Маланка (Маланки, Щедрий вечір) – день у народному календарі східних слов’ян. Відзначають його і на придністровській землі, де люди різних культур живуть разом настільки дружно, що їхні народні звичаї змішалися й переплелися, а свята стали загальними.
У селі Воронково, розташованому в Рибницькому районі, з розмахом розгорнулися народні гуляння, присвячені цьому традиційному святу.
Заводіями та найактивнішими щедрувальниками стали учасники колективу місцевого Будинку культури. Директор закладу Валентина Стеля розповіла: «За традицією, що склалася, до святкування добре підготувалися. У нас була підготовлена програма: колядки, щедрівки, обрядові та жартівливі пісні. Під запальні мелодії духового оркестру ряджені, поміж яких були казкові та фольклорні персонажі, в тому числі Дід Мороз зі Снігуронькою і, звичайно, сама Маланочка (переодягнений у жінку чоловік), вирушили щедрувати й колядувати селом».
В ошатних костюмах, з барабанчиками, піснями, танцями та примовками, щедрувальники йшли від оселі до оселі. Мимохідь звеселяючи перехожих жартами, процесія та всі, хто до неї приєднався, попрямували в центр села, до адміністрації. Біля будівлі сільради колядни-
ки з іще більшим ентузіазмом, підтримувані присутніми, щедрували й колядували. На звуки оркестру і дзвінкі вигуки забавників вийшли представники держадміністрації.
Українською мовою пролунала щедрівка «Щедрий вечір, щедрівочка, прилетіла ластівочка, сіла, пала на віконечко. Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я…» Молдавським привітанням «Ла дой мерь ши ла дой перь…» ряджені бажали добра, удачі та всіляких гараздів. Колядували й російською: «Колядуем, колядуем, мы по всем дворам кочуем…» Глава запросив односельців до будинку адміністрації, де для них накрили стіл із частуваннями.
Поласувавши смаколиками, представники колективу місцевого Будинку культури вирушили в сусіднє село Гершунівку, яке належить до Воронківскої сільради.
«Вирішили поїхати, порадувати трішки Гершунівку», – зазначила Валентина Петрівна. – Усі вбрані відповідно до свята. Коли приїхали й почали виставу, то виявилося, що господар будинку, біля якого ми щедрували, якраз святкував день народження. Нас за традицією запросили в домівку».
«Наша Маланка не робоча, на ній сорочка парубоча, вона не любить працювати, любить з Васильком танцювати», – приступили до своєї роботи ряджені, а Маланка з віником пішла з господарями танцювати.
«Так трапилося, що одразу і пощедрували, й з днем народження людину привітали. Чудово повеселилися, господар навіть сказав, що його ще ніколи в житті ніхто так не вітав», – продовжила свою розповідь директор БК.
На запрошення місцевих жителів самодіяльні артисти Воронківського БК ще в трьох будинках показали свою святкову програму. Поки йшли від хати до хати, до них приєднувалися дітлахи, перехожі. На все село лунала музика. Кожен міг узяти участь у гулянні, потанцювати, піднести настрій собі та іншим.
По завершенні «святкових гастролей» у Гершунівці щедрувальники повернулися до Воронкова і влаштували фінальну виставу біля магазину на молдавській стороні рідного села, де продемонстрували всі свої знання і премудрості фольклору щодо народних традицій.
Валентина Стеля зазначає, що свято Маланки, як і всі заходи періоду пандемії, відбулося за урізаною програмою. Та все ж вона вважає, що святкувати потрібно в будь-якому випадку. Колективу БК вдалося піднести настрій односельцям, а також жителям сусідньої Гершунівки.
Це приклад тільки одного народного свята. Їх на придністровській землі знають і відзначають багато! Дуже радує, що у нас зберігаються і примножуються чудові народні традиції.
На прикладі села Воронково можна побачити, як завзято вміють гуляти наші люди, як стародавні фольклорні традиції стараннями працівників культури перетворюються на красиві святкові програми, своєрідні театралізовані вистави
Дмитро ВЛАДОВ.
Фото автора.