Народні традиції та обряди щороку оживають під час зимового фестивалю «Киралейса», який відбувається в селі Тернівка Слободзейського району. Це яскраве дійство є символом духовної спадщини краю, живим втіленням пам’яті та глибокої поваги до культурних витоків.
«Кіралейса, лейса, Доамне» – ці слова, що в перекладі з грецької означають «Боже, благослови», лунали протягом свята, супроводжуючи обряди та створюючи урочисту і водночас теплу родинну атмосферу для всіх учасників.
Торжество традиційно відзначають напередодні Хрещення Господнього – в період, коли завершуються різдвяні святкування й особливо відчувається єдність громади, віра в очищення та оновлення. Фестиваль зібрав мешканців села, гостей із навколишніх населених пунктів, фольклорні колективи та народних майстрів.
Господиня будинку-музею «Каса Караман» Анжела Козак зазначила:
«Тут оживає пам’ять предків, звучить рідна пісня, і кожен почувається частиною великої спільноти. Вже протягом семи років ми збираємося, щоб відчути єдність нашого багатонаціонального народу, зберегти вікові традиції, передати їх нащадкам, аби вони пишалися своїм краєм».
Мила пані привітала гостей, побажала їм приємного відпочинку та гарного зимового настрою.
Цього дня туристам пропонували ознайомитися з музеєм: для них провели екскурсію батьківською хатиною, розповіли про побут, звичаї та традиції місцевих жителів. Атмосфера була теплою і дружньою, а відвідувачі могли не лише побачити старовинні речі, а й відчути дух минулого, який живе в культурі.
Підтримувати творчу атмосферу допомогли імпровізовані фотозони та виставка виробів ручної роботи від Тернівського Будинку культури, де присутні мали змогу помилуватися та придбати унікальні предмети прикладного мистецтва. Керівник колективу декоративно-прикладної творчості «Рукодільниця» Олеся Караман разом з учнями підготували експозицію з символами року та національними мотивами. Ляльки-обереги, дерев’яні фігурки, плетені та зроблені з натуральних матеріалів вироби особливо привертали увагу гостей фестивалю, захоплювали своєю майстерністю та автентичністю.
Вперше свої глиняні витвори представила майстриня з художньої кераміки зі столиці Вікторія Руденко. Цікаві ідеї та незвичайні форми її виробів привертали увагу і доповнювали різноманіття експозиції, де народне мистецтво поєднувалося з сучасними техніками та оригінальним поглядом на традиційні ремесла.
Величезні черги біля кулінарних майданчиків свідчили про неабияку зацікавленість гостей. Усі прагнули скуштувати голубці з печі, пиріжки з різноманітними начинками, молдавські плацинди та пухкий хліб, а також насолодитися узваром і ароматним малиновим чаєм.
Декілька днів місцеві господині крутили голубці у капустяному та виноградному листі й виготовили понад 300 кг головної обрядової страви. Звичайно ж за старовинними рецептами. До того ж точно можна сказати, що смак цих страв не залишив байдужим нікого: кожен шматочок передавав тепло рук кулінарів, дух традицій і неповторну атмосферу святкового застілля.
Після насиченої кулінарної програми настав час веселощів. Для гостей грала запальна музика, місцеві колективи влаштовували танці, активні ігри та хороводи. Всі бажаючі навчалися танцювати та співати народні пісні, і навіть мороз не став на заваді святковому настрою – учасники з натхненням долучалися до кожного дійства.
У музично-розважальній програмі виступили колективи з Ташлика, Тудори, Кошниці та інших селищ, даруючи гостям неймовірну атмосферу народної творчості: веселі мелодії «Хори» та «Сирби», феєрія жартівливих театралізованих танців захопили та закружляли гостей.
Кульмінацією вечора став виступ соліста тріо «Yug-Ava» Костянтина Хмелевського. Музикант виконав пісні власного авторства, а також усім відомі хіти.
Свято в Тернівці подарувало всім присутнім заряд позитивного настрою та відчуття єдності. Більшість гостей ще довго не розходилася, люди спілкувалися, ділилися емоціями. Організатори залюбки фотографувалися на пам’ять з гостями, запрошуючи їх наступного року за новими враженнями.
Завдяки подібним фестивалям зберігаються народні звичаї, відновлюються традиції, а нові туристичні місця набувають більшої популярності, створюються можливості показати гостинність і дружелюбність нашого народу.
Ольга КВІТКА.
Фото автора.