На фініші 2025-ий, отже настав час підбивати підсумки року в різних галузях і на різних рівнях: від державного до особистого.
Завершилася і передплатна кампанія, у перебігу якої можна було оформити квитанції на друковані видання на перше півріччя 2026-го. Для колективів редакцій її підсумки важливі, тому що є своєрідною оцінкою, яку дали газетам читачі, «проголосувавши» за улюблені засоби масової інформації рублем. Та ще інтерес, який виявляють люди до видання, мотивує нас шукати нові теми й ідеї, робити красномовні фотографії та яскраві репортажі, оригінально оформляти кожен свіжий номер, рости професійно та розвивати мас-медіа.
Зрозуміти, чого на цьому непростому шляху вдалося досягти, допомагає зворотний зв’язок. Він тепер, у століття технологій, вельми різноманітний: можна написати коментар у месенджері, зателефонувати до редакції або зв’язатися особисто з конкретним співробітником, надіслати лист – звичайний або електронний. Будь-яке звернення не залишиться непоміченим. Однак, найкраще спілкуватися, дивлячись в очі одне одному. Під час зустрічей з мешканцями можна обговорити актуальні проблеми, що хвилюють, довірливо повідати особисті історії, зробити зізнання, висловити животрепетні зауваження чи побажання та подяку.
Щирі розмови для журналістів, які за службовим обов’язком і своїм покликанням перебувають у вирі подій, – не рідкість, та особливо задушевними бесіди з читачами стають під час акції «День передплатника». За усталеною традицією вона проводиться у храмові свята, які в населених пунктах ПМР вельми багатолюдні та яскраві. На них підбивають підсумки та вшановують кращих жителів; до цих днів готують ярмарки та концертні програми. На таких масових гуляннях люди долучаються до народної культури й традиційних цінностей, зміцнюються сімейні узи та зв’язок
із рідним краєм.
ПОРУЧ У БУДНІ Й У СВЯТА
Тепла атмосфера панувала на Покров у Грушці. З самого ранку над селом лунали музика та пісні. Тішили око оригінальні виставки декоративно-прикладної творчості. За традицією в цей день вшановували довгожителів і ювілярів. Багато грамот і листів подяки було вручено людям, які працюють на рідній землі, зберігають старовинні звичаї, творять майбуття.
Серед активістів, відзначених керівництвом села, були сім’ї Беженар і Моїсеєнко, які влітку привели в порядок громадські колодязі, розташовані біля їхніх осель. За свої гроші купили необхідні будматеріали, оновили штукатурку, побілили та пофарбували альтанки, почистили джерела. Не скаржилися на проблему в різні інстанції, не викладали пости в пабліках, не чекали, поки з бюджету (дуже зараз дефіцитного з цілком зрозумілих причин) виділять кошти…
Після нагородження обидві сім’ї підійшли до нашого передплатного пункту, де дружно працював колектив сільського поштового відділення. Поки Надія
Моїсеєнко оформляла квитанцію на «Гомiн», брала участь у безпрограшній лотереї та отримувала бонус від держустанови «Приднестровская газета», ми поспілкувалися з Беженарями.
Знайомі давно, ми не раз зустрічалися у свята, а в будні подружжя з задоволенням читає «Гомiн». Микола Васильович – від першої сторінки до останньої. Спочатку знайомиться з важливими новинами з життя республіки, потім розмірковує над пізнавальними статтями. Такий скрупульозний підхід до будь-якої справи виробився у М. Беженаря за роки, присвячені роботі лісника. Щоб на великій ділянці завжди панував порядок, потрібні були пильний до кожної деталі погляд і хазяйське ставлення до справи.
Ольга Степанівна шукає кулінарні рецепти та «смачні» історії: про підприємства, які випускають якісну й екологічну продукцію; про успішних людей, які знайшли своє покликання в отчому краї.
«Зацікавлено читаю новини культури, нариси про сучасних митців і розповіді про старовинні традиції, про майстрів, які відроджують їх. Ця тема близька моєму серцю, – зізналася О. Беженар. – Я родом із великої сім’ї, де було 12 дітей. Мама Уляна Михайлівна Лікій постійно щось для нас шила та в’язала, прикрашала одяг і предмети побуту вишивкою, ткала килими чи доріжки. Навчила цим видам рукоділля мене та старших сестер. Усі ми на дозвіллі щось виготовляли, а працювали в колгоспі. Коли господарство розпаювали, моє хобі допомогло не залишитися без роботи. Керівництво села запропонувало організувати гурток, де досвідчені сільські майстрині могли б передавати свої навички та вміння підліткам».
Справи у рукодільниць просувалися настільки добре, що незабаром О. С. Беженар призначили директором Будинку культури. До виходу на пенсію майже 20 років вона організовувала дозвілля селян. Вони охоче брали участь у художній самодіяльності, співали російські, українські, молдавські пісні в тій задушевній народній манері, яку перейняли від своїх батьків. Костюми для концертів Ольга Степанівна пошила та прикрасила в автентичній традиції. В одному з них і сфотографувалася для газети. Та і все інше, що потрапило в кадр, виготовлено нею або дісталося у спадок, у дар від рідних, які допомагали Беженарям облаштовувати сімейну хату.
У ЦЕНТРІ УВАГИ – ЛЮДИНА
У день пам’яті святої преподобної Параскеви Сербської ми зазвичай зустрічаємося з мешканцями сіл Валя-Адинка та Костянтинівка. Вони беруть активну участь в акції «Бонус до передплати» й охоче діляться думками про засоби масової інформації, яким віддають перевагу.
Першою 27 жовтня оформила квитанцію на «Гомін» глава сільської адміністрації Надія Лутій. Її приклад наслідували Григорій Мельник, Галина Щербата, Людмила Стадник та інші постійні читачі нашого видання. Багато хто відзначав, що довіряє інформації, опублікованій у газетах, адже вона ретельно зібрана та проаналізована кореспондентами, перевірена редактором. У державних ЗМІ, може, й мало сенсацій, зате й недостовірних відомостей немає.
Надія Лутій розповіла, що передплатила два екземпляри «Гомону»: для сім’ї та на роботу. У сільській адміністрації нашу газету читають усім колективом, та й для мешканців підшивка доступна.
«Відрадно, що в центрі уваги видання залишається людина з її досягненнями, проблемами, мріями. З задоволенням читаємо нариси про трудівників різних галузей і підприємців, про талановитих земляків, про майстрів своєї справи та народних умільців, – поділилася Надія Олексіївна. – Газета не забуває і про села. У Придністров’ї близько 150 невеликих населених пунктів. Здавалося б, до глибинки республіканські ЗМІ не часто мають справу. Однак «Гомін» висвітлює повсякденне життя селян – працьовитих, гостинних, мудрих, красивих душею та сильних духом, які дбайливо зберігають і розвивають традиції предків. З якою любов’ю журналісти розповідають придністровцям про нашу прекрасну природу і багату історію! Не замовчують і проблеми, які нам доводиться долати, описують, як їх вирішуємо. Тому газета користується великим авторитетом серед моїх земляків».
РАЗОМ ДБАЄМО ПРО НАШУ КУЛЬТУРУ
У Рашкові здавна було кілька православних храмів. Точна їх кількість залишається предметом історичних дискусій, як і доля деяких церков. Діючою сьогодні є Свято-Троїцька. В її престольне свято рашківчани й відзначають День села.
Більш давній храм – Покровський, хоч і перебуває у поруйнованому стані, є пам’яткою архітектури республіканського значення, і 14 жовтня в селі віддають данину старовинним традиціям. Одна з них – осінній ярмарок. Раніше він був широко відомий і приваблював торговців із різних місць. Нині селяни та їхні гості зібралися на Покровський ярмарок на шкільному подвір’ї.
Навчальний заклад дбайливо зберігає чимало традицій рідного села, знайомить із ними дітей і підлітків, поєднуючи невидимою, але міцною ниткою поваги до історії краю різні покоління. Нині шкільний ярмарок був присвячений Року придністровського народу. Кожен клас представив один із етносів, що протягом століть у мирі та злагоді живуть у Рашкові. Російська, українська, польська, молдавська та єврейська культури знайшли своє відображення в народних костюмах і барвистих виробах, самобутніх мелодіях і танцях, задушевних піснях і, звичайно, у стравах національної кухні. Учні зі своїми сім’ями та наставниками провели таке колоритне свято, що його відгомін ще довго дивував і надихав завсідників місцевих інтернет-ресурсів.
І як же приємно було бачити деяких знавців сільських звичаїв серед учасників передплатної кампанії! Перевагу «Гомону» віддали завідувач музею Ольга Сливка, хранителька цікавих місцевих рецептів Оксана Шонька, вчительки Алла Грудко та Олена Хлистал.
Олена Іллівна розповіла, що познайомилася з «Гомоном» тоді, коли сама ще сиділа за партою. Книг українською мовою у шкільній бібліотеці було не дуже багато, і газету часто використовували як підручник, адже на її сторінках друкувалися матеріали з української мови та літератури, історії та краєзнавства, культури та народознавства тощо. Минули роки, ситуація з книжковим фондом покращилася, але для вчителів Рашківської СШ «Гомін» залишається вірним помічником в організації навчально-виховного процесу.
«Газета є доступним і цікавим навчальним матеріалом. У статтях подано актуальну інформацію, яка допомагає учням краще розуміти події сучасного життя. Робота з «Гомоном» сприяє розвитку навичок читання, аналізу тексту та критичного мислення, – зазначила викладач української мови та літератури О. Хлистал. – Школярі вчаться висловлювати власну думку, обґрунтовувати її та працювати з різними видами текстів. Саме тому газета є важливим і корисним засобом навчання на моїх уроках».
ЩИРА ПОДЯКА ЗА СПІВПРАЦЮ
З такими словами наш редакційний колектив звертається сьогодні до колег із держпідприємства «Пошта Придністров’я». «Дні передплатників» ми проводимо спільно, й успішність заходу багато в чому залежить від листонош і завідувачів відділеннями зв’язку на місцях. Саме вони здійснюють велику попередню роботу, сповіщають мешканцям, коли та де відбудеться акція.
Листоноші йдуть маршрутами, в селах їм доводиться долати великі відстані пішки. Зате вони знають майже кожного жителя на своїй ділянці й не шкодують часу на особисте спілкування. Тому поштарів чекають, їхнім порадам довіряють. І на запрошення взяти участь в акції селяни охоче відгукуються.
Не залишаються осторонь від популяризації газети завідувачі поштовими відділеннями. Виконуючи свої основні обов’язки з прийому та вручення листів і посилок, виплати пенсій і допомог, вони нагадують, що в республіці триває передплата. Наші нові читачі – це нерідко ті люди, які завітали на пошту, щоб оплатити комунальні послуги або відправити грошовий переказ.
Цього року в межах нашої спільної акції в Кам’янському районі було оформлено 130 квитанцій на «Гомін» на перше півріччя 2026-го. Лідером у цій роботі став колектив Окницького відділення зв’язку. Також у топ-3 увійшли поштовики з Хрустової (на фото) та Северинівки.
Ніна ПАНАЇДА.
Фото автора.