На черговому засіданні вищого виконавчого органу влади, що відбулося під головуванням Олександра Розенберга, було розглянуто низку законодавчих ініціатив, спрямованих на пролонгацію державних заходів.
Зокрема таких, що забезпечують стабільність придністровської економіки в умовах зовнішнього тиску. Держава приділяє особливу увагу підтримці організацій та громадян, які страждають через нестабільність та обмеження зовнішньоекономічного характеру.
Перший законопроект передбачає пролонгацію до кінця 2026 року норми з застосування нульової ставки єдиного соціального податку щодо виплат за час простою через причини, що не залежать від сторін трудових відносин.
Ця міра, що діє з 2024 року, довела свою ефективність і сприяла збереженню робочих колективів та зниженню навантаження на підприємства, які змушені тимчасово припиняти виробництво.
Така сама мета покладена в основу другого законопроекту про внесення змін до порядку оподаткування доходів фізичних осіб. Документ також передбачає продовження до 31 грудня 2026 року звільнення від прибуткового податку виплат за період простою, а також збереження нульової ставки в рамках спрощеної системи для підприємств, діяльність яких обмежена об’єктивними обставинами. Продовження пільг дозволить зміцнити фінансову стійкість організацій, зберегти гарантії для працівників та зменшити наслідки вимушених простоїв.
«У зв’язку з тим, що фактори, які зумовлювали необхідність встановлення цих заходів, зберігаються у 2026 році, а ми продовжуємо діяти за умов ризику, я сподіваюся, нам вдасться їх уникнути, проте заходи підтримки мають бути передбачені в законодавстві», – наголосив перший заступник Голови Уряду – міністр економічного розвитку Сергій Оболоник.
Третій законопроект стосується продовження чинних інструментів митної підтримки. Уряд пропонує зберегти можливість продовження терміну тимчасового ввезення до 5 років, застосування зниженої ставки митних зборів у розмірі 0,15 % для низки країн та галузей, а також надання відстрочок та розстрочок сплати платежів без нарахування відсотків. Ці механізми вкрай важливі в умовах продовження тиску з боку Республіки Молдова, включаючи стягнення ввізних мит, блокування експортних поставок та запровадження додаткових екологічних зборів. Їхня пролонгація дозволить пом’якшити наслідки фінансових втрат підприємств, запобігти зупинці виробництв та підтримати експортно-орієнтовані галузі.
Ще одне надважливе питання – заходи щодо стабілізації тарифів та зниження навантаження
на населення.
Сергій Оболоник представив проекти документів, спрямовані на вдосконалення тарифної політики у галузі природних монополій та на зниження фінансового навантаження на громадян в опалювальний період. Голова Уряду Олександр Розенберг підтримав пропозиції.
Міністерство економічного розвитку пропонує скоригувати норми, що визначають граничні рівні рентабельності підприємств природних монополій. Суть зміни полягає в тому, щоб знизити їхню прибутковість до рівня, при якому підприємства зможуть покривати лише податки, що сплачуються. Такий підхід дозволить зменшити зростання регульованих тарифів, оскільки частину фінансового навантаження буде перенесено безпосередньо на підприємства.
Одночасно законопроектом пропонується розширити перелік підстав, за якими Уряд може ініціювати перегляд тарифів, включаючи зміну рівнів рентабельності та порядок формування регульованих цін.
Сергій Оболоник зазначив, що у 2025 році та під час формування тарифів на 2026-й економіка республіки та населення зіткнулися з істотним подорожчанням природного газу, що автоматично спричинило зростання собівартості електроенергії та, як наслідок, зростання тарифів.
«Прийняття цього закону дасть нам можливість знизити рівень тарифу 2026 року, практично виключити з нього вплив інфляції на послуги підприємств природних монополій за рахунок фінансових результатів діяльності цих підприємств. Оскільки ж це має соціальний характер, Уряд пропонує саме так і вчинити», – прокоментував подану пропозицію міністр.
Олександр Розенберг підтримав ініціативу, зазначивши, що в умовах наявних дефіцитів та обмежень щодо постачання природного газу необхідно шукати рішення, які дозволять мінімізувати зростання тарифів та його вплив на доходи громадян.
«Міністерству економічного розвитку необхідно забезпечити збирання платежів, оскільки ми не матимемо інших ресурсів, крім засобів амортизаційного фонду, для підтримки працездатності всієї нашої енергетичної системи. Це стосується всіх органів влади, причетних до збирання відповідних тарифів. Ми повинні з вами попрацювати на стовідсотковому рівні, щоб знову не зірватися в таке піке, коли матимемо порив на пориві чи перерви в електропостачанні.
Ми, звичайно, маємо забезпечити збирання тарифу та побудувати інвестпрограми таким чином, щоб підтримати в цей кризовий час у працездатному стані всю енергетичну систему», – додав Голова Уряду.
Також Сергій Оболоник представив проект ухвали Уряду, який пропонує змінити нормативи споживання комунальних послуг з оплати теплопостачання. Проект розроблено для зниження навантаження на громадян на початку опалювального періоду, коли платежі традиційно найвищі.
З 1 березня 2025 року вартість природного газу і теплоносіїв збільшилася приблизно удвічі, що значно вплинуло на вартість теплової енергії. Для пом’якшення навантаження пропонується запровадити механізм рівномірної оплати протягом року з застосуванням знижувальних коефіцієнтів у перші місяці опалювального сезону. Це дозволить зменшити суму платежів у найбільш витратний період, а частина, що залишилася, буде розподілена на місяці з нижчими витратами.
Керівник Мінекономрозвитку пояснив, що наслідком подібних заходів стане те, що «Тирастеплотеплоенерго» не зможе вчасно розраховуватися з електромережами за постачання. Проте запас міцності підприємства дозволить приймати оплату з відстроченням у півтора місяці. За підсумками ухвалення цієї норми буде здійснено перерахунок виставлених рахунків з початку опалювального періоду.
Олександр Розенберг зазначив, що запропонований захід дозволяє згладити фінансове навантаження на сім’ї, зберігаючи загальний обсяг річних платежів незмінним. Він наголосив, що раніше створений запас стійкості систем теплопостачання та електропостачання дозволяє підприємствам пройти опалювальний сезон без ризику для стабільності подачі ресурсів.
Законодавчу ініціативу Уряду, спрямовану на захист громадян від різких тарифних коливань, збереження стійкості комунальної інфраструктури та забезпечення збалансованої тарифної політики в умовах зовнішніх і внутрішніх економічних викликів, спрямують на розгляд депутатам Верховної Ради.
Олександр Розенберг провів робочу нараду з розгляду стану автомобільного шляхопроводу на вулиці Шевченка в Тирасполі та подальшого планування ремонтних робіт. До обговорення були запрошені профільні фахівці міністерств і міських служб.
Столичний шляхопровід протягом багатьох років залишається об’єктом, що потребує особливої уваги та значних фінансових вкладень. Востаннє його комплексний стан було обстежено у 2019 році, а за підсумками оглядів у 2020-2021 роках проведено частковий ремонт. Однак ці роботи не розв’язали проблему повністю.
Минулого року, за дорученням Президента, до питання ремонту мосту повернулися знову. Міжвідомча комісія провела візуальний огляд, за результатами якого зазначила, що точну оцінку фізичного та морального зношення можна надати лише на основі інструментального обстеження. Як доповів перший заступник Голови Уряду – міністр економічного розвитку Сергій Оболоник, оскільки відповідних організацій у Придністров’ї немає, нині ведеться робота з залучення іноземних фахівців.
Олександр Розенберг наголосив на необхідності передбачити фінансові ресурси у програмі ремонтів Дорожнього фонду на 2026 рік, щоб зберегти шляхопровід у придатному для експлуатації стані, зокрема й для руху автотранспорту. Цю роботу, підкреслив Голова Уряду, необхідно вести системно.
Міністерство економічного розвитку триматиме питання під контролем. Столична держадміністрація, з огляду на те, що шляхопровід на вулиці Шевченка перебуває на балансі міста, має забезпечити включення об’єкта до чергової програми.
Ірина МАСЛОВА.