Нам випало жити в епоху 3D-принтерів, роботів та штучного інтелекту. Та якого б рівня не досяг науково-технічний прогрес, тисячолітня історія людства свідчить: найкращі речі людина робить власними руками. Саме тому, навіть у вік повсюдної автоматизації, хендмейд (handmade), як і раніше, не втрачає популярності.
Наша розповідь про двох представниць цього напряму, які зуміли перетворити хобі на професію. Ольга Ткачук за фахом провізор. У її житті трапилася декретна відпустка, з’явилося трохи вільного часу. А модниці навколо захоплювалися на той час брошками та фенічками. «А чому б і не спробувати?!» – запитала себе наша героїня. Для Ольги характерно вигадувати та дивувати.
І з-під її умілих рук з’явилися прикраси. Нової справи навчалася з відеоуроків, у яких наочно пояснювалося, як виготовляти вироби. Бабуся і мама були першими моделями, які експериментували зі зразками. В асортименті виробів пропонувалися браслети, чокери, сережки, кольє тощо. Деякі вироби Ольга виробляє з далматинової яшми, вони забарвленням насправді нагадують цуценя-далматинця. З останніх трендів її колекції став популярним «сотуар» – прикраса-трансформер, яку носять поверх одягу.
Майстриня пояснює, що більшість виробів, які виготовляються, це плід співтворчості майстра та клієнта-замовника.
Цікаво, що ще одна майстриня – Наталія Воробйова, виготовленням свічок також захопилася під час декрету. Це різьблені вироби з парафіну, соєвого, бджолиного, пальмового воску, а також натуральних трав. Коли втомленій і засмиканій суєтою буденних турбот людині потрібний спокій та умиротворення, особливі аромати свічки допомагають знайти душевну рівновагу. Польові трави (лаванду, базилік, розмарин, шипшину) майстриня заготовляє самостійно, більш екзотичні, які в наших краях не зустрічаються, вона закуповує.
Друге захоплення Наталії – виготовлення мила. У своїй майстерні воно вариться «з нуля». Спочатку мильна маса виливається у форми, потім декорується розписом, завдяки чому вироби набувають естетичного вигляду. Після добавки певних барвників з’являється яскрава колірна гама. У результаті виходить майже шедевр, наприклад, «сумочка», доверху наповнена квітами, або кумедний ведмедик Барні. І це все з мила! Багато зачарованих клієнтів просто не можуть змусити себе користуватися цим виробом, як милом, – шкода. Крім мила та свічок у скарбниці майстра своєї справи Наталії Воробйової є ще доглядова та лікувальна косметика.
Як зізнається майстер, для того, щоб вийшов гарний виріб, необхідний певний душевний настрій. У цьому допомагають музика, молитва, тоді з’являються і натхнення, і радість.
«Я ділюся з покупцями своїм світлом, і люди це відчувають. Можливо, тому не хочуть палити свічку чи користуватися милом за призначенням, а намагаються зберегти їх, як джерело позитивних емоцій. Великий попит у покупців виникає на цілющу енергію, а не лише на естетичний виріб», – ділиться потаємним майстер ручних справ.
Важко передати свої відчуття, коли тримаєш у руках вироби Наталії, вдихаючи їхні аромати. Та все ж на думку спадає одне слово – блаженство. Ви не повірите, але витвори її праці справляють саме такий ефект.
Вироби дівчат дарують споживачам радість і душевне піднесення. Нехай же наснага і натхнення супроводжують життям і самих майстринь.
Олена ПРИТУЛА.
Фото автора.