Завершення навчального року – час підбиття підсумків. Контрольні роботи, різноманітні тести та іспити показують, як школярі засвоїли базові навчальні матеріали.
Сучасний освітній процес виходить за межі стандартів: усе більшу цінність мають поглиблені знання, які кожен школяр може здобути у галузях, що цікаві саме йому. Під керівництвом педагогів учні не тільки освоюють програмні дисципліни, а й розкривають свої здібності. Хтось опановує програмування або фінансову грамотність, інші захоплюються різноманітними видами творчості, треті віддають перевагу фізичному розвитку.
Продемонструвати особисте зростання кожен із них може на олімпіадах і конкурсах, фестивалях і змаганнях.
Для тих, хто захоплюється науками та проектною діяльністю, у кожному загальноосвітньому закладі Придністров’я створені дослідницькі товариства учнів (ДТУ). Вони допомагають школярам ознайомитися з методами великої науки, дають можливість втілити свої ідеї у повноцінний проект і виступити з доповіддю на міських або республіканських конференціях.
Кам’янське управління народної освіти наприкінці навчального року традиційно проводить конкурс «Дебют у науці». На районному рівні учні 1–6 класів представляють свої дослідницькі роботи й індивідуальні проекти. Виступаючи перед компетентним журі, вони демонструють не лише знання та комунікативні навички, а й уміння працювати з інформацією з додаткових джерел, застосовувати теорію на практиці, мислити самостійно та критично.
У секції «Українська мова та література» найкращими цього року стали шестикласниці Кам’янської СШ № 2 Ірина Островар та Дар’я Лук’янова. Завдяки індивідуальному підходу вчителя вищої категорії Лариси Панаїди, її учениці не тільки відкривають для себе багатство, мелодійність і лексичне розмаїття рідної мови, а й поглиблено вивчають фольклор і народні традиції, їхній вплив на багатогранну придністровську культуру, що формувалася протягом століть у поліетнічному середовищі.
«Дослідницьке товариство стало для дівчаток, які роблять перші кроки в науці, унікальним майданчиком, де стираються межі між спорідненими мовами, а вивчення предмета перетворюється на захопливе лінгвістичне розслідування. Кожна обрала цікаву для себе тему і багато особистого часу присвятила збиранню матеріалу. Іра й Даша працювали зі словниками та художніми текстами, відвідували музеї та вивчали архівні документи, розмовляли з мешканцями міста і навколишніх сіл, аналізували матеріали з різних засобів масової інформації», – розповіла Лариса Василівна.
Ірина Островар зацікавилася тим, що в українській традиції існує понад 30 рослин-символів. Кожна з них є частинкою спільного генетичного коду, який наш народ береже та передає з покоління в покоління. Аналізуючи легенди, обряди, приказки, школярка дізналася, чому деякі рослини стали оберегами, та склала їх класифікацію. Вона детально описала їхнє значення в духовному житті українців, у народних традиціях і сучасній культурі. Наприклад, верба є символом життя, весни та очищення, а калина уособлює красу, любов до рідної землі та незламність народу.
«Вивчаючи різноманітну літературу, в якій описувалися наші рослини-символи, я дізналася, що майже в кожній країні є свій «іменний» дуб, пов’язаний із якоюсь історичною постаттю. Поділилася цим цікавим фактом із рідними – і з’ясувалося: у Кам’янці теж є таке дерево. Воно поєднане з ім’ям Героя Радянського Союзу Петра Вершигори. У 1962 році він брав участь в урочистому відкритті районного Будинку культури. Саме тоді наш знаменитий земляк, який активно виступав за охорону навколишнього середовища й озеленення рідного краю, посадив поруч зі спорудою дубочок, – розповіла Іринка. – Сьогодні величезне дерево стало центром скверу Героїв. Тут встановлено стелу з барельєфами партизанського командира Петра Вершигори, танкіста і розвідника Федора Жарчинського, безстрашного кулеметника Івана Солтиса, відважного артилериста Івана Коваля та повного кавалера ордена Слави Івана Крачевського. Під портретом кожного фронтовика – його коротка біографія. А дуб, який у народній традиції уособлює силу, мужність, довголіття, став живим пам’ятником усім тим, кого письменник Вершигора влучно назвав у своєму головному літературному творі людьми з чистою совістю».
Дослідницька робота Дар’ї Лук’янової присвячена актуальній і пізнавальній темі, що містить у собі елементи української міфології, етнографії та природознавства. Учениця ґрунтовно розкрила роль птахів у фольклорі: легендах, піснях, прикметах тощо. З давніх-давен вони символізували для наших предків зв’язок між землею і небом, були вісниками долі, охоронцями родини й оберегами людського життя.
Важливим є те, що Даринка не тільки опрацювала теоретичний матеріал, а й здійснила практичні спостереження за лелекою, яку мешканці району вважають живим оберегом Кам’янки.
«У місцевих інтернет-спільнотах часто можна побачити фото та відео з цим чудовим птахом, який не боїться людей, а навіть наче позує на тлі міських пейзажів. Завдяки газеті «Гомін», я дізналася історію лелеки та познайомилася з родиною ветеринарів Філіппових. Саме вони минулого року врятували пташеня, що випало з гнізда, та виростили його. У цьому домі, де турбота про кожну живу істоту – життєвий принцип, птах спокійно перезимував. А коли настали погожі дні, лелека знову вільно прогулюється. Ми зустрічалися з нею на центральній площі та у сквері, на стадіоні й біля Дністра. Але кожного вечора вона повертається додому, де її завжди чекають. Відрадно, що ніхто лелеку не ображає, тільки дратує, що в соціальних мережах її називають Яшею. Самочка вона! Тож пропоную оголосити конкурс на краще ім’я для улюблениці нашого міста», – завершила розповідь дослідниця Дар’я Лук’янова.
Оцінюючи перші наукові відкриття дівчат, журі схвально поставилося до використання в їхніх роботах краєзнавчих матеріалів. Адже регіональний компонент відіграє особливу просвітницьку та виховну роль. Вивчаючи історію та культуру рідного краю, школярі починають розуміти, що наші традиції та звичаї – невіддільна частинка загальнолюдської спадщини, вчаться бачити взаємозв’язок глобальних процесів із повсякденним життям малої батьківщини.
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото автора.