Ігровий матеріал для повторення вивченого з української мови
Літо минає. Наближається новий навчальний рік. Пропонуємо нашим читачам, учителям та учням, ігрові завдання з української мови для відтворення знань, зіставлення, узагальнення та актуалізації вивченого. Доведено, що застосування ігор підвищує ефективність сприймання навчального матеріалу, сприяє розвитку пізнавального інтересу учнів, допомагає легко пригадати засвоєний матеріал.
Гра – величезне світле вікно,через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень і понять.
Василь СУХОМЛИНСЬКИЙ
ГРА «НАВЧАЮЧИ, ВЧУСЯ»
Необхідно підготувати картки з фактами, що стосуються теми уроку, по одній на кожного учня. Протягом кількох хвилин учні читають інформацію на картках. Після цього вони знайомлять з інформацією на своїй картці однокласників. Кожну хвилину на екрані з’являється підказка – картка одного з учнів. Таким чином, буде задіяне й зорове сприйняття. Завдання полягає в тому, щоб поділитися своїм фактом і почути інформацію від іншого. Протягом відведеного часу треба забезпечити спілкування кожного учасника з максимальною кількістю інших для одержання якомога повнішої інформації. Коли учні завершать гру, варто запропонувати їм відтворити здобуту інформацію. Учитель аналізує й узагальнює засвоєні учнями знання.
КАРТКИ:
1. Слова, відомі всім носіям мови, якими вони вільно, без будь-якого обмеження користуються, належать до загальновживаної лексики.
2. Терміни – слова, які виражають чітко окреслені поняття з різних галузей науки, техніки й мистецтва, наприклад: електорат, диктатура, посол, аташе, адвокат, позов, бюджет, ліцензія, дивіденди, бісектриса, електрон, калорія, сульфат, бокс, ринг, вірш, поема, підмет, тенор, орнамент, готика.
3. Жаргонізми – слова, властиві розмовній мові певного середовища. Наприклад, у молодіжному або кримінальному жаргоні побутують слова бакси (долари), штука (тисяча), лимон (мільйон), шлунок (гаманець), базар (розмови), пакет (наряд міліції), стрілочник (донощик), черепи (свої хлопці), гнати (брехати), кинути (обманути), наїжджати (чіплятися, погрожувати), кльово (дуже добре).
4. Історизми – це слова, які вийшли з ужитку разом із реаліями дійсності, що вони називали, наприклад: починок (пряжа, намотана на веретено), чисниця (десята частина (три нитки) пасма), пістря (груба, зазвичай саморобна тканина).
До історизмів належать назви:
• представників різних верств населення минулих часів: князь, боярин, смерд, війт, осавула;
• давніх професій: мечник, лучник, бровар;
• старовинної зброї та знарядь праці: булава, гаківниця, сагайдак, мушкет, соха, рало;
• старовинного одягу: жупан, кирея, намітка, сап’янці;
• колишніх грошових одиниць, одиниць міри: гривеник, дукат, аршин, корець, фунт тощо.
5. Архаїзми – це слова, витіснені з мови іншими, новими: вікторія (перемога), десниця (права рука), чадо (дитя), благо (добро), стража (сторожа), словеса (слова), фортеція (фортеця), ректи (сказати), сей (цей), оний (той), сіреч (тобто), вольний (вільний).
6. Просторіччя – одна з форм національної мови, що функціонує поряд із діалектами, жаргонним мовленням і літературною мовою. Разом із народними говорами та жаргонами просторіччя становить усну некодифіковану сферу загальнонаціональної мовної комунікації – народно-розмовну мову.
7. Професіоналізмами (від лат. professio – «заняття», «спеціальність») називаються слова, уживання яких обмежене вузькоспецифічними потребами представників певної професії.
8. Фразеологізми (фразеологічні звороти) – стійкі словосполучення, які сприймаються як єдине ціле й уживаються носіями мови в усталеному оформленні.
9. Лексика (від гр. lexicos – «той, що відноситься до слова») – це сукупність слів, які вживаються в мові.
10. Наука, яка вивчає словниковий склад мови – значення слів, їх походження, зв’язок з іншими словами, – має назву «лексикологія» (від гр. lexis – «слово» й logos – «вчення»).
11. Збором і систематизацією слів, а також теорією та практикою укладання словників займається лексикографія.
ГРА «ХТО КРАЩЕ?»
Завдання: визначте стильову належність слів; замініть їх літературними відповідниками.
Бараболя, не заливай, кульчики, файний, крутий, облом, на понтах, наїхати, вуйко, філіжанка, зіскочити, підірватися, засохнути, плай, робе, ходе, любе.
ГРА «ПЕРЕКЛАДАЧ»
Завдання: доберіть до слів іншомовного походження відповідники з української мови.
Іншомовні слова: біографія, демонстрація, горизонт, гігант, ідеал, ілюстрація, сервіс, тріумф, шосе.
Власне українські: життєпис, показ, обрій, крайнебо, велетень, взірець, малюнок, обслуговування, перемога, успіх, дорога.
ГРА «НАЗВИ ОДНИМ СЛОВОМ»
Завдання: замініть словосполучення одним словом іншомовного походження.
1. Льодова гора, що плаває в морі. ()
2. Відступ у першому рядку тексту. ()
3. Певний режим харчування. ()
4. Музичний супровід. ()
5. Пристосування тварин або рослин до нових кліматичних умов. ()
6. Керування хором, оркестром. ()
7. Слова, що мають протилежне значення. ()
8. Слова, різні за звучанням, але однакові за лексичним значенням. ()
Довідка: дієта, айсберг, абзац, акомпанемент, акліматизація, синоніми, диригування, антоніми.
ГРА «ХТО ШВИДШЕ»
Завдання: доберіть із довідки фразеологізми.
1. Отримавши 12 балів, Максим був ….
2. Мешканка Львова знала своє місто ….
3. Песики, що гралися на подвір’ї, були схожі ….
4. Кількість учасників конкурсу з української мови зростала … .
5. Після довгожданого подарунка весь сум Назара ….
6. Маленький хлопчик …. втрачаючи цінний час.
7. Друзі щосили … із саду, побачивши на порозі злого діда Охріма.
Довідка: як гриби після дощу, на сьомому небі від щастя, накивати п’ятами, байдики бити, як вітром здуло, як свої п’ять пальців, як дві краплі води.
ШАРАДИ Завдання: складіть слова.
1. Назва букви Б.
Суфікс прикметника денний.
Буква алфавіту після Ж.
Суфікс іменника квасолина.
Ціле: назва горючої рідини,
що виготовляється
з нафти.
2. Основа слова кома.
Префікс слова попрацювати.
Звук, що позначається буквою, яка стоїть у алфавіті перед У.
Ціле: назва солодкого напою з фруктів
і ягід.
ГРА «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ФУТБОЛ»
Методичний коментар. Гра проводиться для узагальнення та систематизації знань учнів із певної теми. Цей вид навчальної роботи є найбільш ефективним для одночасного включення всіх учасників в активну діяльність. Гра застосовується для оперативного опитування та спілкування дітей у групах.
Клас ділиться на дві команди. Капітани команд – із м’ячами. Вони по черзі виконують мовні удари (тобто ставлять запитання). Запитання адресуються конкретно обраному учасникові команди. Якщо той не знає правильної відповіді, то відповідати мусить капітан. Якщо ж і капітан не в змозі дати правильну відповідь, то команді зараховується гол. Учні заздалегідь готують запитання та радяться перед грою з учителем.
ГРА «ХТО ШВИДШЕ?»
Завдання: встановіть відповідність між першою та другою частинами дробових чисел.
1. Одну А другій.
2. Одна Б другою.
3. Однієї В друга.
4. Однією Г другу.
5. На одній Д другої.
6. Одній.
1 2 3 4 5 6
Г В Д Б А А
ГРА «ПИШИ ПРАВИЛЬНО»
Методичний коментар. Клас ділиться на дві команди, які отримують картки з завданнями. Два учні – представники обох команд – записують на дошці кожну відповідь у формі прикметника з іменником, до якого він відноситься. Виграє та команда, представник якої швидше й без помилок запише відповіді на дошці.
«Як називається …?»
1. Територія з великою густотою населення. (Густонаселена територія)
2. Шар землі, де залягає кам’яне вугілля. (Кам’яновугільний шар)
3. Солодкий запах черемхи, що паморочить голову. (Запаморочливосолодкий запах)
4. Завод, нагороджений двома орденами. (Двічіорденоносний завод)
5. Збори учнів усієї школи. (Загальношкільні збори)
6. Приміщення з трьома ярусами. (Трьох’ярусне приміщення)
ГРА «МІКРОФОН»
Методичний коментар. Гра надає можливість кожному щось швидко сказати, по черзі відповідаючи на запитання.
Необхідно поставити запитання класові, запропонувавши передавати уявний мікрофон учневі, який висловлюється. Діти по черзі передають «мікрофон» одне одному. Кожен висловлюється і практично засвоює інформацію від однокласників.
Завдання: пригадайте прислів’я, які містять антоніми чи синоніми.
Наприклад:
1. Горить, палає і втоми не знає.
2. Де багато шуму й гамору, там мало толку.
3. Науку вивчають з азів, дружбу бережуть спочатку.
4. Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля.
5. Не будь солодким, бо злижуть, не будь гірким, бо виплюнуть.
6. Не вчись ламати, а вчись будувати.
7. Недруг піддакує, а друг сперечається.
8. Не тим час дорогий, що довгий, а тим, що короткий.
9. Новою дорогою йди, але й старої не забувай.
10. Письменний бачить поночі більше, як неписьменний удень.
11. Поділена радість подвійна, а поділене горе удвічі менше.
12. По одежі стрічають, по розуму проводжають.
ГРА «ТІЛЬКИ В ОДНОМУ ЧИСЛІ»
Завдання: відгадайте загадки.
Методичний коментар. Учні записують слова-відгадки, визначають число іменників і роблять висновок, що в українській мові є іменники, які вживаються тільки в однині або тільки у множині.
1. Рідке, а не вода, біле, а не сніг.
2. У зимову веселу пору ми – кращі друзі дітвори. Вивозять діти нас на гору, а ми веземо їх з гори.
3. Хто входить і виходить, той перший нам руки подає, а ми стоїмо завжди при вході, нас у хаті кілька є.
4. Хто голівку свою влітку накриває і по двадцять хусток має.
5. Ношу їх багато років, а ліку їм не знаю.
6. Внизу роги, а наверху хвіст.
7. Що то за твір, що не чоловік, не звір, а має вуса?
ВІДПОВІДІ:
1. Молоко. 2. Сани. 3. Двері. 4. Капуста.
5. Волосся. 6. Вила. 7. Ячмінь.
Зоя ДІДУРИК, учитель української мови та літератури.