Бендерський історико-краєзнавчий музей у черговий раз став центром уваги для колекціонерів поштових мініатюр. ДУП «Видавництво «Марка Придністров’я» презентувало знаки поштової оплати, видані до 300-річчя від дня народження генерал-фельдмаршала Петра Олександровича Рум’янцева-Задунайського.
Майбутній полководець народився 15 січня 1725 р. в с. Строєнці Рибницького району, де мати Марія Рум’янцева чекала повернення чоловіка, посланого імператором Петром I з дипломатичною місією до Туреччини. Його батько, генерал-аншеф Олександр Рум’янцев, був талановитим воєначальником і діячем, який вплинув на формування характеру та майбутнього військового покликання сина. Юнак зростав у атмосфері служіння державі, перші уроки військової справи засвоїв під керівництвом батька.
У ранньому віці його записали рядовим до лейб-гвардії Преображенського полку. Петро здобув ґрунтовну домашню освіту, а в 1739 році був призначений на дипломатичну службу та зарахований до складу російського посольства в Берліні. Першим місцем його служби була Фінляндія, де він брав участь у російсько-шведській війні. У 1743 р. саме Рум’янцев доставив до Петербурга звістку про укладення Абоського мирного договору, за що імператриця Єлизавета підвищила його до полковника та призначила командиром Воронезького піхотного полку. Ця подія стала важливою віхою в його кар’єрі й засвідчила довіру монаршої особи до молодого, але вже досвідченого офіцера.
У 1770 році, завдяки впровадженню нової тактики, війська під командуванням Петра Рум’янцева завдали нищівних поразок османським силам у Південній Бессарабії при Ларзі та Кагулі. У цих битвах армія істотно поступалася противнику чисельністю, проте, завдяки вмілим манев-
рам і чіткій організації, змогла здобути переконливі перемоги. Бессарабський успіх дозволив російським військам очистити від османського контролю все Лівобережжя Дунаю – Молдавію, Валахію й території аж до кордону із Сербією.
Через рік, під час офіційного святкування перемоги над турками в Петербурзі, Рум’янцев одержав фельдмаршальський жезл, почесний титул графа Задунайського, оздоблену алмазами зірку ордена Андрія Первозванного, лавровий вінок та оливкову гілку – традиційні символи слави й військових заслуг. Ці нагороди стали визнанням його видатного полководницького таланту та вирішальної ролі у зміцненні позицій імперії на південно-західних рубежах.
Велику увагу генерал-фельдмаршал приділяв матеріальному забезпеченню та вихованню солдатів. Свої ідеї Рум’янцев виклав у військово-теоретичних роботах: «Інструкції», «Обряд служби» та «Думки», які були використані під час розробки статутів та реорганізації російської армії.
Петро Олександрович Рум’янцев-Задунайський помер 8 (19) грудня 1796 року у своєму маєтку Ташань під Києвом і був похований у Києво-Печерській лаврі.
У пантеоні російських полководців біля стін Бендерської фортеці встановлений бюст Рум’янцева. Постать видатного полководця представлена й на стенді «Видатні особистості села Строєнці».
Тепер образ нашого земляка представлений і на поштових мініатюрах. Тираж випуску становить 100 конвертів і 2 800 примірників нових марок.
Володимир УС.
Фото автора.