Це про неординарну особистість, талановиту людину, відомого майстра слова Валерія Кожушняна, якому виповнилося 75 років.
Валерій Iванович Кожушнян – людина глибокої внутрішньої культури, багатого життєвого досвіду та рідкісної вірності слову, народився 27 січня 1951 року в місті Дубоссари Молдавської РСР. З 1962-го його доля нерозривно пов’язана з Дністровськом – містом, яке стало для нього не лише домом, а й духовною пристанню, джерелом творчого натхнення.
Пройшовши школу армійської служби, загартувавши характер у різних професіях – від геолога і будівельника до художника-оформлювача та газетного кореспондента – Валерій Iванович завжди ніс у собі потребу осмислювати життя й говорити з людьми мовою правди. У 1980 році він здобув фахову освіту, закінчивши факультет журналістики Московського державного університету, що стало важливим етапом його професійного становлення.
Журналістський і літературний шлях майстра слова проліг через редакції газет Дністровська, Усть-Iлімська, Тирасполя, а також через співпрацю з численними друкованими виданнями Східного Сибіру, Москви, України та Молдавії. Повернувшись у 1991 році з Сибіру до рідного Дністровська, Валерій Кожушнян активно долучився до формування літературного простору республіки, ставши одним із засновників Спілки письменників Придністров’я у 1995 році. Упродовж п’ятнадцяти років він працював у складі правління, очолював Літературний фонд Придністров’я, віддаючи цій справі час, сили й гаряче серце.
У 2010 році на VII з’їзді Спілки письменників Придністров’я Валерія Iвановича було обрано головою правління та президентом Республіканського літературного фонду. У 2015 році колеги знову довірили йому цю відповідальну й почесну місію, визнавши його моральний авторитет і беззаперечний внесок у розвиток літератури краю.
Праця і талант літератора були гідно оцінені й відзначені: у 2006 році він нагороджений медаллю «За трудову доблесть», у 2011-му – орденом «Трудова слава», письменник також став лауреатом літературної премії імені В. I. Даля.
Творчий доробок Валерія Кожушняна – це чесна, болісна й водночас світла розмова з читачем. Серед найвідоміших його творів слід назвати збірку оповідань «Тяжка ноша», повість-роздум «Жив-був я», повість «Горнюха», збірку гострих сатиричних і філософських чотиривіршів «Уламки», а також «Записки перехожого» – книгу спостережень, думок і людських доль.
Письменницький хист проявився в нього ще у шкільні роки. Перші спроби пера були співзвучні чеховській традиції, однак із часом автор усвідомив необхідність знайти власний, неповторний голос. Він зізнавався, що бере перо до рук тоді, коли «починає боліти у грудях», коли вже неможливо мовчати й настав час говорити з читачем відверто й без прикрас. Його сюжети завжди народжувалися з життя, зі щоденних спостережень за людьми, а прагнення справедливості стало наріжним каменем усієї творчості.
Окремі твори Валерія Кожушняна публікувалися у відомих літературних журналах і виданнях: «Полдень» (Підмосков’я), «Молода гвардія», «Аврора» (Санкт-Петербург), «Бійський вісник», «Московський вісник», у газеті «Кстати» (США), журналі «Південне сяйво» (Одеса) та інших. Як редактор він підготував і випустив у світ понад 45 брошур, журналів, проспектів і книг різних авторів, щедро підтримуючи чужі голоси й таланти.
Про Валерія Iвановича з особливою теплотою відгукується завідувач відділу історії Тираспольського музею, заслужений працівник культури ПМР, заступник голови та член правління Спілки письменників Алла Мельничук:
«Валерій Iванович – людина з надзвичайно високим почуттям відповідальності. Він завжди вражав своєю бездоганною грамотністю, глибоким інтелектом, а його знання літератури гідні найвищої поваги. Коли я лише починала писати власні поетичні рядки, саме від нього дістала своєрідне благословення. За це я йому безмежно вдячна».
Алла Антонівна щиро привітала ювіляра з визначною датою, і ми охоче приєднуємося до цих теплих слів, бажаючи Валерієві Iвановичу міцного здоров’я, душевної рівноваги, творчого довголіття та всіляких гараздів на життєвому шляху.
Уляна БОНДАРЧУК.