Останнім часом усі ми спостерігаємо, що наші діти не тягнуться до книг, не читають потайки після того, як батьки побажали їм доброї ночі, не засиджуються в бібліотеках студенти тощо. Як наслідок, постало питання: чи потрібні нам бібліотеки, якщо зменшився інтерес до читання?
Видатний англійський письменник Ніл Гейман прочитав чудову лекцію, яку варто порадити усім, хто не розуміє, навіщо читати художню літературу та яка від цього користь. Ось деякі тези з цієї натхненної промови:
«Один зі способів зруйнувати дитячу любов до читання – це, звичайно, переконатися, що поруч немає книг. І немає місць, де діти могли б їх прочитати. Мені пощастило: коли я ріс, у мене була чудова районна бібліотека.
Бібліотеки – це свобода. Свобода читати, свобода спілкуватися. Це заклад, який не закінчується того ж дня, коли ми покидаємо школу або університет, це дозвілля, це притулок і доступ до інформації.
Я гадаю, що тут уся справа в природі інформації. Інформація має ціну, а правильна інформація безцінна. Останнім часом ми відійшли від браку інформації і підійшли до перенасичення нею. Тепер кожні два дні людська раса створює стільки інформації, скільки ми виробляли від початку нашої цивілізації до 2003 року.
Бібліотеки – це місця, куди люди приходять за інформацією. Книги – це тільки верхівка інформаційного айсберга, вони лежать там, і бібліотекарі можуть вільно й легально забезпечувати вас книгами.
Бібліотеки – це ворота в майбутнє. Тож дуже шкода, що по всьому світу ми бачимо, як місцева влада розглядає закриття бібліотек як легкий спосіб зберегти гроші, не розуміючи, що вони обкрадають майбутнє, щоб заплатити за сьогодні. Вони закривають ворота, які повинні бути відкриті.
Книги – це спосіб спілкуватися з мертвими. Це спосіб вчитися у тих, кого більше немає з нами. Людство створило себе, розвивалося, породило тип знань, які можна розвивати, а не постійно запам’ятовувати. Є казки, які старші за багато країн, казки, які надовго пережили культури та стіни, в яких вони були вперше розказані.
Потрібно підтримувати бібліотеки. Використовувати бібліотеки, заохочувати інших користуватися ними, протестувати проти їх закриття.
Якщо ви не цінуєте бібліотеки, то ви не цінуєте інформацію, культуру чи мудрість».
Після прочитання цих слів з’явилося непідробне почуття гордості за позицію нашої та російської влади щодо питань збереження бібліотек та їх розвитку шляхом тісної співпраці.
Так, у Рибницькій центральній бібліотеці минулого тижня провели літературну зустріч «Заповітний міст». Участь у ній взяли головний спеціаліст представництва Росспівробітництва в Молдові Сергій Скворцов, глава держадміністрації В’ячеслав Фролов. Під час заходу говорили про важливість збереження бібліотечних фондів і відродження культури читання. Сергій Скворцов подарував бібліотечній системі міста художню літературу.
«Сама назва проекту «Заповітний міст» свідчить про те, що міст між Придністровською Молдавською Республікою і Росією має бути завжди, всюди й у всьому», – акцентував увагу В’ячеслав Фролов, звертаючись до присутніх у бібліотеці гостей.
Очільник держадміністрації подякував організаторам та кураторам за високий рівень проведення заходу. Особливі слова подяки пролунали на адресу представників Росспівробітництва за надану увагу й підтримку.
Сергій Скворцов розповів, що липецькі письменники, яких торік приймало Рибницьке відділення Спілки письменників Придністров’я, поставили перед собою завдання подарувати юним рибничанам нові книги. У результаті проведеної акції було зібрано понад 200 дитячих книг. Їх доставку в Рибницю організували у Росспівробітництві, яке і від себе додало коробку дитячої художньої літератури.
Продовжилася зустріч виступами рибницьких, кам’янських і тираспольських письменників і поетів. Говорили про творчість Володимира Висоцького. Міркували про роль художньої літератури в розвитку особистості.
Отже, бібліотечний фонд поповнили, й усіх дітей ласкаво запрошують у бібліотеку. Ворота в майбутнє, як завжди, відчинені для них.
Максим ГАЛЬЧУК.