***
Сидить сім’я за вечерею. Син питає тата:
– Тату! А чому грім гримить?
– Не знаю.
– А скільки кілометрів від нашого села до Франківська?
– Не знаю.
— А чому зимою холодно?
– Не знаю.
Втручається мама:
– Досить до тата чіплятися з дурними запитаннями!
Тато відповідає:
– Та нє. Най питає. Звідки дитина про щось знатиме, як в тата не питатиме?
***
Карпати. Свидовецька полонина. На схилі гори Близниці пасеться отара овець. Над отарою бовваніє постать вівчаря. Раптом гірську ідилію перериває дзвінок мобільного телефону. Отара припиняє трапезу і витріщається на вівчаря. Той витягає телєфон, вівці починають занепокоєно шушукатися.
– Гальо! – і повертаючись до отари: – А ну ціхо, то мене!
***
– Петре, та куди так утікаєш?
– Йой, біжу, бо не встигну на дизель у 4.20
– Біжи через моє поле. Аж тебе замітить мій бик, ти ще встигнеш на 3.10
***
– Ти в армії служив?
– Ні, мене не взяли.
– Чого не взяли?
– Бо не знайшли.
***
Допитують гуцула:
– То ви украли гроші?
– Ні, не я.
– А у вас є алібі?
– А що то таке?
– Но вас хтось бачив у той час, коли пропали гроші?
– Слава Богу, ніхто!
***
Автотурист звертається до мешканця Карпат:
– Не підкажете, де можна дістати запчастини до автомобіля?
– Там за селом буде крутий поворот над прірвою. Запчастини лежать в долині.
***
Мало хто знає, що відомі Солотвинські солені озера більшу частину року, поки немає відпочиваючих, абсолютно прісні…
***
А кілько ваша корова дає молока?
– 20 літрів за день.
– А що ви з ним робите?
– Ну, 10 лишаємо собі, а 15 продаємо…
Добірку гуцульських жартів
підготувала Наталя СИНЯВСЬКА.