ДО 65-Ї РІЧНИЦІ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
Дубоссарська ГЕС – частина енергосистеми Придністров’я. Чи варто говорити, яке надзвичайно важливе значення вона має для кожного з нас.
Працюють турбіни станції – в будинках придністровців є світло. І в цьому безперечна заслуга її керівника, якого знає кожен дубоссарець, поважає його, як людину відповідальну і надійну.
А ще директор сприяє розвиткові міста, допомагає навчальним закладам, дитячим садкам, установам культури й усім, хто звертається до нього зі своїми проблемами. До речі, підтримав і нашу газету, передплативши її на перше півріччя поточного року для учнів місцевих шкіл, які вивчають українську мову.
У 2020 році містяни обрали його депутатом Верховної Ради. Підтримали й у виборах 30 жовтня 2025 року.
Кілька рядків з біографії ювіляра Борис Ілліч народився 17 січня 1961 року в м. Дубоссари в сім’ї робітників. Батько – Ілля Герман – корінний дубоссарець, його батьки також є вихідцями з Дубоссар, як діди та прадіди. Після служби у Червоній Армії він прийшов на будівництво ГЕС, працював у відділі головного механіка, його бригада стежила за насосами з відкачування води. Мати Раїса Федорівна під час війни закінчила ремісниче училище, була радисткою, захоплювалася радіотехнікою. Вона приїхала з сибірського міста Тобольська і працювала електромонтером на підстанції, що живила будівництво.
Вони зустрілися з батьком, покохали одне одного, і за місяць до пуску першого агрегата одружилися. Син з великою теплотою згадує своїх батьків:
«Мама моя була серед тих, хто пускав перший енергоагрегат. Батько працював спочатку на турбінній ділянці слюсарем, пізніше – на електричній, взагалі він мав кілька спеціальностей – і токар, і зварювальник, і кранівник. На той час це були реалії часу, коли людина мала кілька спеціальностей, щоб була взаємозамінність. Мама пропрацювала в електролабораторії релейницею до виходу на пенсію».
У юності Борис захоплювався спортом, охоче присвячував вільний час волейболу, шахам і грі на гітарі. Ця любов до музики не згасла й з роками: він і нині в колі друзів із задоволенням бере до рук інструмент, щоб порадувати їх репертуаром молодості та підтримати свій творчий потенціал.
Борис Герман навчався в Дубоссарській російській середній школі № 2. Фахову підготовку здобував у Новочеркаському політехнічному інституті, де освоїв спеціальність інженера-електрика електричних станцій. Паралельно закінчив військову кафедру цього ж закладу, опанувавши спеціальність штурмана військово-транспортної авіації. У період з 1983 по 1986 рік проходив службу у Приморському краї у складі 444-го важкого бомбардувального авіаційного полку дальньої авіації СРСР, виконуючи обов’язки військового штурмана на літаках Ту-16.
Від електромонтера до директора
Його професійний шлях на Дубоссарській ГЕС розпочався в лютому 1987 року і триває дотепер. За цей час він пройшов усі щаблі кар’єрного зростання від електромонтера головного щита управління до директора ДУП «Дубоссарська ГЕС».
Сам Борис Ілліч зізнається, що вибір професії був цілком усвідомленим. З дитячих років він часто бував на станції, яка стала для його родини майже рідною домівкою. Його вражали масштаб і сила гідроспоруди. У родині багато говорили про роботу, і хлопець бачив щиру гордість батьків за свою причетність до справи, що має життєво важливе значення для людей. Саме тоді в ньому сформувалося переконання: будувати й працювати на ГЕС – означає прожити життя недаремно.
Борис Герман називає станцію справжньою гордістю міста й усієї республіки. Вона гідно вистояла в буремні 90-ті, пережила блекаут. За понад сімдесят років функціонування тут траплялося чимало випробувань, але станція щоразу доводила свою надійність і життєздатність.
Колектив докладає максимум зусиль, щоб зробити не тільки станцію, а й місто загалом, ще кращими та привабливішими. Тут облаштовано причал з інсталяцією у вигляді серця – улюблене місце молодят. Нічне підсвічування тішить мешканців і гостей міста, туристи з захопленням знімають яскраві відео. Укріплюється берег у зоні колишнього зсуву. Усе це заради людей.
Сьогодні розвиток туризму активно підтримує керівництво республіки, і Дубоссарська ГЕС має в цьому напрямі давні й міцні традиції. Свого часу вона входила до всесоюзного туристичного маршруту, і в радянські роки сюди регулярно приїжджали екскурсійні групи. Борис Ілліч особисто проводив екскурсії, часом доводилося приймати до трьох груп на день.
Нині Дубоссарська ГЕС знову є важливою туристичною локацією. Мандрівники з Придністров’я, Молдови та європейських країн із цікавістю оглядають унікальну споруду з різних ракурсів, спускаються до підземного переходу, розташованого на глибині понад 17 м під водою.
Окреме місце в житті Бориса Германа посідає депутатська та громадська діяльність. Це щоденна робота з людьми, прийом громадян, участь у сесіях Верховної Ради, засіданнях комітетів, тісна взаємодія з державною адміністрацією міста і району.
Колектив нашої газети щиро вітає ювіляра, бажає міцного здоров’я, невичерпної енергії та нових звершень на благо рідного краю.
Михайло ТРЕМБІТА.
Фото dubossary.runews