Всесвітня організація охорони здоров’я ініціювала щорічне проведення дня боротьби з хворобою Паркінсона 11 квітня. Iдея цього дня – привернути увагу суспільства до необхідності надання підтримки та допомоги хворим на тремтливий параліч.
Що спричиняє хворобу, в якому віці, які причини виникнення та перші ознаки, її діагностування та лікування? На ці та інші запитання нашому кореспондентові відповіла завідувач неврологічним диспансером Республіканського госпіталю ветеранів Великої Вітчизняної війни, лікар-невролог вищої категорії Олена Альбертівна Гулак.
Фахівець розповіла, що тремтливий параліч вперше був описаний англійським лікарем Джеймсом Паркінсоном у 1817 році, тому й названий його ім’ям. Тоді припускали, що тремтіння може починатися після 50 років, тобто хвороба властива пацієнтам у солідному віці. Однак з’ясувалося, що захворювання трапляється і в осіб набагато молодших – у проміжку від 30 до 40 років. Причому, чоловіки страждають на це захворювання частіше, ніж жінки. Сучасна медицина досягла певного розуміння біохімічних та молекулярних основ розвитку цього захворювання, але залишаються невідомими причини його появи.
На сьогодні є достатньо лікарських засобів, здатних уповільнити патологічний процес та покращити якість життя пацієнтів. Тому важливо якомога раніше розпочати лікування захворювання.
Хворобу Паркінсона відносять до повільно прогресуючих дегенеративних уражень центральної нервової системи. Її основними ознаками вважають порушення у вигляді недостатньої рухової активності зі зниженням обсягу і темпу рухів. Скутість неухильно наростає, і вся поза хворого набуває характерного вигляду: зігнутий вперед тулуб, нахилена вперед голова, руки злегка зігнуті й приведені до середньої лінії, обличчя маскоподібне. Хода дрібними кроками.
– Прояви захворювання помітні з одного боку. Тремор у руках виникає під час хвилювання. Для хвороби характерні напади втоми, що з’являється спонтанно, і порушення сну.
– Двосторонні порушення без постуральних розладів (тих, що забезпечують підтримку певного становища у просторі всього тіла чи його частини). Відзначається постійний тремор в обох руках та гіпомімія обличчя. Погіршення мови через тремтіння нижньої щелепи та язика. У хворого тече слина, виникають труднощі з ковтанням. Підвищується жирність шкіри.
– У пацієнта помірно виражена постуральна нестійкість, але ще не потрібна стороння допомога. Уповільнюється мова, обличчя хворого нагадує застиглу маску. У нього з’являється дрібна хода.
– У хворого значною мірою втрачається рухова активність, але він може пересуватися без підтримки, а також самостійно стояти. Пацієнт постійно втрачає рівновагу. У нього розпочинаються психічні розлади, розвивається депресія.
– Людина прикута до ліжка або крісла, вона не в змозі пересуватися без сторонньої допомоги. Розвивається деменція. Порушується дефекація та сечовипускання. Зникає членороздільна мова, виникають значні проблеми під час ковтання.
На пізніх стадіях хвороби Паркінсона пацієнт не може обходитися без сторонньої допомоги. Він повинен постійно перебувати під наглядом.
Олена Альбертівна вважає, що для діагностики хвороби та подальшої терапії пацієнтам необхідно звертатися на консультацію до невролога. Лікар під час огляду пацієнта оцінить виконання дрібних рухів, а також його здатність до пересування. Професійно призначене лікування та дотримання пацієнтами рекомендацій лікаря дозволять надовго зберегти рухові навички. Тривалий проміжок часу хворий зможе обходитися самостійно.
Терапія хвороби має бути комплексною. Найголовнішою є необхідність ліквідувати дефіцит дофаміну – активної хімічної речовини, що виробляється головним мозком людини, а також гормону, що виробляється наднирниками в організмі. Лікарі призначають препарати, що підвищують рівень цього нейромедіатора. Лікарські засоби спрямовані на стимуляцію його вироблення, або імітацію його дії.
У Тирасполі та навколишніх селах страждають на хворобу Паркінсона 105 осіб, а загалом у республіці – 402. Усі вони повністю забезпечуються медикаментами, затрати на які взяла на себе держава. Одинокими пацієнтами опікуються представники соціальної служби. Їм як довіреним особам за рецептами видають ліки для захворілих у столичній аптеці № 305. Усі препарати, необхідні хворим, нині є в наявності.
Олена Альбертівна закликає бути уважнішими до свого здоров’я, не нехтувати відвіданням лікарів, не забувати про медичний огляд, хоча б раз на рік
Аліса КОХАНОВА.
Фото автора.