Чи були Дні металурга сотні років тому? Історія замовчує цей факт. Однак саме в древніх державах зародилося ремесло, споріднене з мистецтвом. У печах майстри виплавляли руду, добували мідь, бронзу, чавун, сталь. Пошуки «філософського каменю», здатного перетворити будь-який мінерал на золото, призвели до появи нових сплавів та печей для їх виробництва.
З настанням бронзового століття люди вже оволоділи майстерністю приборкувати стихію металу та вогню. Основні ж риси, характерні для металургійного ремесла, зародилися на Балканах, близько 6000 років тому. Рецепти стародавніх металургів досі породжують міфи, наприклад, про перевагу булату над сучасними сталевими виробами. Значення чорних металів зросло у XVIII – XIX століттях, для кольорових переламною стала епоха НТР у середині XX століття.
Вперше в СРСР відзначили День металурга 28 вересня 1957 року. Офіційно цю подію внесено до календаря, щоб підкреслити значення металургії в економіці. Це було зроблено за спеціальним указом Уряду СРСР. Час був важким, країна ще не повернулася до нормального життя після Великої Вітчизняної війни. Нестабільним був стан чорної та кольорової металургії в роки світової економічної кризи. Потрібні були модернізація та диверсифікація, щоб галузь піднялася на новий щабель свого розвитку. На сьогодні День металурга відзначають у країнах СНД, які володіють запасами чорних та кольорових металів, вугілля, що коксується, розвиненою промисловою інфраструктурою, а саме: у Російській Федерації, у Республіці Казахстан, в Україні та Республіці Білорусь.
Придністров’я пишається флагманом своєї промисловості – Молдавським металургійним заводом, і не відокремлює себе від великих і потужних країн. Молдавський металургійний завод (ММЗ) – один із трьох, побудованих у СРСР у середині 80-х. У серпні 1981 року на місці пустиря розпочалося спорудження його корпусів. Менш ніж через 5 років у Рибниці постав сучасний електрометалургійний міні-завод. Це був перший у СРСР досвід створення подібного виробництва. У жовтні 1984-го рибницькі металурги звітували Москві про виплавку перших тонн сталі.
Відтоді підприємство пережило етапи злетів і занепаду. Після відходу з ММЗ російського інвестора Алішера Усманова, 2015 року, завод пережив управлінську кризу. Під прихистом колишніх високих посадових осіб країни на заводі з’явилися тіньові схеми виведення прибутків. Як наслідок, ММЗ опинився на межі зупинення та без оборотних коштів. З приходом нового керівництва республіки всі фірми-посередники було ліквідовано, а завод отримав банківський кредит на розвиток підприємства. Тепер ММЗ працює на половину від своїх проектних потужностей. Таке сталося вперше за довгі роки.
Нині підприємство успішно нарощує колись втрачені обсяги виробництва. Нове керівництво робить усе для цього. А професійне свято – День металурга – підстава для того, щоб підбити підсумки річного трудового періоду і час планування подальшого зростання та розвитку.
За традицією яскраво відзначила свято Рибниця – місто металургів. «Тисячі рибничан пишаються своєю приналежністю до цієї потрібної та важливої професії. Металург – це особливе покликання, сплав мужності, нелегкої праці та мистецтва добувати метал. У цей святковий день ми вшановуємо тих, хто пов’язав своє життя з однією з найсміливіших професій, тих, хто щодня переробляє метали: сталеварів, вальцювальників, техніків. Ваша праця потребує глибоких знань, досвіду і великої відповідальності.
Протягом довгих років ви, ветерани, віддані вогненній професії, члени трудових династій, наші сучасники – рибницькі металурги, завдяки самовідданій праці робите вагомий внесок у розвиток промисловості міста та республіки. Ви – представники почесної професії – гідно продовжуєте традиції своїх попередників. Металургія і нині є однією з небагатьох галузей сучасної індустрії, без якої неможливо забезпечити високий технічний рівень машинобудування, агропромислового та оборонного комплексів, медицини та охорони здоров’я, виробів і товарів, розвідування та видобутку корисних копалин», – говориться в поздоровленні глави міста В’ячеслава Фролова.
Напередодні професійного свята металургів на ММЗ відбулися урочисті збори. З короткими підсумками діяльності виступив генеральний директор заводу Сергій Корнєв. Він зазначив, що, попри всі складнощі, поточний рік можна назвати найкращим у житті заводу за останні десять років.
У 2017 році виробництво сталі склало 470 тисяч тонн. За останні 10 років це рекордна цифра. У поточному 2018-му на заводі впевнено виконують план з виробництва сталі обсягом близько 670 тисяч. Це приблизно 70 % від досягнутого в 2004 – 2005 роках. Зараз завод стабільно працює. Продукцію відвантажують споживачам з Молдови, Румунії, України та Польщі. Вперше за довгі роки на ММЗ працюють дві лінії. Усе це рибницькі металурги вже називають новою сторінкою в історії заводу, міста та всієї республіки.
Сергій Корнєв розповів про модернізацію підприємства. Зокрема, мова йшла про придбання італійських ножиць для різання металобрухту з продуктивністю в 15 – 20 тонн за годину. За словами керівника, це перший крок у модернізації ділянки підготовки та переробки брухту. Нове обладнання забезпечить підвищення продуктивності праці та зменшить собівартість матеріалів. У перспективі планується закупівля ще 3 одиниць техніки. Відповідні договори вже укладено.
«Єдині в думці, що ми на правильному шляху, ми можемо бути впевненими: у нас з вами все вийде», – підсумував гендиректор.
До металургів звернувся заступник Голови Уряду – міністр економічного розвитку Сергій Оболоник. Віце-прем’єр високо оцінив якість продукції заводу, відзначивши позитивну ділову репутацію підприємства на міжнародному ринку.
«За рік ситуація змінилася кардинально. Усе це завдяки зусиллям трудового колективу. Незважаючи на всі перепони, які доводиться долати підприємству, металурги завжди знаходять вихід для подальшого розвитку заводу. І зараз підприємство розвивається, незважаючи ні на що», – наголосив міністр економічного розвитку і подякував колективу за високоякісно виконану роботу.
За сумлінну працю та високий професіоналізм люди вогненної професії були відзначені державними нагородами. Так, орденом Пошани нагороджено начальника електросталеплавильного цеху Анатолія Рябчука. Увесь шлях становлення ММЗ відбувався на його очах – від закладки фундаменту до першої плавки. Починав кар’єру Анатолій розливником сталі. З кожним роком молодий технолог-розливальник збагачувався досвідом, підвищував свій професіоналізм і за кілька років став старшим розливальником. «Вражало те, що це все нове. Новий колектив, нове спілкування. Незважаючи на впевненість, що романтикам тут не місце, саме на заводі я зустрів свою долю – Ганнусю. У нас двоє чудових дітей. Усе пов’язане і з заводом, і з моїм особистим життям. Усього досяг завдяки нашому заводу», – зазначає Анатолій Рябчук.
1993 року його призначили на посаду майстра розливання, а з 1998-го працював старшим майстром розливання. Колеги називають Анатолія «чарівником рідкого металу». Його здатність раціонально мислити та приймати правильні рішення в екстрених ситуаціях неодноразово рятувала технологів під час їхньої непростої та небезпечної праці, стверджують колеги. 2011 року, значущого і складного для підприємства, Анатолій Рябчук очолив ЕСПЦ – саме серце заводу.
Кар’єрне зростання – важливий плюс. Наприклад, сталевар, за належної старанності та знань, швидко «доростає» до начальника цеху. Щоб обіймати посаду інженера, звичайно, потрібно здобути вищу освіту, закінчити виш, куди з радістю вступає молоде покоління. У нашій державі налагоджується система дуальної освіти, яка дає можливість майбутнім фахівцям, безпосередньо на підприємствах, поєднати теоретичні знання, здобуті в університеті, з практичним досвідом, набутим на виробництві. Молоді люди, які бажають стати металургами, навчатимуться на ММЗ.
Під час церемонії орденом «Трудова Слава» нагороджено директора підприємства Сергія Корнєва, медаллю «За трудову доблесть» відзначено металургів-передовиків Олександра Демчука, Надію Додул, Ігоря Мошану, Григорія Пеліпейка, Віктора Побережнюка. До професійного свята рибничани-металурги також були заохочені Грамотами та Листами подяки Президента ПМР.
Святкова програма продовжилася 14 липня на стадіоні мікрорайону металургів. Розділити свято з працівниками прийшли заступник глави держадміністрації Юрій Молдовський, депутати Верховної Ради – Яків Галак, Андрій Сафонов, Вадим Кравчук, Василь Власов, Василь Куницький, а також головний лікар Центральної районної лікарні Володимир Іващенко та голова об’єднання профспілок Анатолій Диньговський.
Від імені держадміністрації металургів і ветеранів галузі привітав Юрій Молдовський. «Метал – примхливий матеріал, сила рукотворної лави, яка, втім, підкоряється вашим рукам. Ця почесна професія об’єднує надійних людей, впевнених у собі. За десятиліття праця металургів не стала легшою, проте ваш вагомий внесок у розвиток республіки досить вагомий і відчутний», – наголосив заступник глави. Особливі слова подяки були адресовані й ветеранам галузі, які передають свій досвід молодому поколінню. Юрій Молдовський побажав усім удачі, здоров’я, добробуту та достатку.
Праця металурга пов’язана з виробництвом металів, які він видобуває з гірських порід або переплавляючи металобрухт. Професія ця престижна та добре оплачувана, але й важка. Недаремно люди, які працюють у гарячих цехах, достроково виходять на пенсію. Хіба ж то жарт – працювати зміну в постійному шумі, пилу, та ще й біля печі з температурою понад 40 °С ! Для таких навантажень здоров’я має бути міцним, як у космонавта. І уважність. Вона дуже важлива в будь-якій професії, а тут особливо, оскільки є великий ризик дістати травму, опік.
Сталевар другої печі Володимир Чорба, якому 10 років тому присвоїли горде звання «Кращий сталевар», – ветеран виробництва. Він і зараз один з найбільш шанованих людей на заводі. Не без суму він змушений визнати – скоро на пенсію. А для нього ж завод – це, напевно, навіть не другий, а перший дім. «Фактично все життя минуло на заводі», – каже він.
Так, життя йде своїм ходом. І завершення трудового шляху неминуче. Однак тим, для кого він уже позаду, важливі подяка й увага колишніх колег і керівництва (як, втім, і для ветеранів будь-якої галузі). А у День металурга слова вітань почують усі причетні до цієї нелегкої професії.
Голова міськрайради народних депутатів Вадим Лозовський зазначив, що Рибниця і Молдавський металургійний завод невіддільні: «Добре вам – місто радіє, погано – співпереживає». Керівник депутатського корпусу побажав представникам галузі здоров’я, стабільної роботи підприємства і світлих перспектив.
З раннього ранку на стадіоні були організовані різноманітні заходи. Зокрема, відбулися спортивні змагання з футболу, армреслінгу, перетягування канату. У них взяли участь три команди підрозділів заводу: управління з ремонту, сортопрокатний цех, воєнізована охорона. За підсумками змагань кращою стала команда управління з ремонту.
Головним подарунком металургам і всім рибничанам, як завжди, стала концертна програма. Цього разу всіх вітали давній друг металургів Іон Суручану, улюбленці та гордість міста група «DoReDos», а також гурт «Sunlight», Сергій Володимир та інші артисти. Завершився концерт святковим салютом. Попереду трудові будні. Успіхів вам, приборкувачі металу та вогню, втілення найсміливіших задумів!
Галина БЕРЕЗНИЦЬКА.