Президент Вадим Красносельський у святковому зверненні до слободзейців наголосив, що мешканці прекрасного міста «…прославляють нашу республіку багатими врожаями зерна, овочів та фруктів, завойовують нові висоти у спорті, культурі, медицині та освіті.
Втішно, що самовіддана праця городян на благо районного центру облагороджує об’єкти історичної та культурної спадщини. Налагодження реалізації екологічних акцій служить захисту природи».
Особливу увагу Глава держави звернув на активну участь кожного жителя міста в облаштуванні пам’яток захисникам, які загинули в боях за Батьківщину. «Відкриття цього року оновленого Меморіального комплексу «Кіцканський плацдарм» стало подією республіканського масштабу, підтвердивши, що безсмертний подвиг радянських солдатів-визволителів, як і раніше, живе в пам’яті народній», – сказав Вадим Красносельський.
Колишнє село, згодом селище міського типу, набуло статусу міста 12 червня 2002 року і стало районним центром однойменного району. Тут живуть представники десятків національностей, які вважають Слободзею своєю другою рідною домівкою. До них належить і Федот Цибульський.
Край, де повітря п’янить
Відомий у республіці фахівець у галузі сільського господарства, колишній перший заступник міністра, нині – головний спеціаліст держадміністрації з будівництва, архітектури й земельних відносин, Федот Спиридонович уперше побачив Слободзею в 1974 році. Щирий українець родом із Вінниччини, випускник Уманського сільгоспінституту, він прибув на будівництво міжколгоспсаду «Пам’яті Ілліча». Спершу його призначили на посаду ланкового, а згодом – агронома з якості. Разом з іншими комсомольцями молодий спеціаліст брав участь у закладанні пальметного саду та виноградників.
За десяток років сад прославив Слободзею на весь Радянський Союз. У 1983 році тут зібрали 60 тисяч тонн яблук. Для прикладу: нині в республіці збирають до 15 тисяч тонн, а тоді такий фантастичний урожай дало одне підприємство. Подібного, такого багатого, врожаю світ не бачив.
«Коли я вперше завітав до села, воно предстало переді мною малопривабливим, маленьким, з одноповерховими будиночками, ґрунтовими вуличками, – пригадує Федот Цибульський. – Та попри все, я закохався в цю землю, її людей, простори, навіть повітря мене п’янило. Тут були надзвичайно привабливі природні умови для агронома. Перспективи відкривалися неймовірні. Відтоді я собі не уявляю життя в іншому місті», – говорить патріот Слободзеї. Саме так можна назвати цього енергійного чоловіка, якому підвладні всі примхи природи. Фахівець з великої літери, Федот Цибульський мріяв про відродження садівництва, але не вдалося. Прикро, що пальметний сад занепав, люди, які там працювали, виїхали хто куди.
Роки минали, змінювався зовнішній вигляд селища: на вулицях постелили асфальт, зводили багатоповерхівки, з’явилися чотири загальноосвітні та художня школи, політехнічний технікум, школа-ліцей тощо.
Сучасне місто на Дністрі
Нині в центрі міста розташовані держадміністрація Слободзеї та Слободзейського району з відділами, управліннями та службами, районна Рада народних депутатів, прокуратура, Райвідділ внутрішніх справ, нарсуд. Діють два будинки культури: по одному у східній (російській) та західній (молдавській) частині. Працює історичний музей, де кожному відвідувачу розкажуть про історію міста, його видатних особистостей, покажуть цінні експонати.
«Ви подивіться, скільки перетворень у нас сталося за останні роки! – запально вигукує Федот Спиридонович. – Лише у 2019-му збудували та відкрили Аркадний комплекс, де хлюпоче новий фонтан, у центрі якого розташована скульптура «Закохана пара», що ніби «ховається» від дощу під парасолькою. Цей комплекс обрамляють 8 арок, які підсвічуються в нічний час. Вечорами тут яблуку ніде впасти. Сюди приходять молоді хлопці та дівчата, люди старшого віку і подружні пари з маленькими дітками, фотографуються, спілкуються, знайомляться, весело проводять час».
Федот Цибульський похвалився, що минулого року в межах міста, завдяки програмі Фонду капітальних вкладень, спорудили чудовий «Парк наречених», розташований за будинком місцевого РАГСу. Він уже став улюбленим місцем для фотосесій молодят, городян та гостей. Одночасно з ним у Слободзеї з’явився «сухий» або пішохідний фонтан перед районним Будинком культури. Вночі він світиться різними кольорами.
Для дітей у місті обладнані ігрові майданчики. Поряд з атракціонами тут є поля для футболу, гольфу, а також тенісний корт.
Каскадні сходи, які незабаром планують реконструювати, ведуть до стадіону неподалік Дністра. Після повені 2008 року він сильно постраждав і довгий час не використовувався, багато змагань перенесли на інші майданчики.
Пізніше його поновили: переобладнали трибуни, обгородили територію, заасфальтували доріжки. На території стадіону спортсменів приймає велике футбольне поле, а також спортивний майдан зі штучним покриттям для гри у міні-футбол, площадка для воркауту.
Нині Центральний міський стадіон є одним із найпопулярніших місць серед городян. У вечірній час і у вихідні дні тут особливо багатолюдно, люди різного віку приходять сюди, щоб побігати, грати у волейбол чи баскетбол, кататися на роликах та самокатах. На стадіоні проводяться міські, районні та республіканські змагання.
Разючих змін місто набуло за останні роки. У цьому Федот Цибульський вбачає велику заслугу глави адміністрації Слободзеї Василя Тищенка. «Таких людей я мало знаю. За десятки років співпраці переконався, що керівник міста і району все своє життя присвятив відродженню та покращенню благоустрою рідного міста, робить усе, щоб людям жилося краще, щоб їх не манили чужі краї», – переконаний фахівець.
Варто додати, що Слободзея пишається своїми талантами: зразковим хореографічним ансамблем «Ритмік-Данс», який виступає по всьому світу та є учасником і переможцем міжнародних танцювальних конкурсів у близькому та далекому зарубіжжі, зразковою студією моди «Міленіум», танцювальним колективом «Анастасія» міського Будинку культури. Слободзейці сіють хліб, пишуть картини, захоплюються спортом, складають вірші, романи, поеми, співають пісні мовами народів, які населяють цей благодатний край.
Наш співрозмовник переконаний, що людям, які вірять у себе, у свою справу, гуртуються навколо благородної ідеї, підвладне все. Про це свідчить уся історія Слободзеї
Аліса КОХАНОВА.
Фото IA «Новости Приднестровья».