У квітні Дубоссарська громадська організація української культури «Наша мрія» відзначає 9 років від дня заснування. Дев’ять років – вік молодий, але за ними стоять люди, події та щире бажання зберегти все, що передали нам предки: мову, пісню, традиції, пам’ять.
Товариство, по суті, стало продовженням великої роботи, яку започаткували в місті та районі попередні об’єднання. І нині навколо молодої організації гуртуються ті, кому близька українська культура, хто дбайливо ставиться до свого коріння і прагне передавати це тепло далі – дітям, онукам, усім, хто поруч. Тут нема випадкових людей. Це однодумці, зокрема жителі міста і навколишніх сіл, люди різного віку та професій, яких єднає просте і глибоке почуття – любов до рідної культури. Поряд з організацією торують свій шлях і творчі колективи «Чорнобривці» та «Червона стрічка», у піснях яких живе душа народу, його історія та настрій.
Згодом навколо «Нашої мрії» склалася справжня співдружність. У ній є представники різних національностей, різних культур, але з єдиним розумінням: важливо не тільки зберігати своє, а й чуже поважати. Саме так народжується довіра, дружба і те особливе почуття єдності, що неможливо створити штучно, воно, як ніжний паросток, проростає через спілкування, спільні справи та щирість і доброзичливість.
Минулий рік став для організації особливо насиченим і пам’ятним. У межах Року придністровського народу та 80-річчя Великої Перемоги активісти провели низку заходів, наповнених глибоким змістом та людським теплом. Одним із найбільш зворушливих став літературний конкурс «Ми – спадкоємці Перемоги». У ньому взяли участь школярі та студенти, їхні наставники та сім’ї. Вони писали про своїх рідних, про тих, хто пройшов війну, хто визволяв Батьківщину, хто не повернувся з битв. У цих роботах відображені різні долі, біль, гордість і подяка. Спогади про прадідів та прабабусь, про важкі роки окупації, про довгождану Перемогу.
Багато творів народжувалися в родинному колі. В них, написаних разом із батьками та бабусями, немов оживали забуті сторінки сімейної історії. Конкурс став по-справжньому душевною подією, де важливим був не результат, а сама пам’ять, передана від серця до серця.
І тому всіх учасників було визнано переможцями – як гідних спадкоємців покоління Перемоги.
Не менш цікавими, пізнавальними й теплими були зустрічі також і з молодшими школярами.
Для них проводили екскурсії до товариства української культури, знайомили з традиціями та символікою рідного міста й республіки. Особливий інтерес викликав майстер-клас із виготовлення прапорців, у процесі якого розповідалося про те, як створювалися символи, що і сьогодні зворушують і поєднують людей.
Яскравою та по-справжньому незабутньою подією став фестиваль національної кухні «Колорит смаків». Він зібрав у своєму колі різні культури, традиції й занурив їх в одну атмосферу – доброзичливу, щиру, домашню. За одним столом зустрілися страви й пісні, історії та спогади – все, що робить народну культуру живою.
Та діяльність «Нашої мрії» не обмежується лише культурними проектами. Її учасники разом з іншими громадськими організаціями дбають і про рідне місто. Цього року вони провели суботник біля струмка «Срібний», на місці, що дороге багатьом мешканцям. Такі важливі для суспільства справи згуртовують не менше, ніж свята, тому що в них закладена турбота про свій дім, місто, довкілля.
Попереду членів громади чекають нові плани: створення парку, літературні зустрічі, яскраві фестивалі, нові ідеї та люди. Все це про життя, про розвиток, про рух уперед. Дев’ять років – тільки початок шляху. Проте вже тепер зрозуміло: «Наша мрія» – це люди, які вміють зберігати пам’ять, ділитися теплом і робити так, щоб традиції жили не тільки у книгах, а і в серцях.
Надія ПОЛОНСЬКА.
Фото з архіву організації.