У же понад три десятиліття її журналісти інформують земляків про найважливіші
події, що відбуваються у місті, районі та республіці.
За 36 років друковане видання стало синонімом стійкості, професіоналізму та патріотизму, що проглядають із кожного газетного рядка. Його історія починалася навесні 1990-го. Тоді депутати міськради твердо вирішили: у Дубоссарах має бути власний друкований орган. Перший номер вийшов 6 серпня. Його зміст цілком передавав атмосферу того тривожного часу.
Ініціатором заснування стала група журналістів: Олексій Атаманенко (перший редактор), Іван Здоровець, Володимир Шустов, Володимир Голенковський, Ганна Біла, Марія Савватєєва, Юрій Ребежа. З кожним випуском нове видання перетворювалося на народну трибуну, ставало голосом дубоссарців. Спогадами про той час поділився Іван Здоровець:
«Поява нашої газети була дуже своєчасною. Придністровці, мешканці Дубоссар та району виступали за справедливе розв’язання мовного питання, дотримання прав людини. Ні погрози, ні шантаж не впливали на нас. Ідеологічні опоненти спочатку відверто сміялися над ідеєю створення нової газети, проте час показав – ми мали рацію».
Особливо важливою була роль газети під час збройного конфлікту 1992 року. На її сторінках публікувалися репортажі з передової, розповіді про захисників республіки, про їхню самопожертву. «Зарю Приднестровья» доставляли на передову, де нових номерів чекали як чергового ковтка правди. Відтоді газета пройшла довгий і важкий шлях. За внесок у становлення, захист і розвиток Придністров’я до 15-річчя видання було нагороджене орденом «Трудова слава». У різні часи колектив редакції очолювали віддані журналістиці люди: Віктор Лобач, Віктор Багнібов, Олег Нагорний, Юрій Рекуто, Яна Сакка, Лілія Петренко. Нині редакцією керує Надія Корончук, яка намагається зберегти наступність поколінь.
За минулі 36 років у колективі працювало чимало талановитих журналістів. Кожен із них мав тверду громадянську позицію, у кожного був власний стиль. Завдяки їхній творчій, професійній праці, газета ставала кращою та цікавішою для читачів. Одні приходили у складні часи, коли доводилося долати безліч труднощів, інші приносили свіжі ідеї, нові теми та підходи, що допомагало виданню йти в ногу з часом. І кожен із них залишив слід на сторінках рідного друкованого видання. Внесок кожного сприяв тому, що газета «Заря Приднестровья» стала популярною, її полюбили городяни. І нинішній склад редакції лишається творчою командою.
«Видання зберегло своє первісне призначення, – каже Надія Корончук. – Ми стали народною газетою. Намагаємося вести довірливий діалог із читачами. Їм, як найкращим друзям чи сусідам, ми повідомляємо про події, що відбуваються в рідному місті, про життя та досягнення дубоссарців. Часто на прохання передплатників публікуємо інформацію, яку і в Інтернеті можна легко знайти, але читачі хочуть дізнаватися про все з улюбленої газети. Як вони самі запевняють, так вірніше й надійніше. Для нас така довіра є цінною, вона надихає та вселяє надію, що наше друковане видання житиме, незважаючи на повсюдну цифровізацію».
Видання має сайт, де розміщуються електронні версії свіжих номерів. Щоп’ятниці читачі з нетерпінням чекають, коли листоноша доставить їм омріяний щотижневий випуск «Зари Приднестровья» зі свіжими новинами, нарисами, репортажами, оповіданнями та порадами. Для журналістів газети немає більшої подяки за щоденну працю, ніж дзвінки читачів із побажаннями «Так тримати!», коли вони кажуть, що газета для них – «вікно у світ». Тоді газетярі розуміють – вони працюють недаремно.
Віктор РОМАНЮК