Робота над розвитком мовлення учнів послiдовно здiйснюється під час вивчення всiх шкільних дисциплiн, але особлива роль у цьому процесi вiдводиться урокам мови та лiтератури, предметом яких є мистецтво слова.
Саме на уроках лiтератури створюються винятковi можливостi для мовленнєвої практики учнів, для оволодiння рiзноманiтними видами та жанрами мовленнєвих висловлювань, у тому числi творчих. Тому саме вiд учителя, вiд тих методiв та прийомiв, які вiн обирає, та вiд мистецтва їх використання на уроцi й пiд час позакласної роботи залежить ступінь цього впливу.
Опис зовнішності людини вважають одним із найскладніших видів цього типу мовлення.
Зпоміж недоліків творчих робіт учнів найпоширеніші такі:
невміння виділити суттєве у зовнішності, нездатність вибудувати висловлювання навколо стрижневої ідеї;
розпорошеність опису, що є наслідком невміння систематизувати зібраний матеріал;
підміна опису розповіддю;
невміння під час опису зовнішності розкрити характер, настрій, стан людини, своє ставлення до неї;
невміння описувати в розповіді дійових осіб;
збіднення мови учнівських портретних описів.
Запобігання вказаним недолікам та їх подолання передбачає систематичну цілеспрямовану роботу над описом зовнішності людини.
Опис зовнішності людини може бути діловим, науковим та художнім.
У 7 класі увага традиційно приділяється художньому описові. Ця увага виправдана насамперед тим, що саме робота над цим видом опису має особливе значення для збагачення мовлення учнів.
Опису зовнішності людини на уроках мови передує попередня робота над описом під час вивчення художніх творів на уроках літератури, де учні знайомляться з описом зовнішності різних персонажів і доходять висновку, що портрет дає змогу не тільки уявити почуття, особливості характеру, становище в суспільстві, а також ставлення автора до свого героя.
Перша ланка в системі роботи над описом зовнішності людини – докладний письмовий переказ розповідного тексту, що містить елементи опису. Урок націлює учнів на усвідомлення того, як через портретний опис можна розкрити внутрішній світ людини, висловити своє ставлення до неї, яким чином опис зовнішності використовується для характеристики героїв. Семикласники вчаться також аналізувати вихідний текст і відбирати матеріал для висловлювання.
Наступний етап роботи – написання твору-опису. Спираючись на знання і вміння, сформовані в процесі підготовчої роботи до твору-опису, учитель розповість учням, як будується опис зовнішності людини та з яких компонентів він складається. Особлива увага звертається на збагачення словника учнів так званою «портретною» лексикою.
Насамперед необхідно з’ясувати, коли та з якою метою вдаються до опису зовнішності людини. Під керівництвом учителя семикласники доходять висновку, в якому разі виникає потреба в діловому, а коли – в художньому описі зовнішності.
Джерелом творчих робіт можуть бути життєвий досвід, пам’ять, цілеспрямовані спостереження, у тому числі за картиною, прочитаний твір.
Опис зовнішності людини складається так, як і опис предмета. «Даним» («відомим») є сам предмет або його «частини» (назви частин тіла, риси обличчя, елементи одягу тощо). «Новим» є ознаки.
Кожна людина – єдина і неповторна особистість. Люди різняться не лише зовнішністю, а і своїм внутрішнім світом, властивим тільки їм.
Учні повинні навчитися описувати не тільки зовнішній вигляд особи, а і спробувати розкрити її внутрішній світ, характер і настрій, знаходити неповторне в образі конкретної особистості. Пропонуємо кілька варіантів вправ для роботи з учнями.
1. Метод «Мікрофон»
– Як називається опис зовнішності в живописі, в художній літературі? (Художній портрет, літературний портрет).
– Назвіть засоби, якими користується для зображення зовнішності людини художник? (Фарби, тінь, кольори).
– А як створює портрет людини письменник? За допомогою чого? (За допомогою слів).
– Для чого опис зовнішності вводиться в художній твір? (Щоб уявити людину, з’ясувати, хто вона є).
– Чи можна, на вашу думку, за портретом визначити риси характеру людини, її настрій? Відповідь аргументуйте.
2. Літературна вікторина
До якого стилю мовлення належать наведені приклади? (Художнього) Визначити, портрети яких літературних героїв подано у наведених уривках:
1) «…його хороше, сонцем обпалене і здоровим рум’янцем осяяне, одверте, щире лице», «мов здоровий дубчак між явориною, визначався між усім тухольським парубоцтвом», «…перший удалець на всю тухольську верховину». (Максим «Захар Беркут»)
2) «Але ж бо й донька його … була дівчина, якої пошукати. Не кажемо вже про її уроду й красу, ані про її добре серце… Але в чім не мала вона пари між своїми ровесницями, так се в природній свободі свого поводження, в незвичайній силі мускулів, у смілості й рішучості… Але попри все те … ніколи не переставала бути … ніжною, доброю, з живим чуттям і скромним, стидливим лицем» (Мирослава «Захар Беркут»)
3) «се був сивий, як голуб, звиш 90-літній старець, найстаріший за віком у цілій тухольській громаді… Високий ростом, поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя й знанням людей та обставин», «…незважаючи на глибоку старість іще сильний і кремезний» (Захар Беркут).
3. «В’язанка» українських народних пісень
Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день.
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?
Чорнії брови – стрічки шовкові,
Все б тільки вами я любувавсь.
Карії очі, очі дівочі,
Все б тільки я дивився на вас.
Ой ти, дівчино, гарна та пишна,
Ой ти, дівчино, гарна та пишна,
Чом ти до мене вчора не вийшла?
Вона ростом невеличка,
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба.
Ти висока, струнка, в тебе руса коса,
В тебе очі сумні й невеселі,
І уста вже не ті, які були колись,
Скажи, хто цілував їх, крім мене?
Розпустили кучері дівчата,
Ще й підвели брови для краси.
Тільки ти роби, як вчила мати –
Не обрізуй русої коси.
Хай вона росте густа та пишна
Чорнобровим хлопцям на біду.
Я ж, тобі моя чарівна вишне,
Сам троянди в коси заплету.
А за того Петруся била мене матуся.
Ой, лихо не Петрусь, лице біле, чорний вус.
– Яку роль виконує опис зовнішності в пісні?
– Які художні засоби використав народ, щоб підкреслити красу українки?
– На що звертається увага найчастіше? Чому?
4. Ситуативне завдання: скласти твір-опис зовнішності знайомої вам людини
Пам’ятка «Як створити опис зовнішності людини»
1. Дібрати влучний заголовок для твору-опису.
2. Скласти план тексту.
3. Описати обличчя, очі, ніс, губи, волосся.
4. Описати поставу, одяг.
5. Розповісти про вік людини.
6. Схарактеризувати індивідуальні риси характеру і вдачу.
7. Висловити власне ставлення до зовнішності людини.
Словничок «портретної» лексики
Обличчя: кругле, продовгувате, квадратне, вилицювате, повне, худорляве, ніжне, грубе, ластувате, смагляве, бліде, біле, зморшкувате, розумне, життєрадісне, сумне;
очі: карі, чорні, сірі, сині, зелені, темні, світлі, ясні, розкосі, добрі, злі, хитрі, лукаві, сумні, розумні, спокійні, лагідні, привітні, стомлені, насмішкуваті;
погляд: уважний, гострий, проникливий, спокійний, зацікавлений, байдужий, привітний, непривітний, підозріливий;
брови: чорні, темні, світлі, густі, широкі, тонкі;
вії: довгі, чорні, темні, світлі, густі;
чоло: високе, низьке, широке, вузьке, велике, маленьке;
ніс: прямий, горбатий, з горбинкою, кирпатий, гострий, широкий, довгий, маленький, орлиний, качиний, задиркуватий;
рот: великий, широкий, маленький, красивий, чітко окреслений;
губи: повні, тонкі, вузькі, злі, бліді, яскраві, рожеві;
зуби: білі, рівні, криві, рідкі, щербаті;
волосся: світле, темне, русяве, каштанове, біляве, пишне, довге, коротке, блискуче, пряме, кучеряве, хвилясте, сиве, з сивиною, густе, рідке;
постава: високий, стрункий, тендітний, невисокий, середнього зросту, кремезний, огрядний, широкоплечий, худорлявий, зібраний, спортивний, вайлуватий, неповороткий.
4. Робота у групах
Портрет людини може бути живописним, а може бути словесним. Виразним та емоційним словесний портрет роблять художні засоби.
Завдання для 1 групи. Дати визначення епітета та знайти його в тексті.
(Епітет – це художнє означення.)
Чорнява-пречорнява дівчина, з великими темними очима, нестерпно красива, особливо у великій бабиній хустці, яку напинала аж на лоба.
Завдання для 2 групи. Що таке порівняння? Знайти його в тексті.
(Порівняння – художній вислів, у якому один предмет зіставляється з іншим, чимось на нього схожим, але більш яскравим).
Вона зростом невеличка ще й літами молода, руса коса до пояса, в косі стрічка голуба. В тебе очі чорненькії, як терен на галузі, личко твоє рум’янеє, як калина в лузі.
5. Індивідуальне випереджальне завдання «Характер людини за улюбленим кольором»
Червоний: Це люди пристрасні, люблять верховодити, бути лідерами.
Жовтий: Колір енергії. Люди творчості, сильні духом та волею, уміють багато і плідно працювати.
Жовтогарячий: Людям властиві всі характеристики жовтого, але в чудовому ступені. У цих людей немає розсудливої стриманості й витонченості.
Синій: Цей колір показує потребу своїх шанувальників – спокій. Це колір акторів за природою. Вони легко досягають успіху, своєї мети й багатства, люблять життя, енергійні, люблять дітей.
Фіолетовий: Товариські й вельми люблять інтелектуальне спілкування. Їх вабить усе таємниче, непізнане. Люблять швидкість і не бояться небезпек, але слабкі фізично.
Зелений: Люди цього кольору створюють всі земні блага, забезпечують собі матеріальну стійкість. Вони солідні й респектабельні, люблять спокій і природу. З них виходять талановиті архітектори.
Блакитний: Мрійливі романтики, полюбляють подорожі, прагнуть до моря, води.
6. Дослідження – лінгвістичне конструювання. Запишіть прикметники на означення слова «очі» у два стовпчики, залежно від того, які емоції – позитивні чи негативні – вони викликають.
Нахабні, зухвалі, привітні, жорстокі, порожні, добрі, байдужі, лагідні, лукаві, сердиті, сумні, правдиві, уважні, ніжні, злі, мрійливі.
7. Незакінчене речення
Та не тільки очі, погляд, усмішка мають значення під час опису зовнішності. Опис людини не буде повним без згадки про її голос. Ми губимо свою привабливість, якщо говоримо невиразно, глухо. «Торохтить Солоха, як діжка з горохом», – твердить народна мудрість
Галина КРИЖАНIВСЬКА, Зоя ДIДУРИК.