Республіканський ботанічний сад (не плутати з дендрарієм) – особливе місце, в якому зібрано унікальну колекцію рослин: 730 різновидів багатолітніх деревно-чагарникових порід, 77 – однолітніх, а також майже 800 трав’янистих різновидів, серед яких пряно-смакові, лікарські та рослини з Червоної книги.
Закладено його 1959 року з ініціативи академіка Прокофія Дворникова – радянського вченого, агронома-селекціонера, члена-кореспондента Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені В. І. Леніна, академіка АН Молдавської РСР, Героя Соціалістичної Праці.
На той час його сад називався дендрарій АН МРСР. Згодом набув статусу Ботанічного саду і став частиною Придністровського НДІ сільського господарства.
На особливу увагу заслуговує постать людини, яка поклала початок зеленому осередку – нинішньому ботанічному саду, оскільки Прокофій Ігнатович половину свого життя працював у Тирасполі.
Народився майбутній вчений у селянській родині в селі Носелівка Шаповалівської волості Борзенського повіту Чернігівської губернії в сім’ї селянина-власника Ігната Діомідова Дворника та його законної дружини Параскеви Іларіонової. Після школи закінчив Харківський педагогічний інститут професійної освіти.
У 1933-1934 роках працював завідувачем Харківської овочевої державної сортоділянки, а вже 1934-го був переведений на наукову роботу до Тирасполя Молдавської РСР, де протягом п’яти років працював заввідділом овочевих культур. Згодом став заступником директора з наукової роботи, а з 1941-го – директором Молдавської овоче-картопельної станції в Тирасполі. Упродовж трьох років (1950–1953) Дворников перебував на посаді заступника міністра сільського господарства Молдавської РСР.
У подальшому Прокофій Ігнатович очолював НДІ ґрунтознавства, агрохімії та меліорації Молдавської філії Академії наук СРСР. З 1956-го був директором Молдавського НДІ зрошуваного землеробства та овочівництва. Одночасно з 1961-го він став академіком – секретарем Відділення біологічних наук АН Молдавської РСР.
Дворников-учений організував селекційну роботу з овочевими культурами в Молдавії. Завдяки практичному досвіду, він вивів і брав участь у виведенні багатьох сортів та гібридів томатів, огірків, цукрової кукурудзи та інших культур.
Помер вчений 19 червня 1967 року в Тирасполі, похований на міському кладовищі. Така коротка довідка про цю неординарну особистість, плодами праці якої захоплюються і милуються вже понад шість десятиліть тираспольчани та гості міста.
Повертаючись до розповіді про ботанічний сад, необхідно нагадати, що нині він розташовується на площі 20,5 га та є державною установою ПМР.
За словами заступника директора з наукової діяльності Галини Будзи, в Ботанічному саду навчилися створювати своєрідний резерв – вирощувати багато представників флори для озеленення міст, а також для присадибних ділянок.
Ботанічний сад – це гордість нашої республіки. У ньому буває багато іноземних гостей, люди залишають позитивні захопливі та емоційні відгуки про побачене. За всією пишнотою, яку спостерігають відвідувачі, – праця людей, маленького колективу ентузіастів, які люблять свою справу, шанують природу, навколишній світ і дарують нам радість.
А все починалося з ідеї однієї небайдужої людини.
Юлія ПОНОМАРЕНКО.
Фото автора.
