У кожного народу є свої свята та дні скорботи. У придністровців таких сумних днів багато. Особливо трагічним для республіки виявився 1992 рік, коли люди гинули практично щодня.
З-поміж перших, хто стали жертвами терору, депутат Верховної Ради I скликання, голова Слободзейської районної Ради Микола Остапенко – його службовий автомобіль обстріляли 23 квітня 1992 року.
Микола Іванович був одним із засновників Придністров’я як держави, брав участь у розробці першої Конституції. У період з 1990 по 1992 рік відіграв важливу роль у формуванні республіки та активно боровся за права придністровського народу. Через тиждень після терористичного акту, 30 квітня, від численних поранень Микола Остапенко помер у лікарні.
Щороку про видатного політичного діяча згадують з особливим сумом. На столичному Меморіалі Слави, де похований Микола Іванович, відбувся пам’ятний мітинг і покладання квітів. Тут зібралися керівники Слободзейського району, члени його родини, представники громадських організацій, друзі та соратники. Серед почесних гостей були заступник Голови Верховної Ради Галина Антюфєєва, перший Президент Ігор Смирнов, керівник ОРТК Володимир Ємельянов.
Глава державної адміністрації Слободзейського району та міста Слободзеї Василь Тищенко наголосив на особливій ролі Миколи Остапенка у подіях кінця 1980-х –
початку 1990-х років. Він зауважив, що Микола Іванович одним із перших у районі звернув увагу на зростання націоналістичних настроїв на правому березі Дністра і відкрито говорив про загрози, які вони можуть нести.
Ігор Смирнов зазначив, що Микола Остапенко став символом відданості народу у важкі часи становлення республіки:
■«Він став на захист життя всіх мешканців – молдаван, росіян, українців, гагаузів та представників інших національностей. Нині його ім’я залишається в нашій пам’яті як приклад мужності та вірності своєму обов’язку».
Під час мітингу до присутніх звернулася також Галина Антюфєєва:
■«Нам важливо пам’ятати людей, які ціною свого життя зробили все, щоб кожен із нас мав право жити на цій землі у мирі та злагоді, розмовляти рідною мовою».
Спогадами про життя та діяльність Миколи Остапенка ділилися й інші учасники мітингу. Захід завершився хвилиною мовчання та покладанням квітів до місця його поховання.
Великий німецький поет Генріх Гейне сказав: «З кожною людиною народжується і вмирає всесвіт». Всесвіт Миколи Остапенка згас назавжди 30 квітня 1992 року. Проте пам’ять про нього в серцях придністровців житиме вічно.
Ігор ШЕВЧЕНКО.
Фото novostipmr.com