Важлива гілка народної влади

Минуло 35 років відтоді, як у республіці заснований законодавчий орган влади. З цієї нагоди у Верховній Раді відбулися урочисті збори за участю Президента Вадима Красносельського, який очолював її з грудня 2015-го до грудня 2016-го року.


До цієї дати також приурочили засідання круглого столу «Законодавча влада ПМР: етапи становлення та розвитку», яке провели в ПДУ ім. Т. Г. Шевченка. Примітно, що воно відбулося в ювілейну дату: рівно 35 років тому, 8 грудня 1990 року, на основі підсумків проведених референдумів, сходів громадян та виборів народних депутатів ПМРСР ухвалено «Декларацію про суверенітет». Цей документ встановлював структуру державної влади, гарантував дотримання прав і свобод громадян, визначав територію республіки, створеної волею народу, і ліг в основу майбутньої Конституції ПМР.

Екскурс у минуле для студентів-істориків і політологів зробили державний радник Президента, депутат Тимчасової і Верховної Ради першого скликання Анна Волкова та народний обранець кількох скликань, зокрема нинішнього, Андрій Сафонов.

Верховна Рада у тимчасовому статусі стала одним із перших органів державної влади. Депутати-першопрохідці, люди мужні, з активною громадянською позицією, 35 років тому почали творити літопис придністровської державності.

«Тим, хто був першим, хто стояв на початку важкого шляху становлення республіки, кого в історичних хроніках називають першопрохідцями, творцями республіки, доводилося складніше за інших», – констатувала для молодих придністровців голова Палати Республіки Верховної Ради зразка 1990–1995 рр. Анна Волкова.

Незаперечний історичний факт: волю народу до створення власної держави на початковому етапі реалізовували депутати всіх рівнів. Вони, не звиклі ховатися за чужими спинами, просто не могли вчинити інакше. Саме тому, висловлюючи думку виборців, очолили опір націоналізму, що піднявся в Молдові. Це були справжні народні обранці, проти кожного з них відповідні молдавські структури в будь-який момент порушували кримінальні справи. Їх також затримували, заарештовували, ув’язнювали. Усе це відбувалося на тлі подій у Дубоссарах, де вперше пролилася кров, коли опоненти застрелили трьох мешканців міста.

Складнощі на шляху формування законодавчої бази молодої республіки були викликані тим, що все починалося «з нуля». До цього ж законотворчістю практично ніхто не займався ні у складі МРСР, ні у складі СРСР. Та якщо вже створили власну державу, вона повинна мати свої закони, вирішили народні обранці, адже придністровці не могли жити за законами Молдови, які не відповідали їхнім сподіванням і прагненням.

На той час у законотворчому процесі депутати орієнтувалися на союзні, ще чинні, закони (СРСР розпадеться в грудні 1991-го), пристосовували їх до наших особливостей і специфіки. Водночас не було ні досвіду, ні напрацювань, ні законодавчої техніки, ні оргтехніки.

Про формування законодавчої бази, за якою живе держава та суспільство, студентам розповів народний обранець нинішнього скликання Андрій Сафонов, який передав учасникам зустрічі вітальний адрес Голови Верховної Ради Тетяни Залевської.

«Змінюється життя, змінюється і правова база. Вона повинна оперативно оновлюватися, щоб реагувати на сучасні виклики та загрози. Для нашої республіки, з огляду на не зовсім дружнє ставлення до Придністров’я наших правобережних сусідів, це завдання одне з найактуальніших», – зазначив народний обранець.

Андрій Сафонов зауважив, що депутати всіх скликань Верховної Ради, а всього їх було сім, будували діяльність, керуючись двома непорушними принципами: державність та незалежність, і ніколи від них не відходили.

Найважливішим завданням законодавців нинішнього скликання Верховної Ради депутат вважає вирішення соціальних питань, зокрема підвищення рівня життя придністровців.

Про наступність поколінь свідчить виступ депутата Молодіжного парламенту IV скликання Василя Бадяна. За ініціативою молодіжної структури протягом останніх п’яти років було ухвалено 12 законодавчих актів.


Завершила засідання круглого столу презентація електронної версії книги «Історія законодавчої влади ПМР. 1990–2025 рр.». Її авторський колектив працює в ПДУ. Зі змістом дослідження можна ознайомитися на офіційному сайті Верховної Ради.


Олександр ЗАВЕЛЯ.

Фото автора.