М іжнародна науково-практична конференція «Соціологічні читання», присвячена Року придністровського народу, відбулася в ПДУ імені Т. Г. Шевченка.
На початку зустрічі виконуюча обов’язки завкафедри соціології факультету державного управління і соціально-гуманітарних наук Алла Оставна поділилася думкою про значення наукової події:
«Конференція є платформою для обміну знаннями та досвідом між науковцями, практиками та студентами з різних країн. Учасники мають можливість ознайомитися з новітніми дослідженнями та практичними підходами в галузі соціології, що сприяє розвитку наукової думки та практики на міжнародному рівні. Участь експертів та дослідників у конференції сприятиме зміцненню наукових зв’язків між різними освітніми та дослідницькими установами. Це може призвести до створення спільних проектів, публікацій та дослідницьких ініціатив».
Доцент кафедри соціології ПДУ Андрій Кривенко виступив з доповіддю «Трансформація етнічної ідентичності в поліетнічних умовах Придністров’я». Він нагадав, що, як і раніше, основу населення Придністров’я у близькій пропорції становлять представники трьох національних груп: росіян, молдаван та українців. Він порівняв дані перепису 2004 та 2015 років. Наприклад, частка молдавського та російського населення дещо зросла: молдаван – з 31,9 % до 33,2 %, росіян – з 30,4 % до 33,8 %. Уперше реєструється перевищення частки росіян порівняно з молдаванами (на 0,63 %, що відповідає трохи більше ніж 2,5 тис. чол.). Частка українського населення скоротилася з 28,8 до 26,7 %. Серед інших національностей виділяються болгари (2,7 % у 2015 р.) та гагаузи (1,2 %), частка яких зростає (за даними переписів 1989 та 2004 рр.). Чисельність німців та євреїв значно скоротилася, не перевищуючи тепер і 0,5 %. Особливістю перепису 2015 р. є реєстрація невеликої групи жителів (дещо більше 1 тис. чол.) які етнічно ідентифікують себе як «придністровці». Частка таких становить 0,24 %. На динаміку формування етнічного складу населення насамперед впливають: віковий фактор (частка старших вікових когорт) та міграційна рухливість (сільська та міська трудова міграція, а також етнічна освітня міграція).
Вчений наголосив, що поліетнічність є характерною рисою придністровських міст (Тирасполь, Бендери, Рибниця). Ще одним важливим аспектом є гібридизація культур як результат міграції і транскордонних контактів. Вона проявляється в сімейних традиціях, гастрономії, в мові спілкування, в участі культурних фестивалів.
Формується надетнічна ідентичність – придністровська, яка не скасовує, а поєднує різні етноси. На думку експерта, міське середовище виступає каталізатором етнокультурних трансформацій, створюючи умови для співіснування та взаємопроникнення культур.
Алла Оставна під час виступу проаналізувала особливості соціальної суб’єктності громадян Придністров’я. За її словами, вона є можливістю для громадян усвідомлювати власні інтереси, брати участь у громадському житті, формувати колективні дії, впливати на соціальні процеси в умовах специфічного політико-правового статусу, поліетнічності й унікальної соціальної структури Придністров’я. Соціолог відзначила той факт, що проявляється через здатність громадян взаємодіяти у багатомовному та багатокультурному просторі та можливості підтримки міжетнічної співпраці та соціальної стабільності.
Під час наукового заходу учасники обговорили такі питання, як міграція, соціальна нерівність, культурні відмінності та їх вплив на суспільство, що є важливим для формування ефективних стратегій на рівні країн і міжнародних організацій.
Алла Миколаївна зазначила, що у конференції взяли участь магістранти та молоді вчені. На її думку, це сприятиме їхньому професійному зростанню та інтеграції в міжнародне наукове співтовариство, а також активізує формування нового покоління дослідників, здатних працювати в умовах глобальних викликів.
Віталій МАЛЬОВНИЧИЙ.
Фото автора.