Алла Мельничук – людина в Придністров’ї відома і шанована. Знайомі з директором Тираспольського об’єднаного музею, часто називають її «жінка-енциклопедія». Насправді, знанням Алли Антонівни та вмінню подати їх співбесідникові можна лише позаздрити.
Вона безмежно закохана в Тирасполь, який став для неї рідним з малих літ, знає про нього майже все і зізнається: «Історія нашого міста – це та проста філософія мого життя, на яку я витратила так багато років».
У день Покрови святої Богородиці, 14 жовтня, Алла Антонівна відзначила ювілей. Ми не розкриваємо вік нашої героїні, зберігаючи деяку інтригу. Зазначимо, що маленькою вона разом з родиною переселилася з Котовського району Одеської області до Тирасполя, куди її батька Антона Деордіцу, математика за фахом, направили для «зміцнення та піднесення» народної освіти.
Дівчина після навчання в Слободзейській СШ № 2 закінчила історичний факультет Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова. За розподілом прибула на роботу до однієї з міських шкіл. В Одесі ж вона познайомилася з майбутнім чоловіком, офіцером, з яким після оформлення шлюбу 1974 року переїхала до Тирасполя.
Трудовий шлях Алли Антонівни зрештою привів її до Тираспольського історико-краєзнавчого музею. Трапилася на її життєвому шляху й подорож на далеку засніжену Чукотку, де родина, в складі мами-Алли, сина Олексія, доньки Олени прожила 5 років через нове місце служби капітана Юрія Мельничука.
З 1990-го, після повернення на постійне місце проживання до Тирасполя, Алла Мельничук прийшла до рідного музею як науковий співробітник, згодом зросла до заступника директора з наукової роботи, а з червня 1994 року стала директором Тираспольського історико-краєзнавчого музею (нині Тираспольський об’єднаний музей).
За плечима ювілярки – участь у створенні будинку-музею академіка М. Д. Зелінського, військово-історичного музею штабу кавбригади Г. І. Котовського, філії «Тираспольська фортеця», в організації виставок у всіх відділах та філіях музею. Вона автор десятків статей у ЗМІ, наукових виданнях, підготовлених інтерв’ю та виступів на радіо й телебаченні.
Під її редакцією та за безпосередньої участі вийшло сім випусків музейного видання «З історії рідного міста», брошури «Почесні громадяни Тирасполя», «Знамениті тираспольчани», «Тирасполь – столиця ПМР», «У квітні 1944 року», «Хранителі історії» (до 50-річчя музею).
Алла Мельничук пише чудові вірші, вона – член Спілки письменників Придністров’я та Росії, автор гімну Тирасполя, музейний працівник вищої категорії, заслужений працівник культури та заслужений діяч мистецтв ПМР.
У 2007 році, історик і просвітитель, Алла Антонівна була відзначена міською премією «Визнання» в номінації «Культура», 2009-го – громадською премією «Вікторія» в номінації «Громадська діяльність». Нагороджена медаллю ПМР «За трудову доблесть», орденом «Трудова слава», ювілейними медалями.
Алла Антонівна не очікує нагород та визнання, коли береться за будь-яку нову цікаву справу чи історичні дослідження, оскільки все, що робить, вважає сенсом свого життя. Життя жінки, яка присвятила себе родині та рідному місту, з яким в один день святкує і свій ювілей
Iрина МАСЛОВА.
Фото IA «Новости Приднестровья».