У Рибниці відзначили День металурга. Нинішнього року святкування відбулося в три етапи: 14 липня увічнили пам’ять людини, яка створювала та багато років керувала ВАТ «Молдавський металургійний завод», одного з засновників республіки, почесного громадянина міста Анатолія Костянтиновича Белітченка; 15 липня рибницьких металургів вшановували в актовій залі заводу, а 16-го на вулиці Вальченка відбулося традиційне спортивне свято. Завершилися торжества концертом на літній сцені мікрорайону металургів.
Громадянин своєї країни
Для придністровців старшого покоління ім’я Анатолія Белітченка добре знайоме. Один із засновників республіки, він упродовж двадцяти років керував ММЗ, а потім був його почесним президентом, назавжди залишився в пам’яті наших людей.
Важко переоцінити його внесок як у становлення молодої незалежної держави, так і у створення та процвітання одного з промислових гігантів Придністров’я. Весь життєвий шлях Анатолія Костянтиновича є прикладом для багатьох поколінь, прикладом того, як треба трудитися, ставитися до своєї справи та до людей.
Увічнити пам’ять видатного земляка запропонувала первинна профспілкова організація ММЗ. Ініціативу підтримало правління заводу. Напередодні Дня металургів у Рибниці відкрили барельєф та пам’ятну дошку Анатолію Белітченку.
На урочистостях була присутня вдова Анатолія Костянтиновича Неоніла Миколаївна та його син Андрій Анатолійович із дружиною. Заступник Голови Верховної Ради, голова республіканської політичної партії «Оновлення» Галина Антюфєєва, гендиректор ММЗ Сергій Корнєв, гендиректор «KVINT» Олег Баєв, а також депутати законодавчого органу держави: Яків Галак, Андрій Сафонов, Вадим Кравчук, Валентин Матвейчук, Василь Куницький.
До події також залучилися: глава Рибницької держадміністрації Віктор Тягай, заступник глави Юрій Молдовський, голова Ради народних депутатів міста Вадим Лозовський, голова ОРТК Володимир Ємельянов, керівник територіального об’єднання профспілок Анатолій Деньговський, а також колеги та соратники Анатолія Костянтиновича Белітченка.
Школа імені Белітченка
Анатолій Костянтинович приділяв особливу увагу не тільки виробничим процесам та справам на підприємстві, а й створенню комфортних житлово-побутових умов для працівників заводу та їхніх родин. Вирішення нагальних питань мікрорайону Вальченка, а також школи, що там розташована, завжди були під його пильним контролем.
У пам’ять про це школу № 10 в осередку металургів удостоїли імені Анатолія Белітченка. Ідею про присвоєння школі його імені запропонував перший директор навчального закладу Семен Тойберман.
Вранці 14 липня, в урочистій обстановці на фасаді МОЗ «Рибницька російська середня загальноосвітня школа № 10 з гімназичними класами», було відкрито пам’ятну дошку директору ММЗ.
В атестати цьогорічних випускників внесено запис із новим найменуванням школи.
Право відкрити пам’ятну дошку в ЗОШ № 10 надали дружині Белітченка – Неонілі Миколаївні та нинішньому директорові освітнього закладу Аллі Зорилє.
Заступник Голови ВР ПМР Галина Антюфєєва, звертаючись до сім’ї Белітченка та всіх, хто прийшов вшанувати його пам’ять, сказала: «Символічно, що його ім’я надане школі, що саме тут відкривають йому пам’ятну дошку, бо Анатолій Костянтинович дуже любив дітей, усе робив для того, щоб вони здобували престижну і ґрунтовну освіту, щоб навчалися в дійсно гідних умовах.
Думаю, що для багатьох підлітків, юнаків та дівчат він служитиме достойним прикладом. Багато хто з них обере його стезю: продовжить справу і стане металургами. Анатолій Белітченко є одним із засновників республіки, він зробив усе можливе, щоб ми жили тут під мирним небом. Його біографія захоплює. Вона наповнена трудовими досягненнями й відзначена великою кількістю нагород». Галина Михайлівна також додала, що це була людина-епоха, людина-легенда.
Звертаючись до присутніх, глава держадміністрації Віктор Тягай зазначив: «Нині ми маємо досить знаменну подію: напередодні Дня металурга відкриваємо пам’ятну дошку почесному громадянину нашого міста Анатолію Костянтиновичу Белітченку.
Ми пишаємося тим, що були його сучасниками». Керівник міста наголосив, що, крім керівництва заводом, Анатолій Костянтинович завжди приділяв особливу увагу розвитку соціальної сфери міста. Завдяки йому, будувався та розвивався мікрорайон Вальченка.
Під його чуйним шефським керівництвом середня школа № 10 забезпечувалася матеріально, поповнювалась обладнанням і технікою. «Я впевнений, що школа успішно розвиватиметься з чесним ім’ям трудівника і патріота Анатолія Костянтиновича. Пам’ять про цю заслужену людину
назавжди залишиться в наших серцях», – констатував він.
«Досі не віриться, що його немає з нами, це був найкращий металург, керівник, народний депутат. Ми ніколи не забудемо того, що коли в Молдові почалися націоналістичні рухи, на сесії Рибницької Ради народних депутатів саме він першим запропонував створити в Придністров’ї свою незалежну республіку. Ми завжди пам’ятатимемо про це. Вірю, що кожен із нас у своєму серці збереже пам’ять про цю людину», – наголосив голова Ради народних депутатів Вадим Лозовський.
Директор школи Алла Зорилє, звертаючись до присутніх, серед яких були її колеги вчителі, сказала: «Право, надане школі жити й розвиватися з ім’ям Анатолія Костянтиновича, – це велика відповідальність і стимул для нас, учителів та учнів, ставати кращими: молодому поколінню – старатися в навчанні, а нам – сумлінно їх виховувати. Ми постараємось, і я дуже сподіваюся, що нам усе вдасться».
Легендарний директор заводу
Того ж дня, на згадку про легендарного керівника, відкрили барельєф на другій прохідній Молдавського металургійного заводу.
Усі, хто брав участь у відкритті пам’ятної дошки біля школи, перемістилися на захід біля ММЗ. У цей урочистий момент тут також зібралися всі металурги зміни, які змогли відірватися від робочого процесу.
Відкривали барельєф дружина Белітченка із сином, а також гендиректор заводу Сергій Корнєв, якого першим запросили до слова. Сергій Валентинович нагадав присутнім, що А. Белітченко не лише стояв біля джерел створення Молдавського металургійного, а й був серед ініціаторів створення нашої держави: «Він, тоді як депутат міськрайради, директор Молдавського металургійного заводу та депутат Верховної Ради МРСР одним із перших запропонував створити республіку».
Керівник ММЗ також зупинився на історії становлення заводу, на тому вкладі та титанічних зусиллях, яких довелося докласти Анатолію Костянтиновичу, щоб спершу вчасно запустити завод, потім домогтися його реконструкції, та, нарешті, налагодити роботу після розвалу СРСР.
«Тут багато присутніх, кому довелося, а краще сказати пощастило працювати з Анатолієм Костянтиновичем. Він умів організувати команду, дивився на кілька кроків уперед, і, завдяки його харизмі, бажанню та вмінням, ми бачимо наш завод нині таким, який він є. Вічна йому пам’ять та величезна подяка від усього колективу підприємства», – підбив підсумок Сергій Корнєв.
Звернувся до присутніх і Володимир Косюк, інженер-конструктор КПО, який працює на заводі з 1984 року. Металург говорив про незвичайні риси Анатолія Костянтиновича як керівника. Про його вміння зібрати команду, яка прагне переможного результату. Він закликав гідно продовжувати справу засновника підприємства: утримувати продукцію та сам завод на гідних позиціях на світовому рівні.
Олег Баєв, генеральний директор ЗАТ «KVINT» і колега Анатолія Белітченка в галузі законотворчої діяльності у Верховній Раді республіки, згадав його, солідного державного діяча, що, як хлопчик, щиро радів перемогам на трудовому фронті: «Коли технічні потужності дозволяли виготовити 750 тисяч тонн сталі, а завод видавав 1 млн, Анатолій Костянтинович дуже пишався, що разом із рибницькими металургами змогли модернізувати виробництво таким чином, щоб на потужностях випускати продукцію по максимуму. Навіть на заслуженому відпочинку він до останнього дня був думками з підприємством».
Ще багато добрих слів пролунало того дня на згадку про цю чудову людину. На барельєфі, що увічнює пам’ять про нього, відображені й нагороди: він кавалер ордена Трудового Червоного Прапора, ордена Республіки, ордена Пошани, ордена «За особисту мужність», «Трудова слава», «За заслуги» І та ІІ ступенів. Заслужений працівник ПМР. Заслужений винахідник ПМР. Лауреат Державної премії ПМР. Лауреат Державної премії СРСР.
Віднині металургів, які поспішають на робочу зміну, зустрічатиме легендарний директор. Його пильний погляд – це ще один стимул тримати високу планку.
Металурги приймають вітання
У День металурга в актовій залі заводу відбулась урочиста подія, під час якої працівники підприємства приймали заслужені поздоровлення.
«Понад 2 000 чоловік працюють на сьогодні на Молдавському металургійному заводі. Своє професійне свято вони зустрічають із добрими показниками», – зазначив у своєму виступі генеральний директор ВАТ «ММЗ» Сергій Корнєв. Він також наголосив, що одним із нових досягнень колективу стало те, що якість продукції заводу була високо відзначена на виставці промисловців у Дюссельдорфі.
Керівник звітував про те, що впродовж року в модернізацію виробництва вкладено 6 млн доларів, за які було закуплено та впроваджено у виробництво нове обладнання. З гордістю говорив Сергій Валентинович, що не забувають на заводі й про соціальні потреби. Зокрема для працівників підприємства на пільгових умовах було закуплено 10 квартир. Матеріальна підтримка була також надана батькам першокласників та випускників. Наголошувалося, що завод продовжує інвестувати у розвиток спортивної інфраструктури міста.
Привітати металургів із професійним святом приїхав Голова Уряду Олександр Розенберг, який зазначив, що від стабільної роботи ММЗ залежить добробут не тільки рибничан, а й економіки всієї республіки.
Галина Антюфєєва, заступник Голови Верховної Ради, побажала металургам безперебійної роботи заводу, високих зарплат, щастя сім’ям, добра та миру. Вона наголосила, що колектив ММЗ, дійсно, є гордістю нашої держави.
Крім того, заводчан, героїв урочистостей, привітали заступник міністра економічного розвитку ПМР Алевтина Слінченко, заступник міністра Євген Гроссул, президент Загальнореспубліканського об’єднання роботодавців – Спілки промисловців, аграріїв та підприємців Придністров’я Юрій Чебан, керівництво міста та інші офіційні особи.
Під час урочистостей кращим працівникам заводу вручили заслужені нагороди державного, муніципального та відомчого рівнів, а також путівки на відпочинок. Святкові збори завершилися виступом вихованців дитячого садка № 6: діти подарували металургам веселий відеоролик та яскраве музичне привітання.
Спортивне свято та концерт
За давньою заводською традицією у мікрорайоні металургів, а точніше на стадіоні та прилеглій території школи № 10, відбулося спортивне свято. З самого ранку тут було весело й багатолюдно, а спортивний марафон цього дня відкрив велопробіг.
Багато працівників заводу з сім’ями вже неодноразово та з неабияким задоволенням беруть участь у цьому святі життя, де на майданчиках панує дух спортивного суперництва. У «суто чоловічому» змаганні з жиму штанги лежачи в нинішньому сезоні взяли участь і жінки, що викликало чималий інтерес присутніх. Увагу глядачів привернуло емоційне напруження пристрастей під час змагань з армрестлінгу. Не менш видовищним було й змагання з перетягування канату.
На оновленому майданчику боролися за почесні нагороди команди з баскетболу. У спортзалі школи змагалися волейболісти. Тенісисти організували змагання в спорткомплексі «Ювілейний» за новими тенісними столами, закупленими адміністрацією ММЗ. Також відбулися футбольні матчі, в яких узяли участь команди прихильників цієї гри різного віку.
Організатори постаралися здивувати учасників і гостей новими спортивними розвагами: охочі могли покидати дротики в дартсі та пограти в городки. Серед новацій цього року й виїзна торгівля. За столиками в тіні можна було скуштувати шашлику і втамувати спрагу прохолодними напоями.
Металурги щиро приймали гостей. Для участі у товариській зустрічі з більярду приїхала команда Молдавської ДРЕС.
Підсумував результати спортивних заходів директор заводу Сергій Корнєв: дипломи, грамоти, медалі, а також грошові призи переможцям він вручав особисто.
Завершальним акордом святкових заходів став урочистий концерт, присвячений Дню металурга. Першу скрипку на ньому грав духовий оркестр міського Палацу культури під керуванням Дмитра Мазура.
Дмитро АКIНIН.
Фото автора.