Слова, винесені в заголовок публікації, стали лейтмотивом семінарів, що відбулися в Тирасполі та Дубоссарах і були присвячені актуальним питанням охорони праці.
Ніколи не думав, що вони викличуть такий інтерес: всі місця для сидіння у великій залі столичної держадміністрації були зайняті, люди, як на театральній прем’єрі, навіть стояли в проходах. Служба державного нагляду Міністерства юстиції проводить подібні зустрічі з представниками організацій, підприємств та установ республіки, які відають питаннями охорони праці та промислової безпеки, кожні півроку.
Першим на порядку денному відкритого семінару було питання: «Складання акта форми Н-1 про нещасний випадок: характерні помилки». Саме на них вказав у виступі представник Служби державного нагляду Мін’юсту Володимир Селезньов. Він констатував систематичні порушення чинної нормативно-правової бази, які реєструють співробітники наглядового органу. Серед них, зокрема, несвоєчасне направлення повідомлень про нещасні випадки, що сталися на виробництві, до відповідних органів. Більше того, в деяких ситуаціях про них не доповідають навіть керівництву підприємства (організації, установи).
На превеликий жаль, за останнє півріччя інспекційними органами було виявлено три факти виробничого травматизму, які взагалі приховали керівники суб’єктів господарювання. За ці порушення правових норм у галузі охорони праці вони були притягнуті до адміністративної відповідальності, до них застосовані штрафні санкції. І якщо хтось із таких недбалих керівників покладається на удачу, на те, що «таємне не стане явним», то він глибоко помиляється. Річ у тім, що відповідно до чинного законодавства, обмін подібною інформацією відбувається між травматологічними пунктами лікувальних установ і слідчими органами. Це, як то кажуть, формальна сторона питання, а є ще й моральна складова. Чи по-людськи приховувати нещасний випадок, який, за відсутності своєчасної медичної допомоги, може призвести до трагічних наслідків? Як справи з совістю у того, хто на це наважується?
До того ж чинні нормативно-правові акти прямо наказують протягом доби повідомити про факт нещасного випадку Слідчий комітет, Прокуратуру, Федерацію профспілок Придністров’я, Міністерство економічного розвитку, органи державної влади, у віданні яких перебувають питання контролю за дотриманням безпеки на виробництві. Та й, зрештою, саме роботодавець забезпечує загальне керівництво діяльністю економічного агента, зокрема і в питаннях охорони праці.
Володимир Селезньов також поінформував учасників відкритого семінару про деякі зміни у законодавстві, що регулюють питання оплати медичних оглядів під час працевлаштування. Серед них – порядок їх проведення, періодичність, перелік медичних показань, за наявності яких не можна працювати за тією чи іншою спеціальністю тощо.
У межах обміну думками, фахівці Служби державного нагляду Міністерства юстиції вкотре вказали на типові помилки у процесі складання акта про нещасний випадок. Для наочності вони демонструвалися на великому екрані. Серед характерних порушень вимог чинного законодавства констатовано: відсутність у документах деяких пунктів, позицій, реквізитів; однобічність у проведенні розслідувань; висновки комісії не відповідають реальному стану справ; неправильно вказані причини нещасного випадку. Щодо останньої складової, то співробітники держнагляду вкотре нагадали, що у відповідному класифікаторі міститься вичерпний перелік, що складається з 20 позицій.
Другу половину відкритого семінару для відповідальних за питання охорони праці та промислової безпеки учасники присвятили обговоренню практики накладання дисциплінарних стягнень на працівників; змінам положень Трудового кодексу щодо прав та обов’язків роботодавця; темі допуску в експлуатацію теплоспоживаючих установок, а також дотриманню правил під час внесення змін до діючої теплової мережі.
ДО ВІДОМА. У червні поточного року Верховна Рада скасувала дію закону «Про охорону та безпеку праці». Нині його норми регулюються розділом 10 Трудового кодексу.
Микола КОЛЕСНИК.
Фото автора.