Громадськість республіки заявляє, що не сприймає політичні заяви про так звану реінтеграцію Придністров’я, які лунають з правого берега.
Таку думку неодноразово висловлювали під час засідання круглого столу на тему «Ризики та загрози інтеграції з Молдовою». В обговоренні актуальних питань нинішнього політичного порядку денного взяли участь представники Загальнопридністровського народного форуму (ЗНФ), Об’єднаної ради трудових колективів (ОРТК), республіканського Союзу захисників При-
дністров’я, Молодіжного парламенту, Ради молодих дипломатів тощо.
Спираючись на зміст офіційних документів, ухвалених на державному рівні, громадські діячі, зокрема, нагадали правобережним опонентам, що на початку 90-х років тодішня влада Кишинева сама відмовилася від Придністров’я, визнавши незаконним утворення 2 серпня 1940 року Молдавської РСР.
Ще одним «залізобетонним» аргументом став загальнореспубліканський референдум, проведений у Придністров’ї 17 вересня 2006 року. Два десятиліття тому абсолютна більшість його учасників висловилася за незалежність ПМР та її самостійний розвиток. З того часу думка придністровців не змінилася, незважаючи на багаторічний тиск – економічний, політичний, логістичний, фінансовий, інформаційний.
Різноманітні обмеження Придністров’я перетворилися на вагомий інструмент державної політики, яку реалізують молдовські власті. Про це красномовно свідчили виступи учасників, які відзначалися численними прикладами утиску прав, свобод і законних інтересів придністровців.
Одним із найбільш шкідливих і згубних є обмеження права на працю. Різноманітні збори, мита, ПДВ та акцизи, які молдовська сторона раз у раз запроваджує та планує запровадити, ускладнюють або взагалі унеможливлюють господарську діяльність придністровських економічних суб’єктів. Втрата внаслідок цього робочих місць, можливості заробити – це вже прямий шлях до зниження рівня та якості життя населення, провокування трудової міграції, соціальної та гуманітарної катастрофи.
До такого роду обмежень можна також віднести численні порушення основоположного права на свободу пересування, що виливаються у депортації та, зрештою, призводять до позбавлення громадянства. У сусідній державі створили правові підстави для притягнення придністровців до відповідальності з використанням імперативних правових норм чинного закону про сепаратизм.
Правозахисники, зокрема й закордонні, неодноразово відзначали стійку тенденцію до порушення прав мешканців Придністров’я. Маємо справу з порушенням основних прав і свобод людини, зокрема тих, що закріплені у Загальній декларації прав людини, а також норм міжнародного права, загальноприйнятих демократичних стандартів і, зрештою, принципів гуманізму.
Ще однією темою обговорення стала реалізована на берегах Дністра тристороння миротворча операція і ставлення до неї мешканців Молдови та Придністров’я. Місцеві соціологи представили учасникам діалогу результати опитування, проведеного у республіці в лютому-березні. Ставлення придністровців до миротворців, що зберігають мир і безпеку, не змінюється протягом багатьох років, починаючи з 1992-го. Миротворчу операцію на Дністрі та курс Придністров’я на незалежність за підсумками останнього соціологічного опитування підтримують 82,5 % громадян республіки, які взяли в ньому участь.
Учасників засідання поінформували також про розробку «Культурного коду придністровців». У ньому вже знайшли відображення такі найважливіші життєві принципи, як миролюбність, рівність і братерство народів, духовність, свобода та дотримання прав людини, творча праця, сімейні цінності, збереження та розвиток освіти, культури й традицій.
По суті, цей документ потенційно може стати збіркою морально-етичних принципів і засад, настанов, якими у повсякденному житті керується багатонаціональний придністровський народ. У його змісті буде зроблено спробу відповісти на запитання: хто такі придністровці і що для них є найдорожчим?
Громадські діячі мають намір звернутися до лідера ЗНФ, Президента республіки Вадима Красносельського з проханням очолити редакційну комісію з остаточного доопрацювання «Культурного коду придністровців».
За результатами виступів, обміну думками, дискусій учасники «круглого столу» ухвалили підсумкову резолюцію.
Сергій ХОХЛОВ.
Фото автора.