Ці слова стали лейтмотивом круглого столу, присвяченого міжнаціональним відносинам, що відбувся у Палаці Республіки. Цьому відповідала і його тема: «Різні корені – спільний дім і доля».
Організаторами заходу виступили Спілка журналістів та ДУ «Приднестровская газета», які приурочили його до Року придністровського народу. За спільним столом зібралися керівники та представники національних громад республіки, що утворюють єдиний придністровський народ, органів державної влади, громадських організацій. У роботі круглого столу взяли участь заступник Голови Уряду Віталій Нягу, міністр цифрового розвитку, зв’язку та масових комунікацій Олександр Димитрогло, начальник Управління з питань роботи з громадськими організаціями Адміністрації Президента Олександр Березовський, голова Громадської палати Володимир Ладункін.
Предметом зацікавленого діалогу стало збереження історії, культури, мов і традицій численних народів, що населяють наш край, та передача їх майбутнім поколінням. Характерною рисою зустрічі став її неформальний та емоційний характер. Росіяни, українці, молдавани, білоруси, азербайджанці, вірмени, євреї, болгари та представники інших національних об’єднань ділилися досвідом громадської роботи, згадували про свої родові корені, розповідали цікаві сімейні історії, говорили про те, що нас відрізняє, а головне – про те, що нас об’єднує.
А спільною для всіх придністровців є ця земля, на якій живуть представники 72 національностей, працюють і святкують, створюють міжнаціональні сім’ї, виховують дітей та онуків, а коли треба – захищають її зі зброєю в руках.
Усі ми, по суті, добрі сусіди, які допомагають одне одному, керуючись покликом серця. І в той же час кожен із нас є носієм мови та культури своєї національності, що намагається зберегти традиції, заповідані предками.
Ми – різні, але ми – єдині. Так складалося протягом століть. Придністров’я – це дім, що став рідним для всієї багатонаціональної, строкатої та багатоголосої спільності, яка називається придністровським народом.
«Придністровський народ як суб’єкт завершив своє формування. Ми можемо сміливо говорити, що ми – придністровський народ, який є багатонаціональним, полікультурним і проживає на території ПМР», – зазначив Віталій Нягу.
Під час короткого виступу він подякував журналістам за створення та популяризацію серії відеороликів, які розповідають про представників різних національностей, що проживають у Придністров’ї, а також про його міста. Представник Уряду назвав цю роботу «якісною творчою працею, спрямованою насамперед на просвіту молодого покоління», і додав, що «з них люди дуже багато дізналися про культуру нашого народу». Продовження цієї роботи Віталій Нягу вбачає у розробці додаткових заходів підтримки національних громад з боку держави, а також у спільній пропаганді цінностей, притаманних придністровському народу.
Ми – придністровці. Такий висновок лунав у виступах учасників круглого столу. Коли люди добре знають і цінують власне національне коріння, традиції свого народу, вони прагнуть ознайомити з ними якомога більше людей, представників інших національностей. Це наче вінок, сплетений із різних квітів і трав.
Йдеться не тільки про знання власної історії, а й про повагу до культури, традицій, побуту та обрядів інших народів, які живуть поруч. Важливо не стати одне для одного чужими тільки через те, що в паспортах зазначені різні національності власників.
Прищеплювати це потрібно з раннього дитинства, щоб, по-перше, зберегти зв’язок між поколіннями, а по-друге, сформувати уявлення про те, що багатомовність і культурне різноманіття не розділяють, а об’єднують і стають частиною спільного розмаїтого цілого.
У межах круглого столу «Різні корені – спільний дім і доля» також обговорили розробку народного документа, що визначає культурний код народу Придністров’я. Над ним працювали члени багатьох громадських організацій республіки. На сьогодні робота перебуває на завершальному етапі, після чого документ буде представлений Президенту Вадиму Красносельському, який виступив із відповідною ініціативою.
Це тим більш важливо, що 2027-й Глава держави оголосив Роком культурної спадщини Придністров’я. В основі згаданого документа лежить одна-єдина домінанта – рівність і братство наших народів. Похідними від неї є такі загальнолюдські цінності, як сім’я, повага до старших, любов до рідного краю, праця та взаємодопомога.
ПРЯМА МОВА
Віталій НЯГУ, заступник Голови Уряду: «У придністровського народу є розуміння того, як потрібно жити в добросусідстві, підтримувати добрі стосунки одне з одним і розвивати власну культуру, водночас поважаючи культуру сусідів. Єдність народів Придністров’я не означає відмови від національних особливостей. Навпаки, вона збагачує нашу спільну історію».
Юрій КРЕЙЧМАН, директор єврейського громадського благодійно-культурного центру «Хесед»: «Дружба народів починається з вулиці, з двору, з друзів. Потім вона переходить у сім’ї, на робочі місця тощо. З поваги до людини, яка живе поруч, починається міжнаціональна злагода».
Людмила БАХЧЕВАН, директор Будинку культури с. Паркани: «Уже другий рік поспіль ми набираємо слухачів на курси з вивчення рідної болгарської мови. Найголовніше – передати молодому поколінню мову, культуру та традиції нашого народу».
Насреддін МЕХТІЄВ, керівник азербайджанської культурно-просвітницької громади «Хазар»: «Ми створювали цю республіку, ми її захищали. Тепер ми хочемо примножити наші успіхи та досягнення. Чим згуртованішими ми всі будемо, тим сильнішим буде Придністров’я».
Володимир ЛАДУНКІН, голова Громадської палати: «Наприкінці 80-х – на початку 90-х нам довелося відстоювати цю землю. І не тільки землю як територію – головне, ми відстоювали саме життя тут. І республіку ми створили насамперед для того, щоб захистити свої сім’ї, дітей».
Олександр ЗАВЕЛЯ.
Фото автора.