У Тирасполі відбулися меморіальні заходи з нагоди вшанування пам’яті жертв політичних репресій козацтва.
У календар професійних свят і пам’ятних дат указом Президента Вадима Красносельського внесений День пам’яті жертв політичних репресій козацтва. Дата пов’язана з подіями 1919 року, коли була підписана «Директива про розкозачення» – документ, який узаконив переслідування козаків. Відтепер трагічна дата відзначається 24 січня.
Дослідники політичних переслідувань козацтва по-різному трактують це історичне явище. Епітети, що характеризують той період, теж різняться: розкозачення, голокост, репресії, геноцид. Проте суть залишається незмінною: масові каральні заходи щодо представників цього громадського стану.
Козацтво розглядалося владою як сила, яка могла не погодитися з новими порядками, бажаючи зберегти колишні підвалини та автономний спосіб життя. Тож її необхідно було нейтралізувати. Під це і підвели «законодавчу базу». Директива від 24 січня 1919 р. наказувала «провести масове придушення цієї соціальної, культурної спільності, винищивши їх поголовно».
У 30-х роках минулого століття майже повністю було зруйновано соціально-економічний спосіб життя козацтва. Воно зазнало крутої ломки свого світогляду і поступово, пройшовши через колективізацію, стало радянським колгоспним селянством, хоча в душі ці люди завжди пам’ятали, що вони – козаки, а їхній обов’язок – віддано служити своїй Батьківщині. Це підтвердилося в роки Великої Вітчизняної війни, коли переважна більшість козаків хоробро воювала в лавах Червоної Армії і виявила масовий героїзм, усвідомивши смертельну загрозу, яку становила для існування СРСР гітлерівська Німеччина та її союзники.
В інтерв’ю журналістам отаман Чорноморського козацького війська, генерал-майор Iгор Небейголова розповів про значення пам’ятної дати:
«Указ Президента, яким встановлено День пам’яті жертв політичних репресій козацтва, – це глибоке розуміння історії, за що придністровські козаки вдячні Главі нашої держави. По-різному можна ставитися до тих трагічних подій, але вони вже частина історії, наш загальний біль, оскільки репресії, в тій чи іншій мірі, торкнулися буквально кожної сім’ї. Це є трагічний день в історії козацтва. Тому ми маємо пам’ятати й не повторювати помилок, які були допущені в ті далекі часи».
Під час збройної агресії Молдови проти Придністров’я чорноморські козаки разом із воїнами Республіканської гвардії, ополченцями та бійцями ТРЗ виступили на захист молодої республіки. Вони самовіддано захищали козацьку землю на всіх ділянках оборони й завоювали глибоку повагу придністровського народу. Всього у бойових діях під час захисту республіки загинув 91 козак. Таким чином, бійці відродженого ЧКВ повторили подвиг своїх героїчних предків. У найновішу історію ПМР яскравою сторінкою увійшло «бендерське сидіння» – приклад безстрашності та стійкості, відваги й мужності чорноморських козаків і всього народу Придністров’я.
На сьогодні до складу війська входять сім козацьких округів: Тираспольський, Бендерський, Дубоссарський, Слободзейський, Григоріопольський, Рибницький і Кам’янський. Окрім цих структурних підрозділів, на захисті рубежів держави стоїть Окремий резервний прикордонний козацький полк і прикордонні застави. Створені виробничо-господарські структури ЧКВ, творчі козацькі колективи. У пам’ятниках увічнюють імена бійців, які загинули за «друзів своїх». З березня 1998 року виходить у світ газета «Казачьи вести». Чорноморські козаки не тільки охороняють кордони нашої республіки, проводиться копітка постійна робота у станицях округів із козацькою молоддю, підшефними класами.
У День пам’яті козацтва у храмі новомучеників і сповідників Церкви російської священнослужителі разом із козаками відслужили літію за невинно загиблими побратимами. На території Меморіалу жертв політичних репресій перший Президент Ігор Смирнов, представники органів державної влади поклали квіти до пам’ятного знаку біля братської могили. Там покояться перепоховані після ексгумації з розстрільних ям останки жертв великого терору, серед яких були козаки.
Андрій КРАВЧЕНКО.
Фото прес-служби Президента.