Про комфортні умови в кожній оселі, на які так очікують придністровці нинішнього року, ми мали нагоду поговорити з технічним директором «Тирастеплоенерго» Станіславом Табакаром, якого й запросили до нашої редакції. Подробиці – в ексклюзивному інтерв’ю.
Давно відомо, що людині догодити складно, а то й просто неможливо. Це стосується і погоди, й відчуття комфорту вдома.
Для нашої зручності працюють різні спеціалісти: ті, хто дбає про електроенергію, водопостачання, про роботу ліфтів, про опалення та теплу воду.
МДУП «Тирастеплоенерго» – основне теплоенергетичне підприємство республіки, головними завданнями якого є виробництво і транспортування теплової енергії, постачання та забезпечення тепловою енергією споживачів усієї республіки. Тому редакція і звернулася до спеціаліста цієї установи за роз’ясненнями.
Колись у наших містах із настанням пізньої осені, а то й зими починалися так звані «розкопки». Таким способом ваша організація демонструвала свою діяльність. Тепер усе інакше: тільки-но завершується опалювальний сезон, починається підготовка до нового. І це ще рання весна. Чому так?
– Так, у співробітників нашої установи вже давно змінився підхід до своїх безпосередніх обов’язків. Тепер з настанням весни у містах та районах республіки традиційно починається активний сезон ремонтних та відновлювальних робіт. Коли опалювальний сезон завершено, фахівці мають можливість провести необхідні роботи на теплових мережах, котельнях та обладнанні, щоб уже наступної зими мешканці були забезпечені стабільним і якісним теплопостачанням. Ми завжди повинні бути готові до всього, з урахуванням нинішньої ситуації. Це постачання матеріалів, електрики, іноді й недопостачання. Тому, як тільки завершується опалювальний сезон, ми одразу починаємо готуватися до наступного.
Це так лише в Тирасполі?
– Ні, ми ведемо масштабні роботи одночасно в усіх населених пунктах республіки, які обслуговуються підприємством. Крім великих об’єктів, щодня виконуємо значний обсяг поточних робіт – усунення пошкоджень, обслуговування обладнання, перевірка мереж, підготовка багатоквартирних будинків та котелень до наступного опалювального періоду.
Нагадаю, що одним із найбільших об’єктів у Тирасполі став капітальний ремонт магістральної теплової мережі діаметром 500 мм на ділянці на вулиці Радянській від вулиці Шевченка до вулиці Котовського. Роботи проводилися у межах інвестиційної програми підприємства на 2026 рік. Загальна довжина ділянки становила близько 340 м, а в однотрубному виконанні – 680 м.
Чи використовуєте ви у своїй роботі сучасні матеріали? Чим вони відрізняються від колишніх?
– Ми стараємося йти в ногу з часом. Хоч інколи нам доводиться використовувати старі теплотраси, що дісталися нам ще з часів Радянського Союзу, ми використовуємо нові технології, нові труби ППУ (пінополіуретан), та ППМ (пінополімінеральна ізоляція). У першої – низька теплопровідність, тобто тепловтрати у неї мінімальні. Матеріал легкий, підходить для сучасних тепломереж із підвищеними вимогами до енергоефективності, тривалого терміну служби.
Робота ваша непроста. Іноді людям доводиться працювати ночами, щоб ліквідувати ту чи іншу проблему на теплотрасі, в будинках виникають проблеми, що потребують термінового втручання фахівців. Чи вистачає у вас спеціалістів для такої непростої роботи?
– Я з 2002 року починав роботу слюсарем у цій системі. Бувало, що доводилося надовго залишати сім’ю, всюди треба було встигати, причому працювали як служба швидкої допомоги. Нам треба забезпечувати не тільки житлові будинки, але й об’єкти Мінсоцзахисту, Мінпросвіти й таке інше. Усе це об’єкти підвищеної безпеки. Працівники повинні мати відповідну кваліфікацію, бути не молодшими 18 років, мати спеціальні допуски. Отже, молодих практично не вистачає. Це й газозварники, і слюсарі, електрики.
Підприємство укладало угоди з навчальними закладами за дуальною, профорієнтованою системою освіти, тобто такою формою навчання, яка поєднує теоретичну підготовку в закладі освіти з практичною роботою на реальному підприємстві? Якщо так, то з якими саме?
– Ті, кого ми приймали за договорами з навчальними закладами, після набуття практичних знань, підвищення кваліфікації, звільняються і виїжджають за межі республіки. Ми практикуємо співпрацю з Бендерським політехнічним інститутом, з технічним коледжем ім. Ю. О. Гагаріна. Нині нічого не змінилося. Кадри нам потрібні.
Наскільки «Тирастеплоенерго» вже готове до початку опалювального сезону? Коли ми відчуємо тепло у своїх помешканнях?
– Практично ми готові повністю. Почавши заповнення теплових мереж і систем опалення з 17 серпня, ми тепер налаштовані на роботу на 99, 9 %. Нами проведені роботи та обслуговування теплових мереж більш ніж у 400 житлових будинках по республіці.
Станом на жовтень 2026 року підприємство працює у штатному режимі, якомога швидше усуваючи локальні пошкодження на мережах, з актуальними графіками можна ознайомитися на офіційному сайті. Там щодня публікується оперативна інформація, де будь-хто може знайти відповідь на своє запитання щодо пошкоджень на мережах.
До речі, всю оперативну інформацію ми викладаємо і на месенджерах – Телеграм та Вайбер. Знайти нас там дуже просто.
Що ж стосується тепла, то ми його увімкнемо, як завжди, за нормативами: коли середньодобова температура повітря на вулиці протягом 5 діб становитиме +8 °С.
Станіславе Трофимовичу, яку Ви маєте освіту, чому обрали таку непросту професію?
– По-перше, я радий, що маю спеціальність, яка завжди затребувана, що я можу бути корисним людям. Свого часу навчався у Дністровському енергетичному технікумі, у 2002-му, як уже говорив, почав працювати в «Тирастеплоенерго», спочатку слюсарем, потім майстром. Навчався заочно в Бендерському політехнічному інституті ПДУ імені Т. Г. Шевченка. Жодної хвилини не пожалкував, що пройшов такий шлях від робітника до технічного директора підприємства. Приємно робити добро людям, знати і любити свою професію. Мій батько, дідусь по материнській лінії, брат – усі мали відношення до роботи енергетика. І вони не боялися відповідальності, знали досконало всі нюанси, були справжніми майстрами своєї справи. А я, хоч і пішов своїм шляхом, також допомагаю людям. Можна сказати, що це наша робітнича династія.
Що б Ви побажали молодим – юнакам і дівчатам, які шукають свою дорогу після закінчення школи?
– Думаю, перш за все, вони повинні самі себе запитати: чого хочуть, яка мета у них, що їм цікаво. Не комусь розповідати про свої мрії, а чесно сказати самому собі. І йти до цієї мети. Адже нічого не дається просто так, коли ти сидітимеш на дивані, вишукуючи щось у гаджеті, граючись в ігри, марнуючи час. Життя у нас одне, замолоду треба себе готувати до самостійності. І вчитися. Можливо, і до нас прийти, щоб відчути свою причетність до потрібної справи.
Дякую за розмову. Дякую, що прийшли до нас. І нехай нам усім буде затишно в наших домівках.
Юлія ПОНОМАРЕНКО.
Фото автора.