Ліс – природний ресурс, який хоч і здатен поновлюватися, все ж таки вимагає до себе дбайливого ставлення. Тому постійно перебуває в центрі уваги як керівництва республіки, так і соціуму. Нещодавно про стан лісового фонду та перспективи розвитку галузі дискутували члени Громадської ради, що діє при державній адміністрації Кам’янського району.
Виконуючий обов’язки директора ДУП «Придністров’я-ліс» Андрій Плотян у першу чергу поінформував громадських діячів, що основними напрямами діяльності держпідприємства є захист і відновлення лісу, вирощування та продаж посадкового матеріалу, заготівля й реалізація лісоматеріалів.
«Ліс – це живий організм, що потребує постійної уваги. Робота тут не припиняється ніколи. Ми збираємо та висаджуємо насіння. Допомагаємо лісу вирости й доглядаємо його. Здійснюємо вирубку старих дерев, щоб на їхньому місці висадити молоді. Так триває рік за роком. Люди підтримують і корегують природне життя лісу», – підкреслив А. Плотян.
У Придністров’ї щороку висаджується близько 130 га лісу, 25 із них – у Кам’янському районі. При цьому лісистість на півночі – найвища в регіоні. Якщо по республіці середній показник становить 7,6 %, то на Кам’янщині ліси займають 17 % земель. Під наглядом працівників двох лісництв, які діють на території району, перебуває 6 700 га угідь. Збільшити площу, відведену під багатолітні насадження (важливі не лише для екосистеми, а й для економіки краю), співробітники галузі раді б, та не можуть: усі землі Державного лісфонду вже зайняті.
Громадські діячі зазначили, що в районі ще є досить пустирів, які неможливо задіяти в сільськогосподарській сівозміні та інших корисних процесах. Наприклад, схили довкола Хрустової, де раніше розробляли кар’єри, ділянка напроти автотранспортної бази в Подоймі, площі поблизу Валя-Адинки… У цілому лісом можна засадити ще близько 200 га. Проте А. Плотян, погоджуючись із тим фактом, що незатребувані площі є, відзначив, що всі вони не належать до Держлісфонду. Щоб підприємство могло здійснювати на цих землях необхідні роботи, Громадська рада рекомендувала держадміністрації району клопотати перед органами державної влади про передачу пустирів у відання ДУП «Придністров’я-ліс».
Відзначив керівник підприємства й інші проблеми, що існують у галузі. Одна з них пов’язана з рельєфом місцевості. Привабливий для туристів, які милуються вкритими розмаїттям дерев і чагарників пагорбами, для лісників він стає викликом у повсякденній роботі. Щоб обробляти кам’янисті ґрунти на крутих схилах, необхідна спеціальна техніка, придбання якої без державної підтримки підприємству не по кишені.
Ще одна актуальна потреба – кадри. Їх у лісовій галузі республіки дефіцит. Директор повідомив: «У ДУП «Придністров’я-ліс» тільки 6 фахівців мають вищу освіту, причому 4 з них – пенсіонери. Молодь украй неохоче приходить у галузь через великий обсяг роботи та порівняно невисоку заробітну плату. Тому у штаті лісництв не вистачає людей, а з виконанням комплексу робіт щодо повсякденного догляду за лісом виникають суттєві проблеми. Для проведення санітарних вирубок і посадки молодих дерев запрошують сезонних робітників, але для виконання заходів, які вимагають знань і умінь, необхідні фахівці. Певні кроки для вирішення цієї проблеми вжиті Урядом. Розпочалася підготовка кваліфікованих кадрів для лісової галузі. Кам’янський політехнічний технікум, колектив якого має багатий досвід роботи в такому напрямі, набирає абітурієнтів на навчання за фахом «Лісове та лісопаркове гос-подарство». Тим, хто вже працює в галузі, пропонують необхідний курс знань на заочному відділенні. Змінився і підхід до оплати праці лісників. Нині підприємство переходить з бюджетного фінансування до роботи за держзамовленням, що дозволить підвищувати зарплату фахівцям з коштів прибутку.
Чимало питань порушили громадські діячі щодо реалізації деревини: від ділової до призначеної для опалювання. Директор держпідприємства повідомив, що у зв’язку з практично повною газифікацією населених пунктів республіки, попит на дрова значно знизився. У лісництвах Кам’янщини нині є в наявності понад 2 000 складометрів дров. Зважаючи на те, що їх продаж дозволений лише в колотому вигляді, підприємство придбало спеціальне устаткування і здійснює підготовку деревини до реалізації.
Ще одне джерело доходу – розсадники. Якраз у них із насіння народжується ліс. Завдяки дбайливому догляду, сіянці, схожі на травичку, набираються сили, щоб стати величними деревами. Проте посадочний матеріал вирощують тут не тільки для відновлення лісів: саджанці охоче купують для озеленення населених пунктів Придністров’я та приватних подвір’їв, а підприємство, завдяки діяльності розсадників, має кошти, необхідні для подальшого розвитку.
Під час зацікавленої дискусії обговорювали питання не тільки організації догляду за лісом, його захисту від хвороб та шкідників, а й створення рекреаційних зон та нових туристичних маршрутів. Відзначивши, що в цілому лісництва справляються з поставленими перед ними завданнями, Громадська рада сформулювала пропозиції щодо поліпшення роботи галузі, особливо вказала на необхідність підтримки її з боку держави як гарантії збереження та поповнення лісових насаджень, їх дбайливого й ефективного використання.
ПРО ВИВЕЗЕННЯ НЕБЕЗПЕЧНИХ ВІДХОДІВ
Одним із пріоритетів Стратегії розвитку ПМР є забезпечення екологічної безпеки країни. Для досягнення цієї мети держава використовує різні механізми, в тому числі організовує ліквідацію небезпечних відходів.
Найбільш шкідливі речовини, які негативно впливають на довкілля, – це агрохімікати, що втратили свою якість. На території Придністров’я є чимало місць, де ще з радянських часів зберігаються застарілі добрива та препарати для боротьби з бур’янами, шкідниками й хворобами рослин. У нинішньому році спеціальна комісія, що займається вирішенням проблеми накопичених небезпечних хімічних речовин на території Придністров’я, обстежила місця тимчасового зберігання застарілих пестицидів у населених пунктах Кам’янського району. У селищі Сонячному агрохімікати розміщувалися в підземному сховищі, розташованому на землях сільськогосподарського призначення. Понад чотири тонни небезпечних речовин зберігалися на території села Катеринівка. Рідкі пестициди були упаковані в зав’язані поліетиленові мішки, частина з яких була пошкоджена. Це обумовило й забруднення самого сховища.
Щоб усунути загрозу, яку застарілі високотоксичні пестициди створюють безпосередньо для здоров’я людей і в цілому для довкілля, фахівці підрядної організації здійснили переупаковку небезпечних хімічних речовин і вивезли їх на склад, розташований у селі Воронково Рибницького району. Тут організовано централізоване зберігання застарілих отрутохімікатів, упакованих у спеціальні ємності. Нині на складі зосереджено понад 7 тонн пестицидів у порошкоподібному та рідкому вигляді, а також забруднений ними ґрунт.
Подальші роботи з утилізації агрохімікатів плануються в селі Красненьке Рибницького району. Необхідно також вивезти близько 6 тонн пестицидів із села Рашків Кам’янського району.
На черговій зустрічі придністровських фахівців були оприлюднені такі дані: на сьогодні в Рибницькому районі накопичено майже 60 т непридатних пестицидів разом із забрудненою тарою і ґрунтом, а також близько 54 т застарілих хімічних фарбників. Небезпечні речовини складовані в селах Плоть, Красненьке, Жура, Бутучани, Бєлочі, Колбасна та в самій Рибниці на території ТОВ «Мастерок». У поточному кварталі розпочнуться адміністративні процедури щодо вивезення цих небезпечних речовин з Рибницького району. Передуватиме транспортуванню переупаковка в спеціально призначені для цього герметичні ємності обсягом від 80 до 120 літрів.
Планується також вивезення небезпечних хімічних речовин, придбаних у великій кількості ще за радянських часів, із території ЗАТ «Завод «Молдавізоліт».
На офіційному сайті Держслужби екологічного контролю й охорони довкілля ПМР повідомляється, що після вивозу цих отрутохімікатів розпочнеться робота з хімічними реактивами, термін придатності яких уже давно закінчився. До них належать, зокрема, розчинники, спирти, індикатори, буферні розчини, кислоти, гідроксиди та солі. Ці речовини використовувалися в лабораторіях навчальних закладів для проведення експериментів і науково-дослідних робіт.
Нині на території Придністров’я накопичилося близько 3,5 тонни непридатних хімреактивів. Вони тимчасово зберігаються розрізнено по всій республіці – на територіях організацій, які спеціалізуються на збиранні та вивезенні твердих побутових відходів. Для спрощення заходів щодо ідентифікації та перепакування реактивів, зібраних у містах і районах, доцільно створити в республіці один пункт тимчасового зберігання, де будуть строго дотримані умови екологічної безпеки.
Фахівці планують здійснити інвентаризацію зібраних речовин, щоб визначити, яких запобіжних заходів потрібно вжити для організації їх безпечного вивезення.
ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
Наш спільний дім – планета Земля. Її атмосфера і водні ресурси – основа життя людства. Тому проблема охорони природи стосується кожного з нас.
Щоб підвищити загальну екологічну культуру населення, в 1992 році на Конференції з питань довкілля представники ООН заснували День екологічних знань. Уже три десятиліття світова спільнота відзначає його 15 квітня, проводячи різноманітні просвітницькі акції.
Найактивнішим чином залучені до процесу екологічного виховання навчальні заклади, що з ранніх років привчають дітей берегти природу, навколишнє середовище. Багатогранну роботу в цьому напрямку проводить громадський рух «Юний еколог Придністров’я». Його структура розгалужена, як дерево: екологічні загони діють у кожному навчальному закладі, а координують їхню діяльність республіканський штаб і його районні та міські підрозділи.
Про кам’янських захисників довкілля розповіла вчитель географії та біології Наталія Тодіка, яка очолює районну організацію «Юний еколог Придністров’я» з 2019 року: «Головна наша мета – прищепити молодому поколінню любов до Батьківщини, навчити дбайливо ставитися до її природних багатств, виховати громадянина, який чітко усвідомлює свою відповідальність за збереження природних багатств.
Оскільки працюємо ми з дітьми та підлітками, прагнемо зробити процес екологічної освіти цікавим. Продемонструвати знання про навколишній світ, здобуті на уроках і в гуртках, висловити свої ідеї, як зберегти природу в усьому її розмаїтті, школярі можуть на конкурсах, екологічних іграх і зльотах. Їх проводимо регулярно. На стику 2021-го і 2022-го відбувся конкурс «Екоялинка», під час якого діти постаралися створити головний новорічний символ із підручних матеріалів. І довели: для того, щоб у будинку панував святковий настрій, зовсім не потрібно губити хвойне деревце. До 23 лютого десятки учнів підготували екоподарунки захисникам Вітчизни. Ця форма роботи, що передбачає створення виробів із матеріалів, придатних для вторинного використання, вже декілька років досить популярна в підлітковому середовищі. Завершенням зимового сезону став конкурс малюнків і фотографій, на яких були зображені рідні пейзажі, прекрасні в будь-яку пору року.
Весна – традиційний час для акцій «Первоцвіти», «Чистий берег», «Збережемо нашу землю блакитною та зеленою». Діти беруть участь в озелененні населених пунктів, очищають від сміття прибережні й лісові зони, захищають від згубних чинників тваринний і рослинний світ. Активність, з якою школярі залучаються до цієї роботи, є кращим підтвердженням того, що нове покоління небайдуже до екологічних проблем і готове брати участь у їх розв’язанні»
Тетяна ГРИЦЮК.
Фото: gseco.gospmr.org