На другий місяць зими випадає одне з найбільших і найшанованіших церковних свят – Стрітення, яке відзначають 15 лютого.
Цей день вважали змаганням Зими й Весни, немов вони зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима переможе, то ще довго буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.
Стрітення відзначали наші бабусі й дідусі. Святкували пишно і радісно, водили хороводи, співали пісні, в яких прославляли родючу землю і весняну працю, проганяючи зиму.
Стрітення ще називають Зимобором або Громниці. Назва походить від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалася велика магічна сила. Їх запалювали відразу після повернення з церкви, «…аби весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив».
Запалювали їх і літом під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин і споруд від блискавки.
Святили на Стрітення, крім свічок, і воду, яку вважали цілющою. Її набирали в новий невживаний посуд і зберігали за образами впродовж року. Допомагала вона від різних хвороб.
Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну; чумаків – у далеку дорогу, й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри.
У господарстві такою водою кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники – вулики й бджіл, щоб не заїли чужі комахи.
У народі є багато прикмет, перевірених самими людьми в цей день.
– Якщо під вечір потепліло, то перемогла Весна, тому Зима йшла туди, де була Весна, а Весна – де була Зима.
– Лютий лютує, весні дорогу готує.
– Як на Стрітення мет, дорогу перемітає, то корм – відмітає.
Пізню весну провіщає і зоряне небо на Стрітення.
Відлига у святковий день – до пристойного врожаю пшениці.
Як капає зі стріх, так мед капатиме з вуликів
Роман ПЕТРИКIВ.
Фото: https://ptoday.ru/.