думками, що актуальні не тільки для шкільного віку, а в будь-який період людського буття.
Героїню нарису відрізняє прагнення до самовдосконалення, до поповнення знань, до творчого розвитку. Вона активна учасниця республіканських семінарів і онлайн-марафонів, багаторазова призерка районного форуму методичних ідей. Коли створювався освітній портал «Електронна школа Придністров’я», Олена Іллівна брала участь у розробці навчальних матеріалів з української мови та літератури. А з колегами, які викладають цей предмет у різних країнах світу, обмінюється досвідом на міжнародній платформі «Всеосвіта».
«Бути вчителем – означає не тільки навчати, а й самій постійно вчитися: у колег, в учнів, у життя», – впевнена вчителька.
Одним із важливих етапів на її шляху до вершин викладацької майстерності стала перемога в конкурсі на здобуття премії Президента. Щорічно ця нагорода присуджується молодим педагогічним працівникам за професійні досягнення та внесок у розвиток системи освіти.
«Компетентна комісія оцінює оригінальність підходу до навчання та виховання, авторські розробки та методики, впровадження сучасних форм взаємодії з учнями та багато інших аспектів повсякденної роботи. Стати лауреатом президентської премії – означає удостоїтися визнання своєї педагогічної філософії, а головне – стимул для подальшого розвитку та досягнення нових висот», – вважає Олена Іллівна.
Цей тиждень для героїні нарису – двічі святковий. Він розпочався зі щирих привітань із красивою особистою датою – 35-річчям. А на честь Дня вчителя учні та їхні батьки, випускники, які вже знайшли свій шлях у житті, від щирого серця адресували Олені Хлистал слова подяки за безмежну любов до дітей, до предмета, що викладає, до рідної школи та нашого придністровського краю, заради майбуття якого сумлінно і творчо працює педагог, виховуючи та навчаючи юні покоління.
Ніна ПАНАЇДА.