У культурі багатьох народів лебеді – священні птахи, що символізують шляхетність і красу. До них здавна склалося трепетне ставлення. Наші далекі предки на честь лебедя назвали одне із сузір’їв. Витончені птахи оспівані в народній творчості та сучасній літературі, їм присвячені казки та легенди, вірші та пісні.
У християнстві білий лебідь є символом Діви Марії.
І в нашому столітті ці граціозні птахи привертають до себе увагу. Варто їм оселитися на водоймі, люди поспішають туди, щоб помилуватися лебедями, які поєднують стихії води та повітря. Минулої зими ми теж виходили на фотополювання на берег Дністра. Однак, побачивши людей, білосніжні красені поспішили на середину річки. Зграя диких качок, що супроводжувала їх, стала на крило. Лише один лебідь, зовсім молодий, на що вказувало його сірувате оперення, продовжував діловито пірнати біля берега, дістаючи водорості та ще якусь зелень, що збереглася в не по-зимовому теплому лютому…
Нині ситуація зовсім інша. Морози скували Дністер, залишивши живу воду лише на бистрині. Сніг вкрив траву на березі, а крижаний дощ перетворив цю м’яку ковдру на міцний панцир. Кормова база птахів, які зимують на Дністрі, суттєво скоротилася. Тоді їм на допомогу поспішили люди.
На Кам’янщині (з закликом підтримати зимуючих лебедів) до мешканців звернулося керівництво району. Спільно з членами товариства мисливців і рибалок розробили чіткі рекомендації: що можна птахам, а що в жодному разі не повинно входити до їхнього раціону. Розмістили цю інформацію та пам’ятку про дотримання заходів безпеки біля водойм у місцевих пабліках. Ініціативу держадміністрації підтримало чимало осіб: землероби передавали зерно для підгодівлі, жителі несли на берег крупи, овочі та навіть фрукти з власних запасів. Одними з перших до важливої акції приєдналися учні міської СШ № 2. Після уроків вони на шкільному автобусі вирушили в один із затишних куточків на Дністрі, де зимує велика зграя.
«Вперше бачу лебедів так близько! Ми спускалися до річки тихенько, зерно сипали акуратно, намагаючись не налякати птахів, які занесені до Червоної книги ПМР. Лебеді ж, немов розуміючи, що ми прийшли з добром, не лякалися, а навпаки – підходили до самих рук, – захоплено поділилася емоціями Емілія Подорожнюк. – Ми робимо дуже важливу справу, адже зараз сувора зима, і тварини, які не можуть прогодуватися в таких умовах, потребують підтримки».
Допомога зимуючим птахам – не разова акція для школярів. Республіканський дитячо-юнацький громадський рух «Юний еколог Придністров’я», що об’єднує загони всіх навчальних закладів ПМР, традиційно оголошує восени конкурс «Пташина їдальня». На всій території школярі беруться за виготовлення годівниць. Хтось робить просту, хтось проявляє фантазію дизайнера, перетворюючи корисне пристосування на справжній витвір мистецтва. Ця робота часто об’єднує всю родину. Даринка Воскресенська, показуючи свою годівницю, розповіла, що майструвала її разом із татом, а прикрашала – з молодшим братом.
Дмитро Кутковецький під керівництвом дідуся ще й шпаківню змайстрував. Повернуться навесні співочі птахи з півдня, а в кам’янському парку для них уже й зручні будиночки розвішані. Хоча і в зимову пору бажаючих оселитися у шпаківнях чимало, серед них – синиці, горобці, дятли…
«Після конкурсу годівниці та шпаківні розвішуємо на деревах у дворах біля будинків і навчальних закладів, у скверах і парках. А головне – школярі, які їх змайстрували, беруть шефство над «пташиними їдальнями»: постійно приносять із дому зернові суміші, насіння та горіхи, сухофрукти або шматочки яблук, різноманітні ягоди тощо. Ми в екологічному загоні роз’яснюємо правила підгодівлі. Однак цієї зими, коли не тільки маленькі пташки, а і величні лебеді потребують підтримки, зерна треба багато. Пшеницею загін «Юні екологи Придністров’я» забезпечив голова міськрайради Олег Бурлака», – розповіла Анастасія Богорош, яка очолює районний штаб, що координує діяльність шкільних загонів ЮЕП.
Їхня діяльність багатогранна. Серед традиційних заходів можна назвати акції з промовистими назвами «Чистий берег» і «Збережемо нашу Землю блакитною та зеленою». Школярі садять дерева та квіти, доглядають за ними, поливають у посушливу пору; наводять порядок біля Дністра, його приток, інших водойм. Навесні беруть участь в операції «Первоцвіт»: виготовляють і поширюють листівки з зображеннями рослин, занесених до Червоної книги ПМР, проводять агітаційну роботу, закликаючи жителів не рвати квіти. Взимку в кожній школі відкривається «Новорічна майстерня», в якій придумують еко-ялинки, виготовляють іграшки та вироби з непотрібних речей і побутових відходів. З цих начебто незначних, але конкретних справ і починається турбота про довкілля.
Завдяки повсякденній виховній роботі, зростає екологічна культура. Молодь замислюється над актуальними проблемами – такими, як піклування про безпритульних тварин, утилізація сміття, збереження природи. Через участь в акціях, школярі бачать результати своїх дій і усвідомлюють, що кожен із нас зобов’язаний дбайливо та відповідально ставитися до навколишнього середовища.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.