У квітні 1999 року суспільно-політичну та економічну палітру республіки поповнило нове об’єднання – Спілка промисловців, аграріїв та підприємців Придністров’я.
Нині її назва така: Республіканська організація некомерційного партнерства «Загальнореспубліканське об’єднання роботодавців – Спілка промисловців, аграріїв та підприємців». Про історичне призначення, становлення та сьогодення однієї з провідних і авторитетних громадських організацій читачам «Гомону» розповів її виконавчий віце-президент Михайло Будько.
Спектр завдань, які вирішує організація, є широким і різноманітним: захист інтересів працівників виробничої сфери, участь в обговоренні законопроектів, їх аналіз та експертиза, внесення поправок і доповнень. Усі законопроекти надсилаються до організації для надання компетентних висновків. Адже важливо, як вони працюватимуть на практиці у разі прийняття. Великий масив нормативно-правових документів надходить і від Уряду.
Створення 27 років тому цього громадського об’єднання було ініціативою керівників великих промислових підприємств. Особлива роль належала колишньому директору Молдавського металургійного заводу, депутату Верховної Ради п’яти скликань Анатолію Белітченку. Він і став у квітні 1999 р. першим президентом СПАПП, а згодом його на цій посаді змінив Юрій Чебан.
«Поштовхом до створення нашої некомерційної неурядової організації став дефолт, що стався в Росії 1998 року, та всеосяжна економічна криза, яка настала за ним. На той час РФ була головним торговельно-економічним партнером Придністров’я. Збій у її економічній системі рикошетом вдарив і по нашій промисловості та аграрному сектору, по економіці в цілому. Час на межі тисячоліть характеризувався існуванням у республіці кількох валютних курсів та високим рівнем інфляції. Необхідно було оперативно реагувати на ситуацію, що склалася. Для вирішення гострих проблем того періоду керівники підприємств, відповідальні за долю десятків тисяч найманих працівників, об’єдналися. Для них було важливо виступати з єдиною позицією щодо поліпшення економічного, а отже, і соціального становища держави», – згадує особливості того непростого часу Михайло Будько.
Михайло Лазарович позиціонує очолюване ним громадське об’єднання як «майданчик для діалогу з усіма гілками державної влади». За його словами, виробникам і тим, хто надає населенню різноманітні послуги, важливо обмінюватися думками, порушувати наболілі питання, дискутувати про шляхи їх вирішення, координувати спільні дії, тобто «виступати єдиним фронтом» на благо держави та суспільства.
Представляємо співрозмовника
Михайло Будько, 1954 р. н. Чверть століття працював на заводі «Електромаш». Трудову діяльність розпочав на посаді конструктора, був також головним інженером підприємства. З 2000 року його діяльність пов’язана з громадською організацією роботодавців. На нинішню посаду Михайла Лазаровича обрали члени керівного органу організації – ради РОНП «ЗОР – СПАПП». До цього він багато років очолював аналітичний центр, створений при ній.
У рік створення Спілки в ПМР ще функціонувала двопалатна Верховна Рада, і багато керівників промислових підприємств та аграрних фірм були її депутатами. Їхній статус дозволяв розглядати й знаходити рішення різного роду економічних питань на найвищому представницькому рівні. Створене нове формування сприяло їх об’єднанню разом із представниками малого та середнього бізнесу, аж до індивідуальних підприємців.
Важливим фактором є й те, що кваліфіковані, компетентні фахівці підприємств, компаній і фірм, які мають багаторічний досвід практичної роботи в реальному секторі економіки, виступають експертами з митних питань, ведення зовнішньоекономічної діяльності, охорони праці та інших, не менш важливих напрямів. Саме вони мають значний досвід пошуку виходів зі складних економічних ситуацій, які нам постійно створюють і підкидають ззовні. Нерідко їхня професійна думка й позиція кладуться в основу пропозицій, з якими об’єднання роботодавців виступає в діалозі з органами державної влади.
Михайло Будько під час бесіди з нашим кореспондентом надовго замислився, відповідаючи на запитання: чи були в історії республіки часи, коли матеріальне виробництво та сфера послуг мали можливість поступально розвиватися?
«Увесь цей час ми фактично працюємо в умовах економічної блокади – банківської, фінансової тощо. І це багато про що свідчить. Можу згадати лише короткий період помірного економічного зростання, який припав на 2007-2008 роки. Та навіть і тоді доводилося вирішувати гостре питання збуту виробленої продукції. Тож проблеми є завжди, змінюється лише їхній характер, обсяги та актуальність, залежно від зовнішніх викликів. Нинішній же період, безумовно, є одним із найскладніших за всю історію існування придністровської державності», – вважає Михайло Лазаревич.
Енергетична криза, стягнення сусідньою державою експортних та імпортних митних зборів, намір запровадити ПДВ та акцизи – це лиш неповний перелік нинішніх труднощів, які доводиться долати придністровському бізнесу. Проте навіть у цих надзвичайно складних умовах члени спільноти роботодавців разом із владними структурами розглядають і обговорюють запровадження заходів державної підтримки. Головним завданням на сьогодні, на думку керівництва СПАПП, є збереження виробничого потенціалу підприємств і ядра трудових колективів. У цьому підтримка держави не буде зайвою. Звичайно, у таких непростих обставинах підприємства шукають і використовують наявні внутрішні резерви. У межах СПАПП під час засідань ради організації її члени діляться між собою ефективними напрацюваннями в цьому напрямку. З огляду на хвилю проблем, що накопичуються в економіці, останнім часом вони скликаються значно частіше, ніж передбачено статутом організації, який визначає квартальну періодичність.
Правовою основою для співпраці Уряду, Федерації профспілок та Спілки промисловців, аграріїв і підприємців є тристороння Генеральна угода. Цей документ встановлює загальні принципи регулювання соціально-трудових та економічних відносин на республіканському та місцевому рівнях і спрямований на врахування інтересів усіх сторін-підписантів, а також гарантує захист їхніх прав. Цього року закінчується термін дії укладеного чотири роки тому документа, який є базою передбаченого чинним трудовим законодавством соціального партнерства. На сьогодні триває робота над його новим варіантом.
ДЛЯ ДОВІДКИ. Нині до складу СПАПП входять 43 підприємства, а також асоціації фармацевтів, транспортників і дорожників, страховиків автотранспортних засобів, підприємств будівництва та будівельної індустрії, а також спілка підприємств будівельної галузі. Робочим органом цієї громадської організації є рада, в якій працює 21 особа.
Микола КОЛЕСНИК.
Фото автора.