23 березня– Всесвітній день метеоролога, а в Придністров’ї він відзначається ще як День працівників гідрометслужби.
Перші спостереження за погодою
Одне з перших запитань первісної людини про навколишній світ пов’язане з погодою, її мінливістю та примхами. То була далеко не проста цікавість, адже від погоди залежало саме її існування, можливість вижити в суворому природному довкіллі. Посухи, повені, урагани, селі, снігові хуртовини та багато інших погодних явищ докорінно впливали на розвиток і занепад світових центрів древніх і нинішніх цивілізацій. Впливають вони й тепер. Відомості про погоду були потрібні людині в міру розвитку землеробства, скотарства, мореплавства та інших видів її діяльності, наприклад, будівництва житла. Перші спроби прогнозування погоди ґрунтувалися на багаторічних спостереженнях у місцях проживання людей, саме звідси беруть початок усім нам знайомі народні прикмети. Однак клімат не постійний, він увесь час змінюється і змінюватиметься й надалі. Це закономірний процес, і початок свій він бере з моменту утворення планети Земля. Останнім часом на природні кліматичні процеси почала впливати й сама людина.
Треба розуміти, що відбувається тут і зараз
Для цього на всій земній кулі ведуться єдині метеорологічні спостереження – за єдиними вимогами та стандартами, в єдині терміни, за єдиною програмою. У 1849 році була створена Головна геофізична обсерваторія, яка здійснювала науково-методичне керівництво мережею метеорологічних станцій і пунктів. У 1929-му єдина гідрометеорологічна служба об’єднала всю мережу метеорологічних пунктів, які до цього належали до різних відомств. Зі створенням Всесвітньої метеорологічної організації в 1951 році координація дій між метеорологами світу дістала новий імпульс у розвитку галузі. Саме з цього часу стало можливим порівнювати й оцінювати кліматичні та погодні явища, що відбуваються в усьому світі. Тому на всіх метео-
рологічних станціях світу, включаючи Придністров’я, є спеціальний годинник, який показує єдиний час – за Гринвічем. Наприклад, якщо ваш годинник показує 26 хвилин на дев’яту ранку, а часовий пояс відповідає московському часу, то цей зсув дорівнює чотирьом годинам, а, отже, у вас зараз 26 хвилин на п’яту ранку. За цим часом живуть і працюють гідрометеорологи в усьому світі. У нашій республіці це єдине місце, де люди працюють за гринвічським часом, не визнаючи переходу на літній чи зимовий час.
Перші метеорологічні спостереження
Наука метеорологія виникла в середині XVII століття, коли були винайдені перші метеорологічні прилади, такі як термометр і барометр. Перші інструментальні спостереження були розпочаті у Флоренції в 1654 році, в Парижі – в 1658-му, в Лондоні – в 1666-му, в Африці, Азії та Китаї – в 1698 році. В Росії докладні записи про погоду були розпочаті в Петербурзі 1722 року, а в 1730 – 1733 рр. були організовані метеорологічні спостереження в Москві, тоді ж вперше у світі була побудована метеорологічна мережа з 12 станцій, яка регулярно працювала й охопила не тільки європейську частину Росії, але і Сибір. Поштовхом до складання першої карти погоди стала знаменита «Балаклавська буря» під час Кримської війни, коли флот Англії та Франції зазнав поразки від стихії. Так було надано потужний імпульс розвитку синоптичної метеорології.
На території Придністров’я перші метеорологічні спостереження проводилися в Кам’янці в 1889 році, потім – з 1892-го – в Дубоссарах (з реєстрації атмосферних опадів), а пізніше – в с. Плоть (вимірювання температури). У березні 1898 року в м. Тирасполі Афанасій Погибко розпочав перші метеорологічні спостереження за гідрологічним станом річки Дністер. Однак до 1945 року вони неодноразово переривалися. Після звільнення Тирасполя від німецько-румунських загарбників 12 квітня 1944 року відразу ж почалися роботи з відновлення метеостанції на території нинішнього Придністровського науково-дослідного інституту сільського господарства (ПНДІСГ) і вже з 1 травня 1944-го на ній здійснювалися (здебільшого для послуг сільського господарства) метеорологічні спостереження за денною температурою повітря, хмарністю, атмосферними явищами, напрямком і швидкістю вітру, а з 8 травня – за вологістю і нічною температурою повітря. Велика увага приділялася мікрокліматичним і фітокліматичним спостереженням.
Станція перебувала у віданні Народного комісаріату оборони при Головному управлінні гідрометеорологічної служби Червоної Армії й підпорядковувалася Київському управлінню гідрометеорологічної служби. У Придністровській Молдавській Республіці Указом Президента ПМР від 30 жовтня 1992 р. № 286 був утворений
Придністровський республіканський Гідрометцентр. До його складу увійшли станції та пости Молдавського управління з гідрометеорології, розташовані на Лівобережжі Дністра.
Свій значний внесок у становлення станції зробили Ольга Смотрич, Єфросинія Мельник, а багато співробітників станції, такі, наприклад, як Ганна Панчоха, Євдокія Драй, Ганна Мироненко, Галина Деденкулова, Євдокія Кирица, Тамара Свистельникова працювали на станції з молодості й до самої пенсії.
Про важливість метеорологічних спостережень
Всесвітній метеорологічний день 23 березня 2022 року відзначається під девізом «Раннє попередження та вчасне реагування» і підкреслює життєво важливе значення гідрометеорологічної та кліматичної інформації для мінімізації ризику стихійного лиха. У результаті зміни клімату екстремальні метеорологічні, кліматичні та гідрологічні явища стають все більш частими та інтенсивними в багатьох частинах світу. Все більше людей, ніж будь-коли раніше, стають вразливими до численних супутніх небезпечних явищ, які виникають у результаті зростання населення, урбанізації та деградації навколишнього середовища.
Модернізація гідрометслужби Придністров’я
Розпорядженням Уряду ПМР 29 грудня 2020 року був прийнятий «План розвитку гідрометеорологічної діяльності в республіці на 2021 – 2025 рр.». Основною метою такого рішення є підвищення ефективності гідрометеорологічної діяльності в галузі моніторингу навколишнього середовища на базі сучасних технологій і технічних засобів. Це дозволить ефективніше вирішувати завдання щодо забезпечення захищеності суспільства й держави від впливу небезпечних гідрометеорологічних явищ, збереження та захисту природного середовища. В рамках реалізації цього документа налагоджений сучасний інтернетзв’язок, що забезпечило оперативну передачу інформації про здійснені спостереження та інструментальні дослідження в центр збору інформації. (Досі передача інформації з мережі спостережень здійснювалася за допомогою телефонного та поштового зв’язку).
Закуплені та доставлені 3 (три) гідрометеорологічні щогли висотою 10 м для установки на них датчика анеморумбометра, а на випадок відсутності електроенергії –флюгерів з легкою (400 г) і важкою (800 г) дошками. Вони служать для визначення напрямку і швидкості вітру й будуть встановлені на метеорологічних станціях. Старі щогли не змінювалися з радянських часів і потребують заміни.
Придбали також гідрометеорологічні прилади та обладнання, а саме: анеморумбометр М-63 М-1 для визначення напрямку і швидкості вітру; комплект глибинних термометрів АТМ-5 для визначення температури ґрунту на глибині 5, 10, 15, 20 см
на оранці та 0.2, 0.4, 0.8, 1.2, 2.4, 3.2 м під природним покривом; ваги аналітичні ВЛР-200 для зважування проб ґрунту на вологість, фільтри на пил в атмосферному повітрі та зважені наноси в р. Дністер (3 шт.); плювіограф ВП-2 для безперервної реєстрації кількості та інтенсивності, часу початку і закінчення опадів.
Таким чином, почався процес оновлення й заміни старого обладнання на нове. За таких умов, кількість видів спостережень збільшиться. Наприклад, планується встановлення плювіографа на Кам’янській метеорологічній станції. Така модернізація Гідрометслужби ПМР виводить її на новий рівень розвитку.
Досвідчені фахівці як основа всіх перетворень
Без участі досвідчених співробітників неможливі будь-які досягнення. З нагоди професійного свята на особливу увагу заслуговує нинішній заступник директора ДУ «Гідрометцентр» Зінаїда Лупашко (її стаж складає 49 років), начальник відділу гідрології Людмила Гавриленко, начальник відділу спостережень за забрудненням атмосферного повітря, начальник відділу метеорології та клімату Лейла Кафарова, начальник Озерної метеорологічної станції міста Дубоссари Юрій Шикер, техніки-агрометеорологи Тетяна Саймурзанова та Ольга Якубовська, інженер-гідролог Наталія Завязкіна, головний спеціаліст-агрометеоролог Тетяна Височанська. Понад 20 років керував Гідрометцентром Віталій Басок, на долю якого припали найважчі роки створення та налагодження діяльності установи.
У своєму привітанні на честь професійного свята метеорологів Голова Верховної Ради Олександр Коршунов зазначив, що їхні точні та своєчасні прогнози «…допомагають оперативно реагувати на зміни погодних умов, мінімізувати шкоду від ударів стихії, планувати сільськогосподарські та дорожні роботи. В епоху автоматизації та цифровізації наукових і виробничих процесів незмінними залишаються неоціненний досвід, професійна інтуїція та відповідальність».
Одна з особливостей, що об’єднує
колектив однодумців, – сімейна спадкоємність у роботі й теплі взаємини між ними. Як і в минулі повоєнні часи, робота в Гідрометцентрі стала основою створення міцних сімейних пар, серед яких не було розлучень.
Працювати в системі Гідрометслужби без спеціальної освіти неможливо. На превеликий жаль, здобути такі затребувані спеціальності, як синоптик, метеоролог, аерохімік, гідролог у Придністров’ї чи Молдові неможливо. Нині доводиться докладати неабияких зусиль для залучення молодих фахівців до структури служби.
З професійним святом співробітників Гідрометцентру привітали також Президент і Голова Уряду. Вони відзначили важливість і актуальність гідрометеорологічної інформації в Придністров’ї. Властиві їм точність, скрупульозність, професіоналізм, уміння «розуміти» та «відчувати» атмосферні явища перетворюють величезний масив цифр у доступні й короткі повідомлення, де зазвичай вказані знайомі нам поняття: температура повітря, напрямок і швидкість вітру, опади, тиск, хмарність тощо.
Відрадно, що у своїй роботі придністровські метеорологи йдуть у ногу з часом, керуючись міжнародними вимогами та стандартами, й перебувають у тісному контакті з закордонними колегами. Це особливо важливо з огляду на глобальні кліматичні зміни
Віталій КОЛЬВЕНКО.
Фото автора.