Початок шляху: від Бердянська до Закарпаття
Народилася майбутня письменниця Галина Малик 12 серпня 1951 р. в місті Бердянську на Запоріжжі. Батько був ученим-агрономом, мати – педагогом. Родина належала до тієї категорії службовців, які цінували освіту, книгу і спокійну, розмірену працю. Дитинство дівчинки минуло серед степових краєвидів. Перше знайомство з книжкою Галинка запам’ятала на все життя, коли мама зробила їй диво-подарунок – збірку «Українські народні казки». Вона стала для неї і букварем, і розвагою, і цілим новим світом. Дівчина гарно вчилася у школі, мала веселий характер, почуття гумору і не збиралася бути письменницею, але доля склалася інакше.
На початку 1964 р. сім’я переїхала в селище Середнє на Ужгородщину. Для тринадцятирічної дівчинки це стало справжнім переворотом. Закарпаття зустріло її зовсім іншим ритмом життя, іншими, новими звуками та запахами, багатою мозаїкою культур і мов. Саме тут вона закінчила школу, тут сформувався її внутрішній світ, у якому тісно переплелися степова широчінь дитинства і гірська глибина нової батьківщини.
Після школи Галина вступила на філологічний факультет Ужгородського державного університету і закінчила його у 1980 р.
Вибір філології не був випадковим. Слово завжди притягувало, заворожувало її. Вже у шкільні роки вона почала писати вірші, й у жовтні 1967-го «Закарпатська правда» вперше надрукувала її поетичні спроби. Це був важливий момент, коли внутрішнє стало зовнішнім, коли особисте вийшло до читача.
Після університету Галина Малик працювала старшим методистом відділу наукової інформації з питань культури та мистецтва Закарпатської обласної наукової бібліотеки. Ця робота дала їй не лише професійний досвід, а й глибоке розуміння того, як живе література, як вона доходить до людей, як формуються смаки та народжуються нові імена. Пізніше цей досвід стане в пригоді, коли вона сама опиниться на іншій стороні – як редактор і видавець.
Редактор, видавець, наставниця
У 1991 р. Галина Малик стала головним редактором видавництва «Закарпаття». Це був непростий час для української книги, особливо для дитячої. Однак саме тоді вона змогла зберегти й розвинути видавничу справу. А в 1998 р. зробила те, що здавалося майже неможливим: відродила дитячий журнал «Віночок» через п’ятдесят років після його першої появи. І це не просто факт біографії, це акт любові до дитячого слова і віри в те, що діти потребують якісної, живої, сучасної літератури. Журнал став майданчиком для молодих авторів і для самих дітей, які робили перші спроби пера.
Галина Малик завжди допомагала іншим. Молодим поетам і прозаїкам – у становленні, у виданні перших книжок. Школярам – у вірі в те, що їхнє слово має вагу і значення. Вона часто приходить на зустрічі в школи та бібліотеки. І ці зустрічі ніколи не бувають формальними. Діти відчувають, що перед ними людина, яка говорить з ними на рівних, яка пам’ятає, як це бути дитиною, і вміє залишатися відкритою до дитячого світу.
Народження письменниці: від перших віршів до великих історій
Хоча перші публікації автора були поетичними, справжня сила розкрилася в прозі – у казках, повістях, фантастичних історіях для дітей і підлітків. Вона пише українською і російською, перекладає з болгарської. Її твори друкувалися в «Молоді України», «Сільських вістях», «Зірці», «Вістях України», журналах «Малятко», «Барвінок», «Перець», «Початкова школа», «Прапор», «Радянська жінка», «Веселка» та численних колективних збірниках.
Цікаво, що спочатку вона писала переважно для доньки. Історії народжувалися як сімейні, майже інтимні. Але з часом вони вийшли далеко за межі родини і знайшли відгук у серцях тисяч читачів.
Справжній прорив стався 1988 року. Казкова повість «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» одержала премію ім. Олександра Копиленка журналу «Барвінок». Того ж року її визнали переможницею конкурсу за твори для дітей, опубліковані на сторінці «Перченя» протягом року. Це був момент, коли ім’я Галини Малик пролунало на всю країну.
З 1991 р. вона є членом Національної спілки письменників України. Фантастична повість «Злочинці з паралельного світу» після журнальної публікації в «Барвінку» була визнана кращим твором 1997 р. і відзначена міжнародною премією Степана Феденка (США). У 2000 р. на обласному творчому конкурсі «Закарпатська книга від Кирила та Мефодія до наших днів» її відзначили як автора творів для дітей. А у 2003-му літератор стала лауреатом премії ім. Лесі Українки. Вручення відбулося в Новограді-Волинському, на батьківщині видатної поетеси. Ця нагорода стала визнанням не лише окремої книги, а всієї творчості письменниці.
Книги, що стали подіями
У творчому доробку Галини Малик є чимало видань: «Страус річкою пливе» (1984 р.), «Неслухняний дощик» (1989 р.), «Незвичайні пригоди Алі» (1997 р.), книжки-іграшки «Пантлик і Фузя» (1989 р.), «Королівство АНУ», «Пантлик і Фузя сперечаються», «Пригоди Іванка і Беркутка» (1990 р.), «Чорний маг і зачароване місто» (1994 р.), збірка перекладів Даниїла Хармса «Я тепер автомобіль» (1994 р.). Кожна з цих книг має свою інтонацію, ритм і героїв.
Деякі твори стали справжніми візитівками її доробку та увійшли до золотого фонду української дитячої літератури.
«Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» – це, без перебільшення, явище, що заслуговує на увагу. Дівчинка Аля не любить доводити справи до кінця, одного разу вона потрапляє в країну, де живуть усі незавершені роботи. У казці правлять Недороль Десятий та карлик Недочеревик, а мешканці мають недоладний вигляд, бо у кожного чогось не вистачає. Щоб повернутися додому, Алі доводиться навчитися відповідальності: «Кожен повинен закінчити те, що почав. Інакше він назавжди залишиться в країні Недоладії!».
Ця книга удостоєна премії ім. Олександра Копиленка і мала продовження – «Подорож Алі в країну сяк-таків» та «Третя подорож Алі». Повість виходила російською під назвою «В стране Недо-недо» і була перекладена англійською, угорською, іспанською, італійською, німецькою та французькою мовами (журнал «Миша», Москва, 1988 р.). Мало які українські книги для дітей того часу діставали таке широке міжнародне визнання.
«Злочинці з паралельного світу» – фантастична дилогія відомої письменниці, весела розповідь про безпритульного хлопчика Хроню, який наперекір долі сподівається знайти своїх батьків. Вірний друг пес Рекс, чеченець Джохар, мудрий ворон Гай, «крутий» кіт Рата, підла і підступна потвора Чмак – далеко не повний перелік персонажів, з якими доля зводить Хроню у його поневіряннях. М’який гумор, іронічність оповіді, колоритна мова, часом трагізм ситуацій тримають читача у постійній напрузі. Та найбільше зворушують прагнення головних персонажів до справедливості, атмосфера людяності і любові, якими сповнена кожна сторінка книги. Це одне з соціальних фентезі в українській літературі. Книга говорить не лише про пригоди, а про дружбу, відповідальність, силу духу і ціну вибору. Вона мала продовження і залишила помітний слід у підлітковій літературі.
«Мандри та подвиги лицаря Горчика» – блискуча пародія на класичні лицарські романи, в якій Горчик – головний герой – неідеальний. Він трохи незграбний, часто потрапляє в комічні ситуації, але саме тому його пригоди стають такими живими. Книга доводить важливу річ: герой – це не той, хто бездоганний від початку, а той, хто не здається, навіть коли все йде не за планом.
«Пригоди Іванка і Беркутка» – дитяча книжка-комікс, тепла, світла історія про дружбу. Маленький хлопчик Іванко та його незвичайний друг – птах Беркутко – вирушають у подорож, де на них чекають магія, небезпеки й випробування. Це книга про те, що справжня дружба – не про спільні розваги, а про вміння бути поруч, коли важко.
«Вуйко Йой і Лишиня» – особлива перлина. Книга про домовичка на ймення Вуйко Йой, який живе у старовинній хатці на високій горі серед густого лісу. Домовичок, Мишеня та цвіркун Лишиня давно не бачили людей, які вирішили перевезти хатку у скансен. Що таке «скансен», чому Лишиня подався в мандри та чи зможе він знайти Вуйка Йоя та хатинку – читайте у веселій і сонячній книжці. Тут письменниця майстерно поєднала закарпатський народний гумор, фольклорні мотиви та сучасну казкову форму і читач відчуває справжній смак закарпатського колориту і народної мудрості: «Життя – це така штука, де або ти його перехитриш, або воно тебе!».
Світ мотивів і смислів
Чому книги Галини Малик так міцно тримаються в пам’яті? Тому що під легким, майже грайливим пером завжди ховаються глибокі мотиви.
Мотив відповідальності найяскравіше звучить в «Країні Недоладії». Незавершені справи не зникають. Вони накопичуються, набувають сили й починають керувати людиною. Це універсальний урок і для дитини, яка не хоче робити уроки, і для дорослого, який відкладає важливі рішення.
Мотив боротьби зі страхами особливо відчутний у «Злочинцях з паралельного світу». Герої письменниці це звичайні хлопці та дівчата. Вони бояться, сумніваються, помиляються. Але діють. «Справжня хоробрість – це не відсутність страху. Це коли ти боїшся, але дієш».
Мотив дружби проходить червоною ниткою через багато творів письменниці. Персонажі рідко перемагають самостійно. Вони йдуть поруч з друзями, підтримують одне одного, діляться силою. «Дружба – це не про те, щоб бути поруч тільки в хороші моменти. Це про те, щоб залишатися навіть тоді, коли важко».
Мотив комічного, перевертання реальності робить її книги сучасними. Вона бере класичні сюжети і перевертає їх. Лицар може бути кумедним. Дорослі – тими самими дітьми, тільки з бородами.
Мотив казки як дзеркала реального світу, мабуть, найважливіший. Фантастичні світи Г. Малик завжди говорять про цілком реальні речі: про вибір, відповідальність, страх нового, потребу в підтримці і про вміння помічати диво навіть у буденному. Автор робить висновок, що казка – це не втеча від реальності. Це ключ до її розуміння. Світ сповнений дивовижних речей, якщо вміти їх бачити.
Стиль, який запам’ятовується
Галина Малик володіє рідкісним умінням говорити про складне просто, а про серйозне – з усмішкою. Її гумор ніколи не буває злим. Він теплий, іронічний, трохи філософський. Вона не повчає, а розповідає історію так, що читач сам доходить до потрібних висновків.
Персонажі її книг мають яскраві характери і впізнавану мову. Сюжети динамічні, відірватися від читання майже неможливо. А під пригодами завжди ховаються теми, які залишаються з людиною надовго: відповідальність, дружба, чесність, подолання страхів, віра у власні сили.
Вона створила цілий всесвіт, у якому кожен читач – від найменшого до підлітка і навіть дорослого – може знайти щось своє.
Тетяна ШЕРВІНСЬКА.
Фото pmg.ua