На Молдавському металургійному заводі підбили підсумки 2017 року. Для підприємства минулий рік став справжнім випробуванням на стійкість. Після згубних сірих схем колишнього керівництва, коли з заводу вивели мільйони доларів, ММЗ зумів показати хороші результати.
Проблеми є, та їх вирішують. Плани на майбутнє у колективу підприємства достатньо позитивні. Нині працюють обидва основні цехи – електросталеплавильний і сортопрокатний. Такого не було давно, щоб у січні завод працював у режимі повного виробничого циклу.
2017 рік на ММЗ назвали «роком розуміння». Зрозуміти, на що здатний завод при стабільній роботі – таку мету поставило перед собою керівництво підприємства рівно рік тому, коли на рахунках заводу цифри були з величезним мінусом. Генеральний директор Сергій Корнєв порівнює ММЗ з пацієнтом і подає свою версію, в якому стані було головне держпідприємство Придністров’я.
«Ми прийняли завод у січні 2017 року в лежачому положенні та з контрольним пострілом у голову, але нам удалося певною мірою залікувати ці рани й підняти його хоча б на коліна, – узагальнює підсумки роботи Сергій Корнєв. – Щоб з колін завод підвести на ноги, не один рік потрібен».
Після того, як 2015 року з ММЗ пішов російський інвестор Алішер Усманов, підприємство залишилося сам на сам з попереднім керівництвом республіки й новими керівниками. Підсумок невтішний. Завод опинився на межі зупинки, без обігових коштів, боргів накопичилося багато. Всупереч цьому, у березні рибничани, нарешті, помітили добрий знак: над ММЗ знову задиміли труби. Робота знову відновилася.
«Починаючи з серпня, ми практично щомісяця до кінця року постійно відвантажували понад п’ятдесят тисяч тонн готової продукції, – роз’яснює ситуацію генеральний директор заводу. – Грудень був щодо цього взагалі рекордним – відвантаження склало понад 56 тисяч тонн. Я не марнословлю. Цифри підтверджують, що, починаючи з 2009 року, 2017-й виявився для заводу рекордним із виробництва. З 2009 року такого виробництва на заводі не було».
На ММЗ повернулися до випуску якісних марок сталі. Обсяги постійно збільшують. З липня тут працюють дві лінії – це історичний успіх. І навіть у січні підприємство не стояло, як це було раніше. На 2018 рік заплановано капітальний ремонт двох головних цехів, а також модернізація ділянок підготовки брухту. До цього можна було прийти й раніше, якби не борги перед державою, енергетиками, постачальниками брухту і кредиторами. Частину вже погасили – близько чотирьох мільйонів доларів. Приблизно стільки ж піде на модернізацію.
Кредити заводу виділив «Агропромбанк». Це дало підприємству можливість підвищити виробництво. Графіки погашення кредитів та інших боргів складено, і їх виконують. Втім, завод хоч і на небагато, але все одно вийшов у плюс і навіть перевиконав план. Продукцію з Рибниці чекали й чекають у Румунії, Молдові, Україні та Польщі. З’явився новий ринок у Центральній Європі, готова продукція для якого якраз у дорозі.
«2018 року ми плануємо збільшити виробництво. Якщо виробництво сталі 2017 року склало
470 тисяч тонн, а ми стартували третього березня, то цього року ми плануємо виготовити придатної литої заготовки 670 тисяч тонн. Цифри красномовно свідчать про те, наскільки ми збільшуємо виробництво», – підбиває підсумок бесіди Сергій Корнєв.
Брухт на підприємство надходить стабільно. Частина його вже на складі, частина – ще в дорозі
на підприємство. У січні на ММЗ відвантажили 40 тисяч тонн готової продукції, 12 тисяч підготували на експорт. Найближчим часом залізничний потяг вирушить до Румунії, а вантажівки візьмуть курс на Польщу.
Заступник начальника сортопрокатного цеху ММЗ Дмитро Коротков у бесіді з нами був лаконічним: «Нині активізувалося відвантаження, відправляємо продукцію, яку відкатали наприкінці минулого – на початку цього року. Це гарні показники. Важкими у нас були перші місяці 2017 року, особливо січень. Ми стояли. Тепер замовлення є, метал є, ми працюємо».
Що стосується зарплати, то всі співробітники, а це понад дві тисячі осіб, отримують зарплату вчасно і в повному обсязі. На ММЗ кажуть, що результати 2017 року – це заслуга всього колективу. Тепер важливо продовжити розвиток.