За твором Ярослава СТЕЛЬМАХА «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера»
Немає хлопчика чи дівчинки шкільного віку, які б не мріяли про далекі мандрівки, незвичайні пригоди, нові відкриття та славу першовідкривачів. Та чи ж треба їхати за тисячі кілометрів, щоб знайти незвідане?
Увесь навчальний рік ми живемо в очікуванні літніх канікул, адже це прекрасний час, коли ти на волі, коли немає уроків, а можна гуляти, купатися, їсти морозиво, відчувати насолоду та задоволення. Приблизно такі продуктивні й захопливі літні канікули змалював Ярослав Стельмах у повісті «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера».
Народився письменник 30 листопада 1949 року в Києві в родині відомого українського письменника Михайла Стельмаха. Зростав дитиною обдарованою, з різнобічними інтересами: з дитинства захоплювався спортом, музикою, іноземними мовами. Займався плаванням, потім гімнастикою, а з боксу і боротьби здобув навіть спортивні розряди. Грав на фортепіано, любив гітару.
Після закінчення середньої школи, Ярослав навчався в Київському інституті іноземних мов, потім – в аспірантурі, працював викладачем у педінституті та університеті української столиці, зацікавився перекладацькою діяльністю. «Я почав перекладати, – згадував Ярослав Михайлович, – іще навчаючись у Київському інституті іноземних мов. Спершу мене зацікавила книга, яку мені привезли з Канади. Автор її – перший в історії свого народу ескімоський письменник Маркузі. Книжка адресована дітям і цікаво, дохідливо розповідає про суворе, сповнене небезпек і тяжкої праці життя ескімоських племен. Називалася вона «Гарпун мисливця», і працював я над її перекладом з великим задоволенням».
На час закінчення інституту Ярослав мав уже кілька друкованих перекладів з англійської мови. Однак, незважаючи на досить відчутні успіхи в галузі художнього перекладу, Стельмах, несподівано навіть для самого себе, почав писати твори для дітей. У 1975 році вийшла його перша книжка – збірка оповідань «Майок». Потім були повісті «Химера лісового озера», «Якось у чужому лісі», «Найкращий намет» та інші.
Ярослав Стельмах відомий у літературі і як драматург. Уже перші його п’єси мали неабиякий успіх: п’ятнадцять театрів одночасно ставили його п’єсу «Привіт, синичко!», чималу аудиторію глядачів збирали «Шкільна драма», «Вікентій Прерозумний» та інші вистави.
Щоб хоч деякою мірою поповнити репертуар п’єс для наймолодшого читача, він створює «Митькозавр із Юрківки», яка свідчить про знання автором дитячої психології, його вміння розкрити внутрішній світ дитини. Широкої популярності набули також «Гра на клавесині», «Провінціалки» та інші драматичні твори письменника. Вони відзначалися захопливим сюжетом, тонким гумором, яскраво змальованими постатями маленьких героїв.
Одна з його п’єс вважається автобіографічно-пророчою – «Синій автомобіль». Упродовж десяти років спектакль при повних аншлагах не сходить зі сцени київського Молодого театру. Йдеться про письменника, який у дитинстві мріяв про синій автомобіль, а у фіналі він спалив свої рукописи. Про той вогонь одразу згадали всі, коли 52-річний Стельмах несподівано загинув в автокатастрофі. Його автомобіль згорів на шосе під Борисполем.
ЗНАЙОМСТВО З ГЕРОЯМИ ПОВІСТІ
Дійові особи твору – два хлопчики, п’ятикласники Митько та Сергій. Отримавши від «улюбленої ботанічки» завдання зібрати колекцію комах, винахідливі друзі вмовляють батьків відпустити їх на літо до Митькової бабусі в село. Батьки Сергія одразу не погоджуються, бо знають, яка то вибухова сила, ці двоє друзів, але, зрештою, здаються, піддавшись вагомим аргументам про «передчасне старіння наших організмів» та двійки за незібрану колекцію, що придумав Митько.
Спочатку хлопці не виявляють жодної цікавості до збирання усяких комах, до вивчення зоології, бо чим вона може бути краща за ботаніку? Приятелі збираються присвятити час виключно розвагам, як це й годиться п’ятикласникам, що важко працювали весь навчальний рік.
Приїхавши до Юрківки, Митько та Сергій дорогою до бабусиної хати зустрічають велосипедиста Васька – хлопця років чотирнадцяти, що сміється з озброєних сачками друзів. Саме цей велосипедист від нічого робити вирішує пожартувати й налякати приятелів. Випадково побачивши Митька і Сергія на березі озера, Васько таємниче розповідає їм про страшне чудовисько, химеру, що живе в лісовому озері. Оповідь, на перший погляд, підозріла й мало подібна до правди, але ж цікава до неможливості! Тому Митько й Сергій вирішують заночувати біля озера, щоб з’ясувати, чи дійсно в ньому ховається страшна тварина. З цього моменту й розпочинаються найцікавіші пригоди друзів, непомітне для них самих надзвичайне захоплення зоологією. Розігруючи п’ятикласників, Васько підкидає різні докази існування озерної химери, ставить на березі річки відбитки лап страшного ненажерливого чудовиська, що з’їло навіть ворону, залишивши лише пір’я.
Захопившись відгадкою таємниці лісового озера, хлопці намагаються знайти наукове пояснення феномену, тому ходять до бібліотеки й читають по вісім книжок із зоології на тиждень. Вони старанно вивчають факти, проводять справжнє серйозне дослідження, не шкодуючи нічого: ні власних сил, ні сну, ні навіть життя невинної курки. Митько вже на основі винайдених доказів і прочитаної літератури робить припущення про виникнення назви села Юрківка, виводячи його значення з назви Юрський період. А чудовисько дістало ім’я на честь новоявлених учених – Митькозавр Стеценка.
Митько і Сергій весь час потрапляють у кумедні ситуації, іноді події наближаються до конфлікту, але хлопці ніколи не сваряться, бо ж вони справжні друзі, які мають важливу спільну справу. Тож викручуються зі складних ситуацій завжди разом, неодмінно допомагаючи один одному. Долаючи свій страх перед невідомою твариною, яка, може, з’їла навіть людину, залишивши тільки одну сандалю, юні дослідники вперто вартують коло озера. Безперечно, приятелі дуже розчаровані, коли з’ясовується, що ніякого Митькозавра немає, а це просто жарт Васька. Та Митько і Сергій все одно не шкодують, бо вони розуміють, що час не минув марно. Майбутні шестикласники знають уже стільки, що навіть не снилося Васькові, який гадав, що пошив їх у дурні. Хлопці переповнені гордістю за свою обізнаність у динозаврах, вони гарно провели час і сповнені сил для нових відкриттів, адже вони найкращі друзі, великі однодумці.
АНАЛІЗ ТВОРУ
Жанр: пригодницька повість.
Тема: розповідь про пригоди Сергія і Митька, які трапилися з ними влітку після п’ятого класу.
Ідея: уславлення дружби, поваги до бабусі, наполегливості у прагненні подолати будь-які труднощі (Сергій і Митько); засудження хвалькуватості, хитрості, улесливості (Василь Трош).
Головна думка твору «Митькозавр із Юрківки»: дружба – найцінніше, що має людина. А все те, що було таємним, стає явним.
Повість складається з 9 розділів, кожний з яких має свою експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію та розв’язку.
Головні герої: Сергій Стеценко та Митько Омельчук. Від імені Сергія ведеться розповідь. Діти перейшли до 6 класу, на літні канікули вони їдуть до бабусі в село Юрківку.
Риси характеру хлопців: чемність і доброта; мужність і винахідливість; повага до батьків і людей похилого віку; наполегливість і довіра.
Василь Трош – майбутній майстер велосипедного спорту міжнародного класу. Йому було 14 років. Це він вигадав історію про чудовисько в озері.
I та ІІ розділ «Химера лісового озера, або Митькозавр із Юрківки»
Тема: зображення приїзду Сергія і його близького приятеля Митька до бабусі, з метою збирання колекції комах.
Ідея: уславлення щирої любові, поваги онуків до бабусі і засудження зневажливого ставлення до літніх людей. (Василь Трош).
Основна думка: «А хіба існує кращий відпочинок, ніж там, у селі, злитися з природою після важкої праці та успішного закінчення п’ятого класу»?
Композиція І, ІІ розділів «Химера лісового озера»
Експозиція: одержання літнього завдання хлопцями від учительки Ірини Семенівни – зібрати колекцію комах.
Зав’язка: від’їзд Сергія і Митька до бабусі в село.
Кульмінація: роздуми діда Трохима про мету приїзду молоді до своїх бабусь.
Розв’язка: смачно наївшись, хлопці вирішили піти погуляти на річку.
III розділ «Озеро. Змії люблять сіно» IV розділ «Таємничий і – бр-р-р-р, який страшний. Хороший хлопець. Нервові можуть далі не читати»
Тема: зображення єдності людини і природи (подорож хлопців до озера, замилування красою довкілля, цікава таємниця водоймища).
Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, сміливості, винахідливості хлопців у виконанні завдання, яке вони дістали від шкільної вчительки, незважаючи ні на які страховиська.
Основна думка: у природи є свої таємниці, які можна розкрити через її розуміння, гуманне і доброзичливе ставлення до неї.
Експозиція: подорож хлопців до озера; огляд куреня з сіна.
Зав’язка: зустріч із Василем Трошем, який купався в озері; подарунок велосипедиста хлопцям (бурштиновий камінець).
Кульмінація: розповідь велосипедиста про чудовисько, яке начебто живе в озері.
Розв’язка: хлопці вирішують заночувати біля озера.
V та VI розділи «Митькозавр з Юрківки, або Химера лісового озера»
Тема: зображення дослідницької діяльності хлопців, якою вони захоплювалися, щоб дізнатися про історію виникнення чудовиська.
Ідея: возвеличення працелюбності, наполегливості, прагнення до пізнання світу, довкілля; повага до книги, її мудрості.
Основна думка: тільки в порозумінні, у спільній старанності, дружбі, взаємопідтримці, плідній праці можливо досягти бажаного результату.
Експозиція: Сергій з Митьком вирішили записатися до бібліотеки, щоб вивчати зоологію.
Зав’язка: дослідження хлопців стосовно виникнення невідомого гігантського чудовиська.
Кульмінація: Митькозавр Стеценка з Юрківки – назва невідомого чудовиська, що живе в лісовому озері.
Розв’язка: сліди невідомої істоти на березі виявлені вдень і біля них вороняче пір’я.
VII розділ «Операція «Курка» провалюється разом із дідом Трохимом»
Тема: намагання хлопців за допомогою курки привернути увагу чудовиська, яке б потрапило до ями.
Ідея: висміювання наміру хлопців щодо полювання невідомого звіра; засудження брехливості, улесливості, черствості.
Основна думка: не можна ставати на шлях брехні заради власних потреб; завдавати шкоди оточенню.
Композиція: Події розгортаються протягом одного дня.
Експозиція: розповідь Митька про особливості полювання на тигрів та необхідність застосування цього методу для того, щоб спіймати чудовисько.
Зав’язка: хлопці впіймали курку, викопали яму й очікували на появу невідомого звіра.
Кульмінація: до ями замість чудовиська потрапляє дід Трохим.
Розв’язка: брехливе виправдовування перед дідом Трохимом, провал операції «Курка».
IX розділ «Таємниця лісового озера»
Тема: здійснення мрії Сергія і Митька – спостереження хлопців за Митькозавром закінчилося успішно, його було виявлено.
Ідея: уславлення дружби, взаєморозуміння, наполегливості у прагненні подолати будь-які труднощі (Сергій і Митько); засудження хвалькуватості, хитрості, улесливості (Василь Трош).
Основна думка: те, що було таємним, стає відомим; намагання Василя ошукати, налякати Сергія і Митька посприяло тому, що друзі захопилися зоологією і виявили брехуна.
Композиція
Експозиція: події, що відбулися у дядька Гната з тромбоном; хлопці так і не виявили того, хто живе в озері.
Зав’язка: Сергій із Митьком почули неясний рух коло самої води, а потім побачили щось «надзвичайне, неймовірне і дуже доісторичне»; рятування Василя.
Кульмінація: велике викриття – Василь імітував життя чудовиська в озері.
Розв’язка: подяка Сергія і Митька Василеві за те, що він влаштував їм чудові канікули та прищепив інтерес до зоології.
Літературна гра «Так чи Ні»
1. Хлопці добиралися до бабусі велосипедами (…)
2. Літнім завданням було створити гербарій (…)
3. Перший, хто зустрівся друзям у селі, їм не сподобався…
4. Після повідомлення Васі хлопці збиралися відвідати
бібліотеку (…)
5. На березі озера хлопці відремонтували курінь (…)
6. У бурштиновому камінчику Васі був метелик (…)
7. На березі озера діти знайшли ріжки та ніжки козеняти,
якого з’їло чудовисько (…)
8. Вася повідомив про Лохнеське чудовисько (…)
9. Митько дізнався про звички сучасних варанів (…)
10. Хлопці збиралися сфотографувати чудовисько і послати фото до Академії наук (…)
11. Незнайому тварину діти заманили у заздалегідь
викопану яму (…)
12. Друзі подякували Василеві за вигадку (…)
1. Ні. 2. Ні. 3. Так. 4. Так. 5. Так. 6. Ні. 7. Ні. 8. Так. 9. Так.. 9. Так. 10. Так. 11. Ні. 12. Так.
Ольга ШАПОВАЛ.