30 жовтня 2022 року ДУ «Республіканський гідрометеорологічний центр» відзначить 30 років з дня свого утворення.
З часу появи людини на землі одним із перших інтересів пізнання навколишнього світу було питання, пов’язане з погодою, її мінливістю і капризами. Це була далеко не проста цікавість. Від погоди залежало саме існування людини, здатність вижити в суворій природній обстановці. Навіть тепер, у століття величезного технічного стрибка і розвитку науково-технічного прогресу, ми, як і раніше, дуже залежні від погодних аномалій. Посухи, повені, урагани, селеві потоки, сніжні хуртовини та багато інших погодних явищ докорінно впливали на розвиток і занепад світових центрів древніх і нинішніх цивілізацій. Впливають вони й нині.
Перші метеоспостереження
Найперші метеорологічні спостереження в Придністров’ї розпочато в Кам’янці в 1889 році, потім – з 1892-го – в Дубоссарах з реєстрації атмосферних опадів, а пізніше в селі Плоть – вимірювання температури. У березні 1898 року в Тирасполі А. І. Погибко почав проводити перші метеорологічні спостереження за гідрологічним станом річки Дністер. Однак до 1945-го інструментальні спостереження неодноразово переривалися і не мають безперервного ряду спостережень.
Після звільнення Тирасполя від німецько-румунських загарбників 12 квітня 1944 ро-ку відразу ж почала відновлюватися метеостанція на території нинішнього ПНДІСГ (колишній МолдНДІ), і вже з 1 травня 1944 року там почали проводитися метеорологічні спостереження за денною температурою повітря, хмарністю, атмосферними явищами, напрямком і швидкістю вітру, а з 8 травня – і за вологістю повітря та нічними температурами повітря. Станція перебувала у віданні Народного комісаріату оборони при Головному управлінні гідрометеорологічної служби Червоної Армії й належала до Київського управління гідрометеорологічної служби.
Створення Гідрометцентру ПМР
Після утворення Придністровської Молдавської Республіки постало питання створення свого Гідрометцентру. Гідрометцентр будь-якої республіки – це такий же важливий атрибут незалежної країни, як органи влади, наявність судової системи чи силових структур. Історія створення веде відлік не з моменту його офіційного утворення – Указу Президента ПМР від
30 жовтня 1992 року, а на реальній базі гідрометеорологічних спостережень.
Основою та стрижнем створюваного Гідрометцентру став кадровий потенціал і наявна наукова база Тираспольської метеорологічної станції. Спочатку до складу Гідрометцентру увійшли станції та пости Молдавського управління з гідрометеорології, розташовані на Лівобережжі Дністра. Нині до мережі Гідрометслужби республіки входять 4 метеостанції, агрометеорологічний пост Григоріополь, 8 гідропостів на річці Дністер і ще 4 – на малих річках,
3 лабораторії зі спостереження за забрудненням атмосфери й 9 постів зі спостереження за забрудненням атмосфери в Тирасполі, Бендерах і Рибниці. Радіаційний фон у Придністров’ї кожен день вимірюється в Тирасполі, Бендерах, Рибниці, Дубоссарах, і в Кам’янці.
Досягнення і перетворення
Попри великі труднощі, було зроблено чимало. Так, з 1 січня 1993 року були відновлені гідрологічні спостереження на річці Дністер у Тирасполі, перервані в 1985-му.у зв’язку з реорганізацією мережі Молдавського республіканського управління з гідрометеорології. З 1 березня 1993-го приступили до відбору та аналізу проб із забруднення атмосферного повітря в Бендерах. З 10 березня 1993 року на Озерній станції Дубоссари відновлено метеорологічні, а з початком вегетаційного періоду – агрометеорологічні спостереження, перервані навесні 1992 року через бойові дії, що почалися там.
У той складний воєнний час єдина не тільки в Придністров’ї, але і в Молдавії Дубоссарська Озерна станція опинилася на лінії фронту і сильно постраждала. Станція була розбита, майно, прилади та обладнання – зруйновані, розграбовані, приведені в непридатність. Щоб вдихнути життя в роботу станції, довелося все відновлювати, як «сорочку по нитці» з трьох станцій ПМР. Ще напередодні війни приблизно така ж доля спіткала найстаріший у республіці Бендерський гідрологічний пост. 1989 року під час будівництва міської набережної пост був знесений, спостереження – як це часто буває, тимчасово припинені. Та немає нічого більш тривалого, ніж «тимчасове», але ж тоді на момент закриття поста він мав тривалий ряд спостережень у 90 років.
Коли вирішили й цю проблему, перейшли до наступної, пов’язаної з перенесенням метеорологічної станції «Тирасполь», яка працювала задовго до утворення Придністровського Гідрометцентру. Станція з довгою низкою спостережень не мала свого приміщення, а метеомайданчик на території НДІ сільського господарства з 1933 року все менше відповідав умовам і вимогам «Настанови». Фактично станція перестала бути типовою для навколишньої місцевості. У 1993 році її перенесли на територію аеродрому, де з 1 липня відкрили авіаційну метеорологічну цивільну станцію «Тирасполь». Крім обслуговування польотів, станція вела ще й агрометеорологічні спостереження, що дісталися «у спадок». Її приміщення перебудували й облаштували, а метеомайданчик обладнали та електрифікували силами співробітників Гідрометцентру.
Реконструкція та модернізація
Багато роботи було зроблено, однак для створення Гідрометцентру цього було недостатньо. Організувати, вести спостереження та обробляти здобуті результати за забрудненням атмосферного повітря було завданням новим і непростим. Тому в червні 1994 року Бендерський комітет з охорони природи передав Гідрометслужбі ще два, вже встановлених, павільйони зі спостереження за забрудненням атмосфери, вцілілі після бойових дій, а в серпні того ж року ввели в дію третій – біля заводу «Молдавкабель». Після укомплектування, з листопада 1995 року, ввели в роботу четвертий пост у мікрорайоні «Сонячний». У Тирасполі та Рибниці наявні пости зі спостереження за забрудненням атмосферного повітря за аналогією з Бендерським увійшли до мережі Гідрометслужби. Так була сформована мережа спостережень за забрудненням атмосферного повітря на дев’яти постах у Тирасполі, Бендерах і Рибниці з трьома лабораторіями. У найкоротші терміни вивчили та освоїли методику прогнозування рівнів забруднення атмосферного повітря в періоди несприятливих метеорологічних умов, а з 1 листопада 1994-го відділ спостереження за забрудненням повітря почав роботу з підприємствами щодо їх забезпечення штормовими попередженнями про високі рівні забруднення повітря. При цьому неодноразово були перераховані фонові концентрації забруднювальних речовин у містах ПМР. З 1 листопада 1997 на прохання Штабу цивільного захисту в Бендерах почалися регулярні щоденні спостереження за величиною рівня радіаційного фону.
Економічні та фінансові реалії сьогоднішнього дня в нашій республіці не дають змогу швидко і легко провести модернізацію обладнання всієї служби. Тому, розпорядженням Уряду Придністровської Молдавської Республіки від 29 грудня 2020 року було прийнято Постанову «Про затвердження плану розвитку гідрометеорологічної діяльності в Придністровській Молдавській Республіці у 2021–2025 роках». У цей план увійшли заходи з оснащення мережі метеорологічних спостережень сучасним обладнанням, будівництво сучасної метеорологічної станції «Тирасполь» на новому місці, де враховуватимуться особливості мікроклімату міста, ремонт лабораторій і постів, що перебувають у віданні ДУ «Гідрометцентр». З того, що вже втілено в життя, можна відзначити лабораторію зі спостереження за забрудненням атмосфери в Бендерах, яка знайшла нову будівлю (після капітального ремонту). Будівля Рибницької лабораторії зі спостереження за забрудненням атмосфери та метеорологічна станція також не залишилися без ремонту вперше за десятки років існування.
У 2020 році була проведена реорганізація шляхом приєднання ДУ «Протиградова служба» до Гідрометцентру. На її базі створено станцію радіолокаційного забезпечення та відкрився новий метеорологічний пост у селі Бичок.
Перший випуск прогнозу погоди
Вже через два місяці з моменту утворення Гідрометцентру був здійснений перший випуск прогнозу погоди відділом метеопрогнозів, а фахівцями-агрометеорологами були освоєні методики складання агрометеорологічних бюлетенів і почався випуск щорічників.
Потрібні спеціальності
Гідрометцентр виконує поставлені перед ним завдання в таких відділах:
– метеорологічних прогнозів, який здійснює попередження органів центрального і місцевого управління, економічних агентів, населення про виникнення небезпечних і стихійних явищ погоди на основі аналізу аеросиноптичної інформації, що цілодобово надходить;
– гідрології, який вивчає водний режим на річках і водосховищах республіки. Гідрологічні спостереження ведуться на 12 гідрологічних постах на річках і їхніх притоках. Надійність і вірогідність їхніх результатів є підставою для прийняття своєчасних рішень у випадках очікуваного підвищення рівнів води в річці Дністер під час паводків;
– зі спостереження за забрудненням атмосфери, який виконує оперативне прогнозування фонового забруднення по окремих домішках і від окремих джерел (пил, діоксид сірки, діоксид азоту, оксид вуглецю, формальдегід і фенол). Розробляється прогноз несприятливих метеорологічних умов;
– метеорології та клімату, що обслуговує зацікавлені організації. Висококваліфіковані фахівці здійснюють методичне керівництво мережею станцій і постів;
– агрометеорології, який здійснює збір та узагальнення матеріалів агрометеорологічних спостережень. Нині агрометеорологічні спостереження ведуться у всіх районах ПМР на ділянках посадки озимих, ярих, соняшнику, кукурудзи, овочів і в садах. За даними агрометеорологічних спостережень випускається прогноз запасів вологи до початку весни й дає можливість завчасно оцінити очікувану продовольчу ситуацію в країні;
– засобів зв’язку і вимірювань. Це від них залежить робота приладів і всього обладнання Гідрометцентру.
Фахівці, звичайно ж, потрібні установі, але здобути освіту інженера-синоптика, техніка-метеоролога, гідролога в нашій республіці досить складно, практично неможливо. З першого штатного складу 1992 року (160 осіб) після скорочень залишилося 104, з яких більшість має спеціальності, здобуті тільки за межами нашої держави.
На сьогодні установі доводиться вирішувати багато проблем ще й в умовах блокади та невизнаності республіки. Колектив співробітників переконаний у тому, що їх обов’язково потрібно вирішувати, щоб передати неоціненний досвід молодим придністровським фахівцям Гідрометслужби.
Усім співробітникам Гідрометеорологічної служби Придністров’я, а також тим, хто так чи інакше пов’язаний і працює з метеорологами на благо нашого Придністров’я, від щирого серця бажаємо щастя, здоров’я, творчих успіхів і всього найкращого!
Віталій КОЛЬВЕНКО.
Фото автора.