Туристичний проект KAMENKA FEST+, ініційований районним Управлінням культури у 2023 році, відомий не тільки на півночі ПМР. Добра слава про нього вже поширилася по всій республіці. Туристи з міст і сіл охоче беруть участь у фестивалях, які проходять під промовистим гаслом «Душа придністровського народу».
За традицією кожен новий цикл проекту стартує у Валя-Адинці – невеличкому селі, популярному серед поціновувачів туризму завдяки мальовничій природі, містичним легендам, різноманітним пам’яткам, а головне – гостинним мешканцям. У неділю вони радо зустрічали гостей із різних куточків Придністров’я та Молдови.
Плюси сільського туризму
Поява Валя-Адинки на туристичній карті позитивно впливає і на життя села. Його мешканці немов зарядилися від діяльної Пономарьової оптимізмом.
«Коли Анжела Петрівна приїжджає, у нас свято. Вона організовує концерти та фестивалі, на яких виступають артисти з різних куточків Придністров’я, придумує розваги і для туристів, і для селян. На таких народних гуляннях панує прекрасний настрій», – поділилася думками Зінаїда Гончарук.
Уміла та досвідчена кухарка готувала на фестивалі чай по-селянськи. Такий варила моя бабуся: у киплячу воду клала кілька гілочок вишні, настоювала відвар, який був дуже ароматним і смачним… Наливаючи гарячий напій, який нагадав мені про дитинство, Зінаїда розповіла, що додала в казан ще й липу, мелісу, ромашку, чебрець. Усі духмяні рослини – екологічно чисті, зібрані в околицях Валя-Адинки. Фіто-чай із них вельми корисний: зміцнює імунітет, знімає стрес, а в холодну пору рятує від застуд.
Навколо шумів ярмарок. Вабили різнобарв’ям вишиті стрічками та бісером картини Олени Лембас і Надії Теленкевич. На полотнах художника Дмитра Пушкаша, немов у дзеркалах, відображалася вся та природна краса, що оточувала туристів. Різьблені скриньки та кухонне приладдя привезла з Хрустової Лариса Лукащук. Разом із сином вона навчає школярів роботі з деревом.
Зберігає старовинні ремесла та передає їх секрети молодому поколінню і викладач Слободзейської дитячої художньої школи Світлана Кожухар. На ярмарок вона привезла сувеніри з керамічної глини. Особливим попитом у покупців користувалися свистульки, виконані у вигляді граціозних конячок.
«Це знак не тільки нинішнього року, а ще й символ козацтва, яке вписало чимало яскравих сторінок у літопис нашого краю», – пояснила майстриня.
Святково вбралися в яскраві шалі та квітчасті хустки господині, які торгували продуктами, виробленими на власних подвір’ях. Адже фестиваль для селян – не тільки час для відпочинку від повсякденних турбот, а й додаткове джерело доходу. Вони пропонували містянам запашний мед, різні домашні консерви: овочеві, м’ясні, грибні. На ярмарковому подвір’ї можна було поласувати соковитим шашликом, гарячими голубцями, найсвіжішою випічкою. Пишний хліб із печі сусідив із вертутами та пирогами з різноманітними начинками. Молодь дивувала кондитерськими талантами. Таке розмаїття тортів, тістечок, вафель, пряників не в кожному спеціалізованому магазині зустрінеш. А справжнім кулінарним шедевром став унікальний десерт молдавської кухні «Баба нягрэ». Рецепт господині не приховували, але попереджали: хоч і готується «Чорна бабка» з простих продуктів, проте випікається дуже довго – саме завдяки цьому набуває специфічної (пористої та пружної) текстури й темно-коричневого, незважаючи на відсутність шоколаду, кольору.
Спало на думку, що фестиваль – це не тільки веселий та смачний, а ще й пізнавальний захід, який демонструє уважному глядачеві відразу всі пласти культури: від національного костюма до традиційної кухні. У нашій поліетнічній країні на фольклорних святах можна побачити, як спадщина багатьох народів поєдналася за століття в унікальну гармонію мов, звичаїв, пісень. Усе це і є прекрасна душа придністровського народу, яку оспівують учасники проекту KAMENKA FEST+.
«Цього року запланували провести десять фестивалів різноманітної тематики. Будемо зустрічатися на фольклорних святах і знайомитися з традиціями різних етносів. Шанувальників агротуризму запрошуємо на ягідний, томатний, урожайний і винний фестивалі. Географія наших заходів включає такі самобутні села, як Рашків, Подойма, Окниця, Садки, Катеринівка, Грушка. З Валя-Адинкою не прощаємося – нова зустріч, «Ромашкова», відбудеться в середині літа. Завершиться святковий цикл восени в Кам’янці. Майстри та рукодільниці з усього району розкажуть землякам і нашим гостям про старовинні ремесла та їхнє сучасне застосування, покажуть свої кращі роботи, поділяться професійними секретами, – розповів про плани на сезон-2026 керівник Кам’янського управління культури Віталій Лозовський. – Чекаємо на всіх туристів, які бажають пізнати багатогранну красу придністровського краю».
Проводи зими у Валя-Адинці
Увесь попередній тиждень проминув під знаком яскравого слов’янського свята – Масляної, тож настала пора з нею прощатися. За народною традицією робити це треба весело, з музикою, з іграми, зі щедрим частуванням.
У Валя-Адинці так широко проводжають зиму вже вчетверте, і охочих приєднатися до гулянь із кожним роком стає все більше. Коли ми під’їжджали до сільського клубу, в найближчих провулках вже стояли десятки автомобілів, а на імпровізованій парковці розташувалося кілька мікроавтобусів, на яких прибули організовані туристичні групи.
Сердечно вітала гостей глава адміністрації Валя-Адинки Надія Лутій:
«Нарешті минає довга зима. Цього року вона була сніжною та морозною, випробовувала нас крижаним дощем та ожеледицею. Ми прощаємося з нею без жалю, радісно зустрічаємо перші відлиги та ясні дні, чекаємо відродження природи».
Надія Олексіївна нагадала, що Масляна – час млинців. У народі вони вважаються уособленням спекотного сонця. Існує повір’я: чим більше рум’яних круглих смаколиків буде з’їдено під час Сирного тижня, тим теплішим і багатшим на врожай стане новий сезон. Отже, сільські господині постаралися, напекли гори млинців із найрізноманітнішими добавками та начинками й пропонували їх гостям.
Десяток столів ми нарахували, поки святкова метушня не захопила нас настільки, що змусила забути професійні обов’язки й зануритися в дегустацію та дружнє спілкування. Кожна господиня постаралася оформити свій прилавок оригінально, та в одному вони були єдині: написали, з якими начинками налисники. Позначився досвід попередніх років, коли кожен гість починав розмову запитанням: «А з чим у вас?» Любителям звичайних млинців пропонували ласувати ними зі сметаною, медом, варенням із червоної та чорної смородини. Різні сорти цієї смачної ягоди культивують у розташованому в сусідній Костянтинівці розсаднику, тому кілька кущів обов’язково знайдеться на кожному сільському подвір’ї.
Ситні налисники з домашнім паштетом, із шинкою та сиром, делікатесні з ікрою, солодкі з вершковим кремом і ківі пропонували нанашка та фіна Кирнасовські. Після весілля, на якому Марія стала посадженою матір’ю для Людмили, вони насправді зріднилися, разом працюють у будні та дружно відзначають свята.
Людмила Мішина з доньками Ксенією та Марійкою спекли для фестивалю 250 млинців, які подавали з десятком начинок – від звичайної капусти до тунця та лосося. Традиційні сирні та м’ясні налисники сусідили з млинцями, фаршированими карамелізованими фруктами, підтверджуючи, що кулінарна фантазія – безмежна.
Відкриваючи «Прихований світ»
Музичний старт святу задала Анжела Пономарьова – представниця туристичного агентства «РІО», яке разом із Кам’янським управлінням культури організовує Масницю у Валя-Адинці. Кадриль у її виконанні налаштувала глядачів на танцювальний лад. Старовинний танок без репетицій, звичайно, нам не давався, проте веселий хоровод розростався стрімко. До нього охоче приєднувалися тираспольчани та кишинівці, рибничани та жителі багатьох сіл з обох берегів Дністра.
Наймолодші артистки, які ще навчаються у Кам’янській дитячій школі мистецтв, завзято виконували пісні в етнічному стилі. На хвилі відродження інтересу людей ХХІ століття до споконвічних традицій і звичаїв цей жанр набуває особливої популярності. Тепер без талановитих школярів, у репертуарі яких чимало народних пісень і стилізацій під них, не проходить у районі жодне фольклорне свято. А напередодні візиту до Валя-Адинки вони виступали на фестивалі «Широка Масляна» в селі Куніча (Молдова).
Святкову атмосферу створював і народний колектив козацької пісні «Черемушка». Самодіяльні артисти виконували старовинні та сучасні пісні, що кликали у танок. А ще мешканці Катеринівки підготували та провели цікавий конкурс «Вгадай мелодію».
Розваг цього дня було чимало. Хтось під керівництвом козаків навчався стріляти з лука, інші вирушали на прогулянку селом та його околицями. Милувалися пагорбами, порослими ще засніженим лісом, дивувалися величезними валунами, які, немов вартові, стоять на сторожі Глибокої долини. Для цих пасторальних поїздок були підготовлені квадроцикл і віз, у який запрягли прикрашену стрічками конячку, – і саме гужовий транспорт вабив до себе мандрівників.
У веселих іграх і конкурсах, майстеркласах і безпрограшній лотереї брали участь діти й дорослі. Найспритніші та найбільш винахідливі отримували призи. Тираспольчани Світлана та Валерій, визнані неупередженим громадським журі переможцями конкурсу на кращий образ Масляної, розповіли, що беруть участь у фестивалі третій рік поспіль – і щоразу готують нові костюми.
На запитання, чи не надокучила їм Валя-Адинка, відповіли, що навпаки – щиро полюбили цей живописний і немов би прихований від зовнішнього світу куточок. Приїжджають сюди не тільки на проводи зими, а в різні сезони. Влітку відзначають у селі День сім’ї, кохання та вірності, восени збирають гриби, шипшину та глід. На повні груди дихають свіжим повітрям і насолоджуються кришталевою тишею, що панує в селі у будні.
Для них, як і для багатьох інших туристів, відкрила цей «Прихований світ» Анжела Пономарьова. Вона досвідчений гід, тому може організувати культурно-пізнавальну або гастрономічну подорож, паломницький або лікувально-оздоровчий тур. Екскурсовод добре знає історію та легенди, талановито поєднує їх у таких пропорціях, щоб розповідь про визначні пам’ятки була цікавою для мандрівників. Вона вміє наповнити приємними враженнями похід екологічними стежками та зарядити позитивними емоціями тих, хто втомився від повсякденної міської метушні.
Анжела Петрівна бере активну участь у популяризації агротуризму. У Валя-Адинці вона відкрила Козачий гостьовий будинок, де знайомить мандрівників із сільським побутом, місцевою кухнею, старовинними традиціями. Завдяки її ентузіазму і творчому ставленню до улюбленої справи, відпочинок у цьому маленькому селі у глибинці став одним із трендів сучасних подорожей. І вже є городяни, які купують тут будиночки під дачі.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.